All posts by MediaNet

Головною помилкою греків на шляху реформ був популізм уряду і імітація змін

головна помилка греків

Європа обговорює економічні проблеми двох країн – Греції та України. Перша прострочила виплати за зовнішніми боргами, друга – погрожує. Спільне в обох – популізм і дефіцит реформ.

7 липня, на екстреному саміті єврозони має бути прийняте рішення щодо ситуації в Греції. Аналітики очікують, що сторони все-таки сядуть за “круглий” стіл і домовляться про пролонгацію заборгованості країни перед трійкою кредиторів – Міжнародним валютним фондом (МВФ), Європейським центральним банком (ЄЦБ) і Європейською Комісією.

Після того як Греція не змогла минулого тижня виплатити МВФ заборгованість в 1,55 млрд євро, вона втратила право на фінансову допомогу. Без цієї допомоги країну чекає криза ліквідності. Це видно вже зараз – в останні дні банки Греції закриті і не відкриються до кінця поточного тижня, а може й довше. На зняття коштів за картками встановили жорсткі ліміти в 60 євро в день. За попередні кілька днів вкладники винесли з грецьких банків близько 2 млрд євро. МВФ і ЄЦБ вже заявили про неможливість подальшого фінансування країни.

Весь минулий місяць сторони намагалися домовитися. Але влада Греції не поспішала прислухатися до кредиторів, вважаючи неприйнятною вимогою зобов’язання проводити непопулярні реформи в обмін на фіндопомогу. Ключовою умовою Трійки було скорочення видатків бюджету, держапарату і пенсій до розмірів, які може потягнути грецька економіка. На пенсійній реформі зокрема наполягав МВФ, вважаючи, що Греція в даний момент не може дозволити собі виплачувати свої громадянам європейську пенсію в 1,5 тис. євро.

Прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас пішов ва-банк – він провів референдум, запропонувавши електорату самому відповісти на запитання “чи хочуть вони затягувати паски”. Проголосувало більше 60% населення, з них 61,31% висловилися проти програми реформ і економії, запропонованої Трійкою.

Грецький уряд вважає, що народна підтримка стане для нього важелем тиску на кредиторів і дозволить отримати більш вигідні умови реструктуризації боргів, зокрема списання їх частини.

Логіка МВФ у всіх країнах однакова: в спрощеному вигляді вона полягає в тому, що за рахунок зовнішніх кредитів забезпечується макроекономічна стабільність проблемної держави і зростання ВВП, а коли економіка країни починає рости – вона погашає ці борги.

Греції підтримка надавалася в кілька етапів, починаючи з 2010 року, і до кінця 2014-го вона продемонструвала прогрес, почавши скорочувати дефіцит, і, нарешті, менше витрачати. Але цього було недостатньо. Після дворічного скорочення економіки в 2014-му Греція показала мінімальне зростання в 0,6%. Підвищення податків і зменшення держвидатків не сприяли в повній мірі зростання продуктивності. Безробіття залишалася на рівні 27%. У результаті до 2015-го громадськість була сита по горло реформами і проголосувала за новий уряд, який обіцяв виборцям соціалізм. До того моменту загальна сума державного боргу Греції досягла 312,7 млрд євро, з яких 10 млрд повинні бути погашені до кінця вересня.

Наскільки грецька ситуація схожа на українську? Економіка України другий рік падає, незважаючи на девальвацію гривні та інфляцію на рівні 11%. За підсумками 2014-го рецесія склала 6,5% ВВП. Держборг зростає і на 1 червня становив $67,7 млрд.

Минулого тижня Україна зробила платіж за боргами на суму $120 млн, тому питання про дефолт “відклалося”. Але до кінця року має бути ще чотири платежу: 23 серпня – $60 млн, 23 вересня – $500 млн, 13 жовтня – $600 млн, 20 грудня – погашення $3 млрд російського кредиту.

Останні місяці український уряд на чолі з міністром фінансів Наталією Яресько активно веде переговори з кредиторами про реструктуризацію зовнішніх запозичень, і, за її словами, ті згодні надати допомогу і піти на деякі поступки.

Позиція кредиторів зрозуміла: їм все одно, за рахунок яких джерел Україна погашатиме борги – вони хочуть отримати свої гроші. Україна, зі свого боку, наполягає на скороченні на 40% заборгованості перед кредиторами, реструктуризації термінів погашення заборгованості та зниження ставки по кредитах.

Зобов’язання українського уряду скоротити витрати роками було пов’язане з тими ж труднощами, що й у Греції. Створення системи адресної підтримки малозабезпечених довго відтягалося, тарифи на енергоносії були чи не найнижчими в Європі, а бюджетний сектор роками був роздутий. Влада змінювалася, але ніхто не ризикував підвищувати пенсійний вік, скасовувати надбавки привілейованим пенсіонерам, проводити реформу держслужби, конструктивно боротися з масовими ухиленнями від податків.

Обидві країни кілька разів починали реформи.

Головною помилкою греків на цьому шляху був популізм уряду і імітація реформ. Населення обдурили підміною справжніх реформ банальним скороченням витрат. “Структурні реформи не робляться механічними коригуваннями видаткової частини бюджету і поверхневими змінами правил гри, – каже нам старший економічний стратег компанії Павло Ілляшенко. – І в греків, і в нас неефективний держсектор, і це не можна змінити просто урізавши фінансування і сподіваючись, що це буде достатнім стимулом для перетворень“.

Відсутність результатів злило людей і викликало опір. “Якщо населення звикло до певних соціальних стандартів, воно буде продовжувати їх вимагати – навіть якщо вони отримували доходи з повітря, навіть після того, як перестали жити в борг, і доходи почали падати, – говорить економіст Олександр Жолудь. – Греція жила не за доходами, і будь-які рухи у бік спроб виправити це приводили до падіння споживчого попиту, падіння ВВП, і зростання невдоволення“.

Наприклад, залізниця в Греції надавала таку кількість пільг і так занизила ціну квитка, що для держави вартість проїзду в поїзді була порівнянна з вартістю таксі.

Україна, кажуть експерти, повторює деякі грецькі помилки – з тієї ж самої причини, що полягає в боротьбі політиків за голоси електорату.

Проте сказати, що в країні нічого не змінюється, теж невірно. У ряді держструктур йдуть реформи в частині дерегуляції та скорочення держслужбовців. Приклад радикальної, але повільної в імплементації – реформа газового ринку. Стартував пілотний проект реформи ДАІ, який кияни зустріли зі схваленням.

“Як виявилося, не так багато треба, щоб українці підтримали реформи. Потрібно просто ці реформи провести, – каже доцент Піттсбургського університету (США) Тимофій Милованов. – Потрібно проводити реформи зрозумілі людям, такі як арешт високопоставлених співробітників генпрокуратури звинувачених в хабарах, або створення ввічливої поліції. Я пишаюся підтримкою українців нової поліції в Києві. Пишаюся нової поліцією і сподіваюся, що система не зможе їх дискредитувати“.

У той же час населення України чекає не реформ, а тільки позитивних результатів, уточнює радник президента Олександр Пасхавер.

“Чи чекає воно обмежень? Європейський спосіб життя – це не тільки багатства, але досить жорсткі норми. І якщо ми хочемо жити в Європі, то повинні достатньо добре розуміти на які обмеження потрібно бути готовими. Греція для нас хороший показник. Вони не зробили всього , що потрібно було зробити“, – міркує він.

Втім, помічає він, в Україні досить багато людей негативно відреагували на рішення греків не платити по боргах. “І мені сподобалася ця реакція”, – говорить він.

Головне питання зараз – чи готовий український уряд на жорсткі обмеження і відмову від популізму. Не далі як минулого тижня заради додаткових голосів на майбутніх місцевих виборах парламент одним махом поставив під удар банківську систему країни, проголосувавши за популістський законопроект про реструктуризацію споживчих валютних кредитів за курсом 5,05 грн/дол. Це коштуватиме банкам 95 млрд грн, оцінили в Мінфіні. А якщо втрати банків перекласти на державу, то девальвує нацвалюта.

Це лише один приклад в низці ініціатив і обіцянок на кшталт зниження комунальних тарифів та підвищення зарплат, пенсій і соцдопомоги на рівень інфляції за відсутності грошей у бюджеті.

Що чекає Грецію, у разі остаточного дефолту? У перший час – різкий спад, який саме грецький уряд навряд чи переживе. Країна може спробувати пошукати нового кредитора, хоча це і здається малоймовірним. Її кредитором може виступити, наприклад, Китай – якщо Греція погодиться поступитися йому свої порти.

Професор економіки і фінансів школи бізнесу Університету Чикаго Аніл Кашьяп вважає, що уряд Греції може почати поширювати серед держслужбовців та пенсіонерів векселі, які будуть ходити поряд з грошима.

Відрізані від кредитних ринків греки будуть, нарешті, змушені привести свої витрати у відповідність з доходами. “Затягнути паски” доведеться всім. Але в певний момент, говорить Кашьяп, Греція стане дуже привабливою для туристів, а грецькі товари стануть більш конкурентоспроможними. “У якийсь момент економіка почне розгортатися”, – говорить він.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Прийнятий Радою закон про реструктуризацію валютних кредитів буде переголосовано

реструктуризація валютних кредитів

“Кредитний майдан” чекає розчарування – прийнятий Радою закон про реструктуризацію валютних кредитів у найближчі два тижні буде переголосовано і, швидше за все, цього разу він не пройде. Але проблема не залишиться без рішення.

Група депутатів найбільшої парламентської фракції «Блок Петра Порошенка» ініціювала нове голосування за прийнятий 2 липня закон про реструктуризацію валютних кредитів (1558-1), що дозволяє українцям, що швидко бідніють, перевести кредити в гривню за курсом на дату укладення кредитного договору без підвищення ставки кредиту, обмеження по сумі і незалежно від платіжної дисципліни позичальника.

БПП пояснює свою пропозицію порушеннями регламенту в ході розгляду і голосування за законопроект. «Наступного тижня, якщо буде позачергове засідання парламенту, через тиждень – на плановому засіданні, цей закон буде переголосовано. Наша фракція не дасть жодного голосу за нього», – заявив заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко.

Деякі парламентарі, які проголосували за законопроект, посипають голову попелом, намагаючись відкликати свої голоси, і пояснюють свій вчинок тимчасовою помилкою або магнітними бурями.

Про те, що цей закон ставить під загрозу існування фінансово-банківської системи країни і стабільність економіки, відразу ж заявив президент Петро Порошенко.

«Я побачив популістів-політиків, які, намагаючись сподобатися тій чи іншій частині суспільства, ставлять під загрозу існування фінансово-банківської системи країни, стабільність економіки, і роздачу нездійсненних обіцянок, чітко розуміючи, що несправедливо за рахунок коштів всіх платників податків задовольняти інтереси 65 тисяч тих, хто не хочуть або іноді не можуть обслуговувати кредити», – сказав глава держави.

Висловився з різкою критикою документа і прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, закликаючи парламентарів до розуміння політичної відповідальності за свої рішення. «Є ще багато« цікавих» ідей. Можна прирівняти гривню до долара. Можна по вартості кілограм сала прирівняти до кілограму золота. Можна ще пару цікавих реформ провести. Наприклад, щоб відразу після дитячого садка дати можливість піти на пенсію. Це ж популярно буде. Або всіх звільнити від податків, і ще, щоб не ходили на роботу і держава всіх утримувала. Аплодувати будуть перед місцевими виборами – не знаю, правда, хто і кому», – з іронією сказав глава уряду.

Скандальний закон про реструктуризацію валютних кредитів буде відправлений на нове голосування і, швидше за все, провалений парламентом. Чи справедливо це по відношенню до нещасних позичальникам, облягають Верховну Раду із закликами допомогти їм виплачувати кредити на житло, непідйомні за нинішнім курсом?

У 2004 році моя знайома Тетяна взяла кредит у доларах США за курсом 5,05 для покупки однокімнатної квартири під 14% річних. На мої питання, чому кредит в доларах і на невелику «однушку», вона відповіла, що ставки в гривні на порядок вище – до 24% річних, а долар може вирости. Про це їй розповіли в банку, вимагаючи перед видачею кредиту масу документів, що підтверджують наявність доходів для його виплати. На думку Тетяни, яка вже виплатила кредит, переживши дві девальвації – до 8 грн/дол. в 2009 і до 15 грн/дол. – В 2014 році, в більшості випадків представники так званого «кредитного майдану», які стверджують, що банки їх обдурили, попросту лукавлять і хочуть вирішити проблеми за наш рахунок.

Закон про реструктуризацію в нинішньому вигляді, за оцінками Національного банку, спричинить збитки банківськійсистеми на рівні 95 млрд грн. «Це – не просто втрати банків, а збитки для всієї економіки України. Цей закон, в разі його реалізації, принесе шкоду всій системі і може призвести до того, що окремі банки будуть виведені до Фонду гарантування, що означає зростання витрат держбюджету на виплати гарантованих сум за вкладами населення», – зазначив член правління Національного банку Віктор Новиков на брифінгу. За його словами, наївно вважати, що банківська система зі збитками в 73200 млн грн на 1 червня це проковтне, і крім банків і держави, величезні втрати понесуть великі вкладники і бізнес, включаючи держпідприємства, що призведе до чергових скорочень і зростання безробіття в країні.

За оцінкою президента Українського товариства фінансових аналітиків Юрія Прозорова, прийнятий закон спровокує нові банкрутства банків і черговий виток девальвації гривні. «Від 20 до 50 банків не витримають такої реструктуризації. Це може призвести до другої хвилі девальвації, що негативно вплине на економіку. Як би дефолту України не сталося», – сказав він, додавши, що крім кредиторів, постраждають і валютні вкладники банків, оскільки виручки банків від погашення кредитів не вистачить, щоб виплатити валютні вклади, це і буде« пусковим механізмом »для нової хвилі банкрутств. Але і це ще квіточки.

«У нас буде курс 40-50, тому що якщо банки вийдуть на міжбанк з тим, щоб купити 6 млрд дол., то цей попит неможливо буде задовольнити, і буде божевільний зліт курсу, що відіб’ється на кожному громадянинові України – знову буде знецінення зарплат , зростання вартості всіх продуктів. Кому ми зробимо гірше, не зрозуміло», – заявила від імені найбільшого об’єднання банкірів виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова, називаючи закон 1558-1 «диверсією не тільки проти банківської системи, а й проти всього українського народу». Вона підкреслила, що закон порушує норми соціальної справедливості, оскільки позичальники, що отримали кредити в гривні за вищими ставками, виявилися в менш вигідних умовах.

З критикою на адресу закону висловилися міністр фінансів Наталія Яресько та міністр економіки Айварас Абромавічус, підкреслюючи, що запропонований механізм суперечить зобов’язанням України перед ключовим кредитором країни – Міжнародним валютним фондом. В рамках нової програми з МВФ українська влада взяла на себе зобов’язання не втручатися в процес реструктуризації кредитів між банками та їх позичальниками, який в рамках цивілізованого бізнес-практики проводиться на добровільній основі. Але проблема залишається, і для її вирішення зовсім не обов’язково плодити нові закони.

За оцінками НБУ, загальний обсяг валютних кредитів фізичних осіб в банках на 3 червня склав 5,860 млрд дол., або 123 млрд грн за поточним офіційним курсом. Регулятор оцінює обсяг потенційних збитків при конвертації валютних кредитів за курсом 5,05 грн / дол. в 100 млрд грн, за курсом 8 грн/дол. – 77 млрд грн, що можна порівняти з річними витратами нашої країни на оборону та правоохоронні органи на рівні 90 млрд грн, або більше 5% ВВП. Але серед валютних позичальників є як рядові громадяни, які отримали кредит на невелику квартиру, так і власники дорогих котеджів і преміальних авто. Чи справедливо змушувати розплачуватися за цими кредитами пенсіонерів та інвалідів, які завдяки ініціативам про реструктуризацію так і не доживуть до підвищення жебрацьких соціальних стандартів? Очевидно, що ні.

Банкіри вважають, що серед валютних позичальників менше половини соціально незахищених. «Ми проводили аналітику серед банків, і якщо говорити про соціально незахищені верстви населення, то з 70 тисяч чоловік – власників валютної іпотеки 40% є власниками соціального житла. Банки готові вирішувати проблеми соціального житла – ці 40%. У банках є велика кількість програм з реструктуризації», – пояснює Коробкова. За її даними, багато з мітингувальників на «кредитному майдані» мають декілька квартир, але не погоджуються на пропозицію банків продати одну з них, щоб закрити кредит, розраховуючи, що обнадіяв їхні депутати в гонитві за популярністю виконають свої обіцянки і забезпечать реструктуризацію.

Екс-глава правління банку, бізнесмен Олександр Деркач, вважає, що в ситуації, що склалася є частка провини трьох сторін – і позичальників, і банків, і регуляторів. «Можна звинувачувати« злочинну владу», яка довела за цей час курс з 5 до 25, але причина не тільки в цьому. Просто різке падіння курсу гривні наблизило те, що рано чи пізно все одно б сталося. Банки спочатку наробили купу системних помилок. Винен і регулятор – не дивився вперед і не намагався прогнозувати. І кожен позичальник брав кредит при свідомості, його ж ніхто не змушував. Тому вина обопільна – 50 на 50. Плюс вина держави», – написав він на своїй сторінці в мережі. На його думку, конвертація по колишньому курсу не вирішує проблему. «Треба міркувати в площині якихось мораторіїв за термінами, зниження процентної навантаження, захисту прав на житло. На компромісній основі», – додав він. На думку Деркача, надалі можна передбачати кошти в держбюджеті або створити фонд страхування ризиків позичальників за аналогом з Фондом гарантування, щоб частково компенсувати громадянам витрати на кредити, включаючи гривневі.

Але поки у держбюджеті немає відповідної статті, а в нашій країні немає фонду, з якого можна було б компенсувати втрати, єдиним виходом для позичальника залишається викинути плакат з вимогами і йти домовлятися з банком. До слова, діючий з травня цього року меморандум між банками і позичальниками, який представники «кредитного майдану» відмовляються навіть читати, дозволяє громадянам конвертувати залишок валютного кредиту під заставу нерухомості до еквівалента 2,5 млн грн за курсом НБУ на 1 січня 2015 (близько 158,5 тис. дол.), при цьому за кредитами для покупки соціального житла (квартира до 60 кв. м або житловий будинок до 120 кв. м) банки списують до 50% боргу. І як це не дивно, меморандум працює, і банки домовляються зі своїми клієнтами без нових законів і мітингів.

Простими словами, саме брехливі, нездійсненні обіцянки, які дають людям примарну надію, що знайдеться «козел відпущення», який за все заплатить, відкладають вирішення проблеми. Діда Мороза не існує, за подарунки під ялинкою платили батьки, а тепер ми виросли і повинні відповідати за свої вчинки самі.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Дуже гарна новина для фрілансерів – договір з мокрою печаткою більше не потрібен

Дуже гарна новина для фрілансерів

Національний банк України (НБУ) та Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) спростили процедуру співпраці українських фрілансерів з іноземними замовниками через Інтернет. Інформацію про це регулятор розмістив на своїй сторінці в мережі.

До спеціалістів фрілансерів в даному випадку відносять:

1. Біржі фрілансера (програмісти, дизайнери, копірайтери, перекладачі)
2. Прямі продажі (програмісти, дизайнери, копірайтери та перекладачі)
3. Магазини додатків (програмісти), стоки (фотографи, ілюстратори, оператори)
4. Торгові майданчики (майстри, посередники з продажу товарів)
5. Рекламні посередники (власники сайтів, блогери) та ін.

Як повідомляє НБУ, тепер для дотримання валютного законодавства ІТ-ідприємцям та обслуговуючим їх банкам досить інвойсу про надання послуг, який разом з документом про оплату робіт і буде підтвердженням договірних відносин між замовником і виконавцем. Іншими словами, окремий договір з мокрою печаткою більше не потрібен.

У повідомленні говориться також, що банки не мають права вимагати від своїх клієнтів переклад договорів на українську мову, якщо в ньому немає реальної потреби. Приміром, якщо інвойс і документ про оплату англійською – міжнародному мовою відносин між іноземними контрагентами.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Укроборонпром передав армії майже чотири тисячі одиниць військової техніки

зброя

Державне підприємство “Укроборонпром” за останній рік виготовило та передало армії 3936 одиниць нової і модернізованої зброї, а також військової техніки. Це в 36 разів більше, ніж за аналогічний період 2014 року. Про це повідомляє прес-служба підприємства.

“Головне досягнення року – Україна знову навчилася робити ефективну зброю. Тепер наш пріоритет – перехід на виробництво високоточної зброї та запуск в серію останніх перспективних розробок”, – зазначив генеральний директор Укроборонпрому Роман Романов.

Згідно зі звітом, із загальної кількості переданої армії техніки, зокрема, 105 одиниць склала бронетехніка, 2686 одиниць – ракети і боєприпаси, 605 одиниць – ракетно-артилерійське озброєння, 459 одиниць – апаратура зв’язку, РЕБ (радіоелектронної боротьби) і навігації.

Як уже повідомляла ПравдаUA, раніше в Укроборонпромі звільнили двох директорів бронетанкових заводів через невиконання планів. Своєї посади позбувся директор Львівського бронетанкового заводу Олександр Остапець, а раніше на держпідприємстві Завод ім. В.А.Малишева свою посаду залишив Микола Бєлов.

Зазначимо, раніше Президент Петро Порошенко поставив завдання зробити Укроборонпром одним з провідних світових експортерів зброї.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Cуд зобов’язав знести незаконну двоповерхову надбудову над будівлею Будинку профспілок

будинок профспілок

Cуд зобов’язав Федерацію профспілок знести незаконну двоповерхову надбудову над будівлею Будинку профспілок на вулиці Хрещатик у Києві. Про це на своїй сторінці в мережі повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Павло Рябікін.

«Важлива новина – суд першої інстанції ухвалив рішення про знесення незаконної надбудови над Будинком профспілок. І я впевнений, що це не остання наша перемога», – написав він.

Також суд задовольнив позов Київміськадміністрації про знесення незаконно надбудованих поверхів за адресою Музейний провулок 2-А.

Раніше журналісти з’ясували, що Київська рада профспілок знесе незаконно надбудовані два поверхи над Будинком профспілок на майдані Незалежності в обмін на землю на Хрещатику. Це випливає з меморандуму, підписаного головою Київської міської ради профспілок Валентином Мельником і київським міським головою Віталієм Кличком.

У меморандумі йдеться про те, що Київська міська рада профспілок зобов’язується врегулювати судовий спір з Київрадою і розібрати зайві незаконно надбудовані поверхи над Будівлею профспілок. Київрада, в свою чергу, «розгляне можливість збільшення площі зі збереженням існуючої висоти будівлі».

Тобто, з меморандуму випливає, що в обмін на занесення забудови місто виділить землю забудовнику і забезпечить ще низку привілеїв для підрядника. Зокрема, за меморандумом, міська влада зобов’язується сприяти розвитку спорту у місті – відводити земельні ділянки під спортивні бази.

Незаконні поверхи над Будинком профспілок на майдані Незалежності на замовлення Київської міської ради профспілок добудувала компанія «Буд Жил-Пром». Це фірма з орбіти голови Федерації греко-римської боротьби Києва, а в минулому – фігуранта кримінальних хронік столиці – Івана Балабана. Тож, імовірно, стаття меморандуму про відведення землі під спортивні бази стосується саме його Федерації, зазначають журналісти. А зведення двох зайвих поверхів над Будинком профспілок могло бути підготовкою до захоплення землі на Хрещатику, додають журналісти.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Київстар суттєво підняв ціни і відмінив бонуси в домашньому інтернеті

прощай київстар

Я певний час був користувачем послуги “Домашній інтернет” російської фірми Київстар. Якість була невисокою, але мене заохочувало те, що за рахунок нарахованих бонусів можна було користуватися мобільним зв’язком цієї ж компашки.

У червні 2015 року швидкість інтернету стала настільки низькою, що неможливо було дивитися відео і я вирішив перейти на новий тариф. І тут же мене неприємно вразило наступне:

– найдешевший пакет подорожчав до 85 гривень (раніше 65);
– бонуси у нових тарифах НЕ передбачені!!!

Тепер жодного змісту користуватися цим оператором у мене немає. Та ще й той факт, що країна власник Київстару загарбала наші землі і вбиває українців стимулює моє рішення.

Так що київстар ДАВАЙ ПРОЩАЙ!!!

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

НБУ знизив офіційний курс гривні щодо долара США на 44 копійки

НБУ на 8 липня знизив офіційний курс гривні щодо долара США на 44 копійки

Національний банк України на 8 липня знизив офіційний курс гривні щодо долара США на 44 копійки та встановив на рівні 21,70 гривні за долар, мовиться в повідомленні на сайті НБУ.

Офіційний курс гривні до євро складає 23,72.

На 7 липня НБУ офіційний курс гривні встановив на рівні 21,26 гривні за долар та 23,40 – за євро.

Наприкінці лютого офіційний курс гривні до долара встановили на історичному мінімумі в 30,01 гривні за долар. Згодом гривня дещо стабілізувалась. 

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

У Києві затримали прокурорів Шапакіна і Корнейця за вимагання багатомільйонного хабаря

прокурори хабарники

У Києві затримали першого заступника голови Слідчого управління ГПУ Володимира Шапакіна і заступника прокурора Київської області Олександра Корнейца за підозрою у вимаганні хабара в особливо великих розмірах.

Про це заявив народний депутат від БПП Мустафа Найєм.

“За моєю інформацією, при затриманні у чиновників було виявлено в цілому близько 500 тисяч доларів США, а також коштовності та цінні папери”, – написав він на своїй сторінці в Facebook.

Зокрема, за словами Найєма, під час обшуку у Шапакіна було знайдено:
– $130 тис. в кабінеті;
– $30 тис і €22 тис у будинку;
– $170 тис і 500 тис грн у квартирі;
– Документи на депозитні вкладення на суму 800 тис грн, а також незареєстровану вогнепальну зброю і боєприпаси.

При обшуку у Корнейца також було знайдено 35 пакетів з діамантами із загальною кількістю 65 каменів.

Як зазначив нардеп, операція проводилася під керівництвом заступника Генпрокурора Давида Сакварелідзе та голови СБУ Василя Грицака.

“А тепер дивовижне. За результатами цієї операції було відкрито кримінальне провадження відносно … Давида Сакварелідзе. Справу відкрив перший заступник Генпрокурора Володимир Гузир за статтею“захоплення державної установи”. Справа в тому, що в ході затримання чиновників було використанозагін “Альфа”, яким довелося виламувати двері в кабінетах затриманих чиновників”, – додав Найєм.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Дуже перебільшеною виявилась юридична сила команди коломойського

бєня

Госпсуд Києва відмовив компанії “Бізнес-інвест”, яка входить до групи “Приват” Коломойського, і Генпрокуратурі у визнанні незаконною приватизацію та скасування продажу 25% акцій енергокомпанії “Дніпроенерго” компанії групи “ДТЕК” Ахметова. Про це йдеться в рішенні суду від 22 червня.

“Бізнес-інвест” аргументував свої позовні вимоги тим, що заявку на участь у конкурсі з продажу 25% “Дніпроенерго” в 2012 року подала лише одна компанія – DTEK Hоldings Limited, а сам приватизаційний конкурс був проведений з порушенням вимог законодавства.

“Причину оскарження рішення Фонду держмайна через 3 роки з моменту продажу, інвестомпанія мотивувала тим, що інтереси покупця (DTEK Hоldings Limited) лобіювались на рівні чинного на той час президента Віктора Януковича, і подібний судовий процес, на її думку, не мав сенсу” , – йдеться в повідомленні.

Суд відхилив усі доводи позивача та Генпрокуратури, і визнав договір продажу законним.

Як повідомлялося, 12 березня 2012 Фонд державного майна продав холдинговій компанії групи “ДТЕК” DTEK Holdings Limited 25% акцій “Дніпроенерго” за 1 179,7 млн гривень.

“ДТЕК” стала єдиною компанією, яка подала заявку на участь у конкурсі з продажу 25% “Дніпроенерго”.

“Дніпроенерго” об’єднує Запорізьку, Криворізьку і Придніпровську ТЕС сумарною встановленою електричною потужністю 8,185 ГВт.

Як відомо, у травні госпсуд Києва відмовив компанії “Бізнес-Інвест” про визнання незаконної приватизації в 2011 році 45,103% енергогенеруючої компанії “Західенерго”, переможцем якої став холдинг “ДТЕК” Ріната Ахметова.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Уряд України виключив Австрію зі списку офшорних країн

Австрія

Австрія виключена з переліку країн, торгові операції з якою підлягають посиленому контролю в рамках закону про трансферне ціноутворення.

Таке рішення було прийнято Кабміном 1 липня на підставі ноти, отриманої від посольства Австрії, йдеться у розпорядженні уряду.

Повідомляється, що дипломати висловили готовність переглянути чинну конвенцію між Австрією і Україною про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податкових ухилень.

Кабмін визнав пояснення Австрії достатніми для того, щоб виключити країну з офшорного списку з 1 серпня.

Раніше в травні повідомлялося, що Кабмін додав Австрію, Туркменістан, Гонконг і Ніуе в перелік країн, операції з контрагентами яких підлягають особливому контролю в рамках закону про трансферне ціноутворення.

Як повідомлялося, 28 лютого Австрія погодилася заморозити активи 18 громадян України на вимогу нової влади в Києві. Ці особи підозрюються в порушенні прав людини і корупції. МЗС Австрії постановило з 19 лютого заморожувати банківські рахунки українських олігархів, винних у спалаху насильства в Києві.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Гідрометцентр України попереджає про спеку в 35-37 градусів 6-8 липня 2015 року

погода

Гідрометцентр України попереджає про спеку в 35-37 градусів 6-8 липня у Західних і Вінницькій та Житомирській областях. Про йдеться в повідомленні на сайті Державної служби з надзвичайних ситуацій України.

За повідомленням, 6 липня у Криму та Приазов’ї очікують грози.

Раніше рятувальники заявили, що на значній території України рівень пожежної небезпеки в найближчі дні сягне максимальних позначок – 4-5-го рівня. 

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

6 липня в обмінних пунктах України курс долара на продажу зріс на 32 копійки

обмін валют

В обмінних пунктах України сьогодні, 6 липня, в 10:40, курс долара на продажу зріс на 32 копійки – 22,96 грн/дол., в покупці подорожчав на 8 копійок – до 21,54 грн/дол. Порівняно з даними за 3 липня курс євро у продажу виріс на 12 копійок – 25,40 грн/євро.

Курс покупки долара сьогодні складає 20,25 – 22,50 (20,00 – 22,20 – 3 липня),
продажу – 21,90 – 23,40 (21,70 – 23,30 – 3 липня) грн за долар. Середній курс покупки долара складає 21,5452 (21,4614 – 3 липня), продажу – 22,9636 (22,6412 – 2 липня) грн за долар.

Курс покупки євро складає 21,50 – 24,31 (21,50 – 24,25 – 3 липня), продажу- 24,30 – 26,10 (24,30 – 25,90 – 3 липня) грн за євро. Середній курс купівлі євро становить 23,7952 (23,9841 – 3 липня), продажу – 25,4031 (25,2816 – 3 липня) грн за євро.

Курс покупки російського рубля складає 2,900 – 3,900 (2,900 – 3,920 – 3 липня), продажу- 3,950 – 4,200 (3,950 – 4,220 – 3 липня) грн за 10 рублів. Середній курс покупки рубля складає 3,810 (3,817 – 3 липня), продажу – 4,145 (4,143 – 3 липня) за 10 рублів.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Олигархам сегодня следует существенно пересмотреть свои «стратегии»

Кланово-олигархическая система в Украине дала колоссальную трещину. Поэтому сегодня не только украинское государство, но и его крупнейшие бенефициары – супербогатые и знаменитые – предстали перед грандиозным вызовом, констатирует ПравдаUA.

Издание пишет, что новая команда, которая пришла к власти на достижениях второго Майдана, «удовлетворилась» победой над авторитарной системой Януковича. Однако этого явно недостаточно. Поэтому олигархам сегодня следует существенно пересмотреть свои «стратегии». Есть три варианта как двигаться дальше, отмечает газета. Один из них на этой неделе продемонстрировал Дмитрий Фирташ. Его вариант – это притвориться, что «большой бизнес» не имеет вины в том, что Украина доведена до такого состояния. Он, просто, как и все остальные волонтеры-патриоты «готов» профинансировать спасение государства. Скажем, оплатить «лучших» из лучших экспертов мира, чтобы те рассказали Украине, куда ей идти.

Второй вариант пути продемонстрировал Игорь Коломойский. Он призвал депутатов начать процесс пересмотра результатов торгов госимуществом, чтобы вернуть стране незаконно украденное. Кто первым может оказаться под лупой правоохранителей, станет уже известно в апреле. Журналисты назвали эту дорогу, озвученную Коломойским – активный бой на внутреннем фронте старых проблем. И третий вариант заключается в том, чтобы осмысленно перевернуть страницу 90-х.

Какой запас прочности имеет гривна и где власть допустила самые ошибки? Еще со времен Януковича держали фиксированный курс и сожгли много валютных резервов – до 12 млрд долларов. Можно было тогда девальвировать гривну до 8,4-8,6 за доллар и перейти к политике плавающего курса. Поэтому, по подсчетам эксперта издания, вклад Януковича в падение курса – порядка 9 гривен за доллар, Путина – 11. Все, что выше, – ошибки новой власти. Чтобы ее спасти, нужно, чтобы президент, премьер, министры и глава НБУ договорились о реформах. Тогда курс опустится до 18-22 гривен за доллар с тенденцией к усилению. Можно дрейфовать до 16, даже до 8 за доллар – в течение пяти последующих лет.

Усилить правительство можно новой должностью – вице-премьером по экономическим реформам. На него можно будет все свалить и принести в жертву через год, как закончится основной этап изменений. Это – позитивный сценарий. О негативном говорится в материале «Мы вернулись в начало 1990-х. А экономический подъем начнется через два года».

А вот по мнению эксперта, для стабилизации украинской экономики нужно не менее, чем 3-5 лет тяжелого труда. Первый год надо остановить падение. Далее организовать подъем, стимулировать экономику. Цель следующей за этим пятилетки – догнать и перегнать Польшу. Этот план слишком амбициозный, уверяют зарубежные эксперты. Международная практика и опыт стран-реформаторов свидетельствует выбраться за десять лет из ямы, в которой оказалась Украина, можно, а вот выбраться из ямы и приблизиться к уровню Польши – невозможно. Это будет чудо, отмечают эксперты.

Nadra Bank, bədnam oliqarx Firtash və yaramaz məxsus olan, iflas başladı

Fondun Depozit Zəmanət Nadra Bank müvəqqəti rəhbərliyini təqdim etdi. Məlumat mənbəyi izah.

Müvəqqəti idarəetməsi 3 ay 6 Fevral təqdim etdi.

Bu bank “Nadra” Qrup DF tərəfindən idarə bildirildi.

2014 Bank “Nadra” 1 milyard ABŞ dolları zərər ilə sona çatdı.

163 fəaliyyət göstərən bankların arasında 10-cu yeri (35.878 milyard ABŞ dolları) təşkil aktivləri 1 Yanvar bank kimi NBU görə.

Bu gün Fransa və Poroşenko və sabah ilə məsləhətləşmək Almaniya liderləri Putin getmək

Bu gün Fransa və Almaniya liderləri Poroşenko ilə məsləhətləşin. Sabah, 6 fevral, Fransa prezidenti Francois Hollande və kansleri Angela Merkel Ukrayna Vladimir Putinin sülh planı vəziyyəti gətirəcək. Ukrayna Yevgeni Perebiynis keçirdiyi Xarici İşlər Nazirliyinin mətbuat katibi.

XİN nümayəndəsi son günlərdə bütün tərəflərlə sıx məsləhətləşmələr davam etdiyini ifadə etdi.

“Gərək bu müddətdə ABŞ və AB, Almaniya və Fransa komanda olaraq ifa olunur. Bu məsləhətləşmələr “bütün arasında keçiriləcək – Predrag tərəflər Poroshenko Merkel və Hollande arasında bu gün müzakirə ediləcək məqbul plan ortaya çıxmağa başladı sözlərinə əlavə etdi.

Bu mövzuda, sabah bütün mövqelərini razı ola bilər “Əgər bu plan Moskvada təqdim olunacaq. Merkel və Putin F.Olland almaq niyyətindədir “- Predrag yekun .

Francois Hollande və Angela Merkel Rusiya prezidenti Vladimir Putinin təklif aldığını və Ukraynada sülh üçün bir plan hazırlamaq, ABŞ dövlət katibi Con Kerri bildirib.

“Dünən prezident Hollande, biz bu məsələni müzakirə kansleri Merkel Kiyevə səfər edəcək ki, mənə … onlar bir neçə fikir var, prezident Putin əldə, lakin tamamilə qəbul təklifi təhlil deyil ki, .. Moskvadan Biz mətn, lakin onlar bir əks-təklif təmin edəcək açıqlandı bu gün günortadan sonra ilə tanış bu təkliflər hələ də tam “Onlarla müzakirə məsələ olduğunu gördüm – o baş naziri ilə birgə bildirib cümə axşamı Kiyevdə Ukrayna Arseniy Yatsenyuk mətbuat konfransı.

Kerry də Vaşinqtonda kansleri Angela Merkel ilə görüşəcək, dedi, Ukraynada sülh nizamlanmasını müzakirə Münhen davam etməyi planlaşdırır və bazar ertəsi, fevralın 9-da bildirib.

İndi Xatırladaq Merkel və Hollande təcili Kiyevdə gəlir. Dərhal iki liderin gəlməsinin ardından Ukrayna Petro Poroşenkonun prezidenti ilə görüşə getdi.

Курс гривні на міжбанківському валютному ринку в четвер продовжує знижуватися до 25 гривнів за долар

Нацбанк підвищив облікову ставку і вводить єдиний курс гривні. Протягом останніх тижнів Національний банк кілька разів знижував офіційний курс гривні, щоразу оновлюючи її історичний мінімум.

Такі дії регулятора були пов’язані з рішенням відмовитися від використання індикативного курсу, забезпечивши єдиний ринковий курс гривні.

Нацбанк постійно прискорював наближення офіційного курсу до ринкового, а сьогодні заявив, що курс гривні тепер буде встановлюватися банками, на підставі ринкового попиту та пропозиції.

У результаті сьогодні банки продають долар уже по 25 гривень.

На початку тижня з’явилася інформація, що Нацбанк планує відмовитися від використання індикативного курсу, забезпечивши єдиний ринковий курс гривні на міжбанківському валютному ринку.

НБУ з кінця минулого року проводить щоденні аукціони і продає близько 3 мільйонів доларів на день за заниженим курсом для встановлення індикативного курсу, на який повинні орієнтуватися банки при проведенні операцій.

Так, у понеділок, наприклад, середньозважений курс станом на 12.30 становив 16,1764 грн за долар, тоді як продаж на міжбанку здійснювався за курсом близько 21,50 грн за долар.

Ми виступаємо за прозору політику курсоутворення і перехід до ринкових механізмів. Також ми хочемо, щоб на ринку був єдиний і ефективний курс. Головним у впровадженні монетарної політики регулятора є продовження використання системи гнучкого обмінного курсу – Валерія Гонтарева, голова НБУ

Водночас Гонтарева наголосила, що регулятор не відмовляється від можливості впливати на ринок за допомогою адмінважелів і може повернутися до них у будь-який момент при наявності передумов.

Правління Національного банку України в рамках підготовки до введення режиму інфляційного таргетування вирішило припинити проведення з 5 лютого 2015 року щоденних валютних аукціонів з відмовою від індикативного курсу гривні.

“Курс гривні буде встановлюватися банками на підставі об’єктивних параметрів ринкового попиту та пропозиції”, – йдеться в повідомленні НБУ.

За словами Гонтаревої, дане рішення має сприяти встановленню прозорості, більшої ефективності та об’єктивності механізмів ціноутворення.

Перед запуском аукціонів у листопаді Гонтарева запевняла, що валютні аукціони будуть проводитися протягом від трьох до шести місяців.

Також Національний банк вирішив підвищити облікову ставку з 14% до 19,5% з 6 лютого.

Дане рішення регулятор прийняв з метою забезпечення прогнозованого і контрольованого розвитку ринкової ситуації.

Регулятор уточнює, що може застосовувати більш жорстку грошово-кредитну політику.

Основною причиною підвищення облікової ставки є посилення інфляційних ризиків, які будуть високими в найближчій перспективі.

Таке рішення правління прийняло відповідно до розроблених рекомендацій Комітету з монетарної політики на підставі аналізу перспектив розвитку економіки і грошово-кредитного ринку.

НБУ зазначає, що підвищення процентних ставок матиме мінімальний вплив на активність в реальному секторі економіки, оскільки кредитування банків залишається істотно обмеженим внаслідок підвищених ризиків ділового середовища.

Від величини облікової ставки залежить вартість ресурсів, що надаються НБУ банкам як рефінансування.

Облікова ставка є найнижчою серед процентних ставок НБУ і є базовим індикатором оцінки вартості грошових ресурсів.

У теорії облікова ставка не може бути нижчою від рівня інфляції.

Національний банк прогнозує зниження ВВП на 4-5% в 2015 році.

“Минулого року наші прогнози щодо зниження очікувалися на рівні 6-7%. Цього року очікуємо зниження на 4-5%”, – сказав директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу Сергій Ніколайчук.

Ніколайчук нагадав, що прогноз щодо інфляції на цей рік становить 17,2%.

“За рахунок заходів, які ми застосовуємо, НБУ очікує уповільнення інфляційних процесів уже в 1 півріччі, тоді як за підсумками року прогноз становить 17,2”, – додав він.

Директор департаменту висловив сподівання, що в 2016 році інфляція повинна знизитися до менш ніж 10%.

“Падіння ВВП має, насамперед, структурний характер і обумовлене факторами з боку пропозиції. І хоча негативний розрив ВВП є досить суттєвим – 8-9% від потенційного ВВП, за оцінками фахівців Національного банку України, конвергенція фактичного ВВП до свого потенційного рівня в середньостроковій перспективі можлива лише внаслідок макрофінансової стабілізації, чому сприятиме і жорстка грошово-кредитна політика”, – вважає Нацбанк.

Національний банк має намір посилити повноваження своїх кураторів в банках.

“Ми будемо посилювати повноваження кураторів, але для посилення їхніх повноважень ми повинні посилити їхній захист. Наприклад, на нашого куратора у VAB Банку завели кримінальну справу”, – сказала глава НБУ.

Вона нагадала, що куратори є у всіх банках, яким видано стабілізаційні кредити.

Національний банк і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб погодили ключові параметри програми EFF з Міжнародним валютним фондом.

Глава НБУ нагадала, що програма співпраці передбачена на 4 роки.

Раніше повідомлялося, що Міжнародний валютний фонд має намір розглянути запит України про відкриття нової багаторічної програми, підтриманої розширеним кредитуванням (Extended Fund Facility, EFF), для заміни існуючої програми stand-by.

Гонтарева сподівається на розгляд радою директорів Міжнародного валютного фонду виділення Україні чергового траншу до березня.

“Сподіваюся, що завтра-післязавтра буде фінальна версія меморандуму з МВФ. Вони вже, напевно, будуть їхати, і десь через 2-3 тижні після їхнього від’їзду буде рада директорів МВФ”, – сказала глава НБУ.

Місія МВФ прибула в Україну для зустрічей із владою 8 січня.

Планувалося, що вона буде працювати в Києві до 29 січня, проте термін візиту був продовжений до 6 лютого.

На думку провідного експерта інформаційно-аналітичного центру Андрія Шевчишина, введення Нацбанком єдиного курсу валют спровокує підйом долара на міжбанку до позначки 23 гривні.

Фінансист вважає, що наміри Нацбанку встановити ринковий курс мають відношення до роботи місії МВФ в Україні.

“Ймовірно, це одна з вимог МВФ. Питання реальності такої дії (встановлення єдиного курсу – ред.) необхідно розглядати через призму вольового і, певною мірою, політичного кроку. Оскільки найбільш ймовірно отримати на момент встановлення єдиного курсу міжбанківський високий курс в районі 21 -23 грн за долар замість бажаного 16-17 грн за долар”, – говорить експерт.

І хоча економічні агенти вже звиклися з високими курсовими позначками, платити державі (за борги, імпорт, озброєння і т.д.) за таким курсом буде накладно, вважає економіст.

Шевчишин розповів, що заява НБУ про скасування індикативного курсу вже позначилася на ринку валют. “В останні дні ми спостерігаємо очікування зростання курсів валют. Кількість охочих придбати валюту збільшилася, а експортери притримують виручку в очікуванні підвищення курсів”.

При цьому експерт прогнозує, що якщо в найближчі кілька місяців не з’являться додаткові нормативні обмеження від НБУ, можна очікувати появу валюти у вільному продажу, хоча і за більш високим курсом.

Разом з тим курс гривні на міжбанківському валютному ринку в четвер продовжує знижуватися: котирування на початок торгів становили 23,5- 24,5 гривні за долар, а до 11:30 розширилися до 23,5- 25 гривні за долар.

Попередній історичний мінімум на міжбанку був зафіксований 4 лютого, коли реальний курс гривні знизився до 23,05 гривні за долар з 22,2 гривні за долар.

Экс-президент Грузии Михaил Саакашвили готовится стать директором Национального антикоррупционного бюро Украины

Экс-президент Грузии Михaил Саакашвили готовится стать директором Национального антикоррупционного бюро Украины. Как пишут СМИ, Саакашвили считает, что фронт борьбы за свободу Грузии проходит сегодня в Украине. И коррупция – это враг Украины не меньше, чем российские войска и российские танки. Поэтому политик готовит пакет соответствующих документов и собирается принять участие в публичном конкурсе на должность директора НАБУ. Который, как известно, был объявлен 12 января этого года. Прием документов продлится 30 календарных дней – до 12 февраля.

Информация о Саакашвили на посту директора НАБУ не нова. Грузинского политика «сватали» на эту должность еще осенью прошлого года, как только в парламенте «нашлось» достаточно голосов, чтобы создать орган по борьбе с высшей политической коррупцией. Но тогда Саакашвили не видел для себя возможным отказаться от гражданства страны, президентом которой он был почти 10 лет. «Мне предложили должность первого вице-премьера Украины. Но для этого я должен был получить украинское гражданство, отказавшись от грузинского. Я отказался. На этом этапе для меня это невозможно », – сказал он тогда в интервью.

Получается, что за последние два месяца что-то в жизни Михаила Саакашвили существенно изменилось, если он уже готов отказаться от грузинского гражданства ради борьбы с украинской коррупцией. Ведь, хотя конкурсная комиссия и изменила, нарушая действующее законодательство, условия участия в конкурсе, позволив иностранцам кандуваты. Однако действующая редакция закона Украины о Национальном антикоррупционном бюро четко определяет, что директор НАБУ не может быть гражданином / гражданкой другого государства. Украинское гражданство – обязательно. И, как известно, по состоянию на вчера в планах парламентской коалиции не было замысла изменять статью. Хотя сам закон таки поменяют.

В прошлую пятницу – 30 января 2015 – в парламенте был зарегистрирован законопроект №1660-Д, который позволит вернуть в Закон Украины «О Национальном антикоррупционном бюро» большинство статей, изъятых в ночь перед голосованием.

Законопроект был зарегистрирован депутатами от разных политических сил и согласовано комитетом Верховной Рады по борьбе с коррупцией и организованной преступностью.

«Этот законопроект стал консенсусом между Верховной Радой, Кабинетом Министров, разными политическими силами и Администрацией Президента, – утверждает Егор Соболев, председатель парламентского комитета по борьбе с коррупцией и организованной преступностью. – Он содержит существенные правки в закон, который позволит запустить работу Бюро и частично вернет ему независимость, прозрачность и полномочия, которые были предварительно изъяты ».

Законопроектом №1660-Д возвращаются высокие зарплаты сотрудникам Бюро, что позволит обезопасить будущих борцов с коррупцией от взяток. Также возвращается и норма о запрете работать в Бюро лиц, которые за последние пять лет работали в антикоррупционных подразделениях СБУ, МВД и прокуратуры и тому подобное.

«Эта норма была одной из ключевых, которая была удалена в ночь перед голосованием и которую обязательно нужно было вернуть в закон, – утверждает председатель правления Виталий Шабунин. – Ведь нельзя допускать работать в Бюро старых «борцов» с коррупцией, что уже «наборолися» к тому, что Украина – одна из самых коррумпированных стран мира».

Одним из важных норм закона стало возвращение в подследственность НАБ экс-президентов. Законопроектом конкретизируется конкурсная процедура по отбору директора НАБ: четко определены квалификационные требования к кандидатам на эту должность; конкурсной комиссии по отбору директора предоставляется право проводить интервью с любым количеством отобранных претендентов, в результате чего комиссия путем открытого голосования подобрать двух или трех кандидатов, из которых Президент Украины определяет кандидата, назначается на должность директора.

Еще одно важное новшество – создание института детективов. Внутри НАБ работать настоящие детективы, которые одновременно будут и следователями, и оперативными сотрудниками. Этим детективам позволять даже мониторить банковские счета.

Отдельным важным шагом является создание специализированной антикоррупционной прокуратуры, которая должна осуществлять надзор за соблюдением законов при проведении досудебного расследования НАБ и поддерживать государственное обвинение в соответствующих производствах.

Кстати, эксперт отмечают, что назначение Саакашвили – это далеко не простой вопрос. Ведь оно влечет за собой ряд последствий в межгосударственных отношениях и может существенно сказаться на отношениях официального Тбилиси и Киева. «Назначение Саакашвили не поймут ни его избиратели, потому что это будет означать отказ от гражданства, ни, тем более, Маргвелашвили …», – сказал Виталий Шабунин.

Военные действия на востоке Украины заставляют иностранных инвесторов осторожнее вкладывать деньги в украинские проекты

Военные действия на востоке Украины и риск мобилизации ключевых сотрудников заставляют иностранных инвесторов осторожнее вкладывать деньги в украинские проекты. В прошлом году это в первую очередь ощутили разработчики ПО на экспорт, которым пришлось открывать офисы в Польше, Словакии и других европейских странах, чтобы минимизировать риски. Сейчас под ударом могут оказаться стартапы, команды которых обычно состоят из молодых людей призывного возраста.

После недавнего заявления Генштаба о возможном ограничении выезда призывников из Украины четыре европейские инвестфонды отказались рассматривать стартапы из Украины, сообщил управляющий партнер BVU Group Денис Довгополый. Названия этих фондов он не разглашает. Еще два соглашения, которые с большой долей вероятности должно было состояться, по его словам, сорвались по тем же причинам. «Основная ценность стартапа – команда. Она подвергалась большому риску из-за призыва, и это инвесторы учитывали (95% сотрудников стартапа подлежат призыву). Теперь этот ценный актив оказался ограничен в мобильности », – пояснил он.

С ним соглашается и инвестор фонда TMT Investments, председатель наблюдательного совета бизнес-инкубатора Happy Farm Игорь Шойфот: «К сожалению, война сама по себе – всегда плохой фактор для экономики (кроме военной области). А издалека вообще сложно понять, что в Киеве и даже в Днепропетровске никакой войны нет ». Мобилизация означает дополнительные риски в плане потери членов команды. «У меня в нескольких стартапах такое есть», – признается он «Капитала». Ограничения на выезд эти риски повышает. Ведь инвесторы вкладывают деньги в Украину, чтобы заработать, продав стартап. А покупатели практически всегда находятся в Америке. Если члены команды не могут приехать в США, то это огромный минус и дополнительный риск. «С другой стороны, как человек, два года служил в армии, считаю что это долг и честь для каждого мужчины – защищать свою страну с оружием в руках», – подчеркнул он.

И хотя никакие ограничения на перемещения пока не работают (парламента еще предстоит разработать соответствующую базу), само заявление о намерении стала тревожным звонком для инвесторов. «Негативное влияние самого факта войны на отношение инвесторов к Украине, конечно, усиливается неосторожными заявлениями вроде ограничения выездов за границу, которые, к счастью, пока не подтверждаются», – добавляет директор проекта Николай Палиенко.

По словам Довгополого, перспектива таких ограничений уже сейчас заставляет предпринимателей не думать, а действовать в направлении эмиграции. Даже тех, кто пошел бы воевать, если бы призвали. По словам исполнительного директора ассоциации «IT Украины» Виктора Валеева, сейчас многие украинские компании создают офисы за рубежом – этого требуют заказчики. «Международная информационная политика Украины очень слабая. За рубежом видят только, что у нас война и политические проблемы », – рассказывает он. Небольшие компании и стартапы иногда переезжают всей командой. Так, например, в конце прошлого года всем офисом в Черногорию переехала харьковская компания-разработчик. Хотя причины переезда руководство компании не называет.

Остановить массовый отток компаний за границу можно путем внедрения реформ, дерегуляции, защиты частной собственности и решения вопроса с войной на востоке, уверен Палиенко. Что касается мобилизации, то риски для IT и других секторов экономики можно было бы решить, предоставив официальную возможность не служить за деньги. Эти средства можно направлять на повышение привлекательности службы в армии путем увеличения денежного обеспечения и страхования жизни и здоровья военнослужащих. «За любой войной стоит экономика, и забирать высокооплачиваемых специалистов служить, когда есть сотни тысяч безработных, экономически нецелесообразно», – резюмирует собеседник.

Завтра валютный межбанк начнёт работать по новым правилам: НБУ отказывается от индикативного курса

Завтра валютный межбанк начнет работать по новым правилам: НБУ отказывается от индикативного курса. ПравдаUA спросила банкиров, как это повлияет на курс гривны.

Об отказе от индикативного курса глава НБУ Валерия Гонтарева объявила в понедельник на встрече с менеджерами 40 крупнейших банков. «Мы выступаем за переход к рыночным механизмам курсообразования, – цитирует пресс-служба НБУ Гонтарева. – Также мы хотим, чтобы на рынке был единственный и эффективный курс».

Гипотетически это означает, что банки не будут имитировать торги по 16 гривен за доллар, официальные и неофициальные курсы на межбанке выровняются, официальный курс НБУ придет в соответствие с рыночным, обменные пункты банков выставят курсы, близкие к реальности. Так ли на самом деле?

Мы обратились за разъяснениями в НБУ, но там сказали, что смогут предоставить комментарии только в четверг.

Банкиры тоже пока не получили никаких разъяснений по новым правилам работы на межбанке. Они согласились высказать свои ожидания от этого решения только анонимно. Гонтарева еще на прошлой неделе лично просила быть сдержанными в высказываниях о курсе.

В понедельник в НБУ была еженедельное совещание с представителями банков. Там сообщили, что с четверга отменяется индикатив. По поводу аукционов вопрос остается открытым. НБУ пока не предоставил никакой нормативной базы, поэтому остается гадать на кофейной гуще. Вероятно, на днях НБУ поднимет официальный курс до уровня межбанке. Следует ожидать роста котировок межбанке до уровня 24-25 гривен за доллар. Сейчас все участники рынка ждут какие-то документы от регулятора.

Спред на черном рынке сократится, чтобы привлечь больше клиентов. Станет черный рынок меньше? Не стоит забывать, что действует 2% -й сбор в ПФ при покупке валюты через кассу банка и ограничения в 3000 гривен на одного клиента. Котировки в кассах банка будут в пределах рыночных и большая часть клиентов сразу побежит скупать валюту подтолкнет курс снова вверх. Рассчитывать на то, что экспортеры станут в больших объемах заводить выручку, тоже не стоит, во многих банках существует отложенный спрос, который обязательно выстрелит.

В теории, с четверга банки будут устанавливать коммерческий курс, исходя из котировок межбанке.

Если рынок не ограничивать, например, звонками и т.п., курс может выйти на уровень 22-23 гривны за доллар. Реальный эффект даст этот режим, увидим.

Нам НБУ в деталях ничего не объяснил, были проговорено лишь общие принципы. Ждем постановления или письма.

Мои ощущения – легче жить не станет. Однозначно курс доллара подрастет. Консенсус-прогноз от банкиров, с которыми я общаюсь доллар будет стоить 20-21 гривну.

Когда курс держат, а потом отпускают – он сначала выстреливает, потом откатывается. После этого приходит стабилизация. Такой сценарий мы можем увидеть.

Есть отложенный спрос на доллар. Есть риск, что после сведения всех курсов в один, импортеры выставят все свои заявки. Тогда курс доллара еще вырастет. Но если экспортеры станут прятать меньше валютной выручки и заведут его в Украину, то будет больше продавцов и курс может снизиться. И для импортеров курс может оказаться завышенными и экономически нецелесообразным для их операций. Сужение спроса от импортеров и увеличение предложения от экспортеров позволит укрепиться гривне.

Технически банкам с единому курсу будет работать гораздо проще, но надо понимать, что с ростом курса обостряются старые проблемы. Например, проблема валютных кредитов и необходимость доформировать в больших объемах резервы под валютные кредиты.

НБУ хочет сделать один курс, чтобы убрать теневой рынок. Идея правильная, но реализована она будет, думаю, на 30-40%. В первую очередь нужно убрать агентские обменные пункты, чтобы контролировать все наличные операции. Эти пункты – посредник между банками и черным рынком. Убрав его, мы уменьшим черный рынок. НБУ уже заявлял о желании избавиться от «агентов».

Черный рынок никуда с четверга не денется. Он закроется, когда доллара в банках будет больше, чем на черном рынке. Но в банки доллар не завезли, и не стоит забывать о 2% сбор в ПФ.

После отмены индикативного курса Гонтарева должна принять решение о выкупе на позицию НБУ всей приходит в стране валюты, а это около $ 5 млрд в месяц. Гонтарева прошлой неделе обсуждала с банками эту инициативу, но пока не подтвердила ее.

Скрытая экспортная выручка не вернется в Украину, – нет доверия. Экспортеры заключают контракты за пределами Украины.

Мы зашли в точку равновесия – 21 гривна. Если Гонтарева почувствует достаточной силой – она будет гнать курс до 17 гривен. Таким он заложен в бюджет.

Александр Жолудь, экономист Международного центра перспективных исследований

Движение к единому курсу – это позитив для экономики. Это должно дополнительно стимулировать экспортеров заводить выручку, импортеры получат возможность купить эту валюту на прозрачных условиях. Это должно убрать возможности коррупции на заработке от разницы курсов.

Весьма вероятно, что вместе с отказом от индикативного курса будет объявлено и о том, что мы получим дополнительное финансирование от МВФ. Это даст сигнал рынку, что в НБУ будут дополнительные возможности для интервенций.

Нельзя говорить, что курс может остаться на 21-22 гривнах, так как изменится предложение валюты.

Думаю, НБУ договорится с коммерческими банками, чтобы те выбрасывали не все свои заявки на межбанк (есть отложенный спрос), а предъявляли их постепенно – в течение нескольких недель.

Я не думаю, что НБУ будет менять формулу определения официального курса. На сегодня у нас курс устанавливается по результатам торгов на 14:00, он и дальше будет устанавливаться таким образом. В ближайшие дни официальный курс гривны продолжит ослабевать.

Банковские обменники тоже должны подтянуть курсы к рыночным. Объемы черного рынка должны существенно сократиться.

Не исключено, что через полгода, когда закончится отопительный сезон и снизится цена на газ, а также, возможно, вырастут доходы от экспорта в летние месяцы, что обычно происходит, – ситуация стабилизируется.

Нужна помощь 20-летнему Евгению Руденко, который потерял кисть правой руки

20-летний Евгений Руденко подорвался на БТРе и потерял кисть правой руки под Новойдаром на Луганщине. Сейчас боец лечится в харьковском госпитале. Протез и реабилитацию должен собрать 50 000 евро. Об этом ПравдаUA рассказали родные парня.

Евгений из города Канев Черкасской области. В армии служил по контракту в 80-той отдельной десантно-штурмовой бригаде во Львове. Через два месяца его направили в зону АТО. Служил под Дебальцево и у Песок под донецким аэропортом. Когда боевики обстреливали блокпост вблизи Новоайдара, БТР, в котором ехал Евгений с тремя товарищами попал под вражеский огонь. Из экипажа выжил только Евгений. Его спасли ребята, которые стояли рядом на блокпостах.

Семья узнала о ранении парня только через два дня. Боец не говорил родным, чтобы не волновались.

“Евгений потерял много крови и около часа лежал без сознания на земле, пока его не нашли. Делать операцию хотим в Харькове. Однако для этого требуется специальный немецкий протез стоимостью 50 000 евро. И для его приобретения денег у нас нет”, – рассказывает сестра бойца Светлана.

“Я всегда поддерживал сына в его решении стать военным. Женя у меня настоящий патриот, таких еще поискать. Не курит, занимается спортом, хорошо знает английский язык, имеет фотографическую память. Мы гордимся, что имеем такого сына”, – говорит Юрий Руденко, отец Евгения.

За мужество и отвагу Евгения наградили памятным знаком “За воинскую доблесть”. Боец говорит, что если бы не получил ранения, вернулся бы на восток снова. Сейчас он учится писать левой рукой, поскольку всю жизнь был правшой. Помогает себе ногой, когда работает на компьютере. В будущем хочет стать журналистом.

Актриса российского телевидения Галина Пишняк верно служит фсб россии

Актриса российского телевидения Галина Пишняк, ранее изображала свидетеля “распятого мальчика” и жертву обстрела в Волновахе, теперь исполнила роль продавщицы ближайшего магазина к остановке, которую обстреляли боевики.

Об этом сообщает российский блогер Андрей Шипилов в сети.

“На фото слева вверху актриса российского телевидения Галина Пишняк рассказывает о мальчике, распятого в Славянске. На фото справа вверху она же изображает на российском ТВ жертву обстрела в Волновахе.

На фото внизу она же 22 января в Донецке у взорванного троллейбуса изображает продавщицу ближайшего магазина – свидетеля обстрела “, – пишет он.

 
Шипилов также подчеркивает, что репортаж снят непосредственно после обстрела остановки боевиками.

“Тот факт, что не только съемочная группа российского ТВ, но и все актеры сразу же оказались на месте взрыва, и не просто оказались, а уже были одеты в униформу продавщиц ближайшего магазина, может иметь только то объяснение, что российское ТВ заранее знало, где взорвется “, – отмечает он.

Яценюк продолжает раскрывать себя как агент Коломойского

Премьер-министр Арсений Яценюк блокирует постановление Кабмина, которая отнимает у олигарха Игоря Коломойского право занижать цену на нефть.

Об этом пишет в сети депутат от фракции БПП Сергей Лещенко.

“Яценюк продолжает раскрывать себя как агент Коломойского. Цель – остановить новые правила, по которым” Укрнафта “не будет иметь 15-процентную скидку на стартовую цену на аукционах по продаже нефти”, – пишет Лещенко.

Как известно, в эту среду Кабмин принял постановление, которым эта скидка снималась.

“Замечаний к постановления не было ни у кого из министров, в том числе у министра юстиции Павла Петренко”, отмечает депутат.

В то же время, по словам Лещенко, в пятницу вечером в Министерство топлива и энергетики пришли замечания от Минюста – фактически блокируют подготовку документа для подписания Яценюком.

“А цинизм в том, что, блокируя кулуарном режиме постановление, в публичной плоскости Яценюк продолжает пиариться и требует … быстрее подать ему документ на подпись”, – отмечает депутат.

“Почти одновременно с замечаниями Минюста, в 18:01 (!) На сайте Кабмина получилось соответствующее сообщение, где Яценюк требует” оформить в соответствии с регламентными требованиями и безотлагательно подать на подпись главе правительства “, потому что” в Секретариате Кабинета Министров по состоянию на вечер 23 января надлежащим образом оформленного проекта постановления пока нет “, – пишет Лещенко.

“Ее и не может быть, потому что вечером 23 января подконтрольный Яценюку Минюст внес возражения на постановление. Ради чего это все? Чтобы на запланированном на 31 января аукционе” Укрнафта “передала фирмам Коломойского нефть с 15-процентным дисконтом. На” продажа “планируют выставить 500 тыс. тонн, экономия для Коломойского – где-то 22 миллионов долларов. То есть почти полмиллиарда гривен, а вы говорите, что в государстве нет денег на завтраки школьникам?”, – возмущается он.

Соціально-економічна модель олігархічного капіталізму в Україні добігла кінця, її потрібно міняти

Україна фактично перебуває у стані дефолту. Про це у коментарі ПравдаUA сказав економіст Олег Соскін.

“Але дефолт оголошується, коли країна не може розрахуватися за своїми поточними зобов’язаннями. Зараз російське керівництво скаже, що ми винні 6 мільярдів долларів. І треба буде гасити, а гасити немає чим. Золотовалютних запасів немає. І від’ємне сальдо платіжного балансу буде понад 13 мільярдів доларів, а може і всі 14. Інвестиції сюди не приходять – ні прямі, ні портфельні. Грошей, щоб хоча би за рахунок інвестицій розрахуватись, немає. ВВП падає, йде страшенна девальвація гривні і відповідна споживча інфляція”, – зазначив він.

За словами експерта, в Україні паралізується рух капіталу, через що може наступити колапс.

“Людей вони обклали податками і поліцейсько-каральними інструментами, штрафами й іншими фіскальними обмеженнями. Все зупиняється. Всі ринки стали. Вони паралізували всю ринкову інфраструктуру і рух капіталу. Якщо капітал не може рухатись, значить наступає колапс”, – сказав економіст.

Крім того, за словами Соскіна, існує загроза функціонування самої держави.

“Є внутрішня загроза, що держава не зможе функціонувати, бо немає у бюджеті ресурсів. Держава з 2008 року (коли була друга девальвація) нагромадила 70 мільярдів доларів сукупного боргу. І сьогодні немає у бюджеті грошей, щоб обслуговувати цей борг. Наприклад, на 2015 рік влада написала, що сукупні запозичення будуть майже 300 мільярдів гривень. Якщо відняти чистий дефіцит бюджету, то запозичити треба 230-235 мільярдів гривень по курсу 17. Це мільярди доларів. Це безпосередня загроза існуванню України як держави”, – заявив він.

За словами експерта, соціально-економічна модель олігархічного капіталізму в країні добігла свого кінця. “Її потрібно міняти”, – зауважив економіст.

На думку науковця, для виходу з загрозливої ситуації потрібно вплинути на “першу слабку ланку” – гроші.

“Потрібно замість девальвації розпочати ревальвацію національної валюти. Для цього треба припинити друкувати гроші, ввести вільне ходіння євро, прив’язати гривню до “кошикової валюти” МВФ, зняти всі обмеження з валютно-фінансових операцій і припинити купувати боргові зобов’язання уряду”, – сказав Соскін.

Також експерт переконаний, що в Україні слід дозволити підприємцям вільно займатись своєю діяльністю.

“Потрібно відмінити податок на додану вартість, податок з прибутку, ввести єдині соціально-пенсійні індивідуальні депозитні рахунки на кожну людину. Щоб вона знала, що гроші належать їй, а не якомусь “кориту”. Ввести податок з купівлі, а прибутковий податок має бути 10%, соціально-пенсійний податок – 14-15%. Треба запровадити європейську модель народного капіталізму і будувати середній клас”, – вважає економіст.

Нагадаємо, що золотовалютні резерви України знизилися до десятирічного мінімуму – станом на 1 січня 2015 року вони склали 7, 533 мільярда доларів. Всього за минулий рік резерви Нацбанку України знизилися майже в три рази.

Медіа-холдинги Віктора Пінчука та Ігоря Коломойського готуються до взаємного знищення реноме своїх власників

Україна стоїть на порозі масштабної олігархічної війни. Віктор Пінчук викликає в суд Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, оскаржуючи їх права на великий металургійний комбінат, половина якого сьогодні належить Ринату Ахметову.

Багато в чому схожий процес між Борисом Березовським і Романом Абрамовичем в 2011-2012 року увійшов в історію як “процес століття”. Завдяки протистоянню олігархів громада дізналася про найдрібніші подробиці корупції, зради і брехні в російському бізнесі часів первинного накопичення капіталу. А для Березовського поразка закінчилася наглою смертю у ванній кімнаті свого лондонського палацу.

Подібне чекає і українців. Розгляд між Пінчуком і Коломойським буде проходити у Високому суді правосуддя в Лондоні, але відлуння судових дебатів незабаром буде чутно і в Києві. За словами людей, близьких до протистояння бізнесменів, таких великомасштабних інформаційних війн Україна ще не знала.

І судячи з документів, які сторони передали в суд, компромісу у цій війні шукати ніхто не буде. На кону стоять не тільки мільярди доларів, але і ділова репутація учасників процесу і можливість подальшого перегляду прав власності на інші великі активи.

Медіа-холдинги Віктора Пінчука та Ігоря Коломойського вже зараз готуються до взаємного знищення реноме своїх власників. Сьогодні представники обох бізнес-груп активно збирають будь-яку інформацію про події навколо приватизації великих металургійних активів в 1997-2007 роках. Окремі з них навіть використовують у своїх цілях шпигунство проти журналістів, які пишуть на цю тему.

Втім, вже зараз в матеріалах справи Віктор Пінчук, Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов розкрили достатній пласт інформації, яка теоретично здатна привести до перегляду результатів приватизації і масштабного переділу власності.

Багато чого з того, що повідомили олігархи суду, було відомо і раніше. Але тепер це вже не просто чутки і домисли, а офіційні версії реальності, спираючись на які Віктор Пінчук та Ігор Коломойський публічно будуть звинувачувати один одного в несумлінності, “кидалово”, корупції і використанні політичних важелів у своїх бізнес-інтересах.

Коротенько фабула спору виглядає так. Віктор Пінчук стверджує, що восени 2004 року він передав групі “Приват” 130 млн. доларів на покупку у держави великого металургійного підприємства. Але після приватизації комбінату приватівці відмовилися передати йому належний пакет акцій.

Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов категорично заперечують – і факт отримання грошей, і які-небудь домовленості з Віктором Пінчуком про акції підприємства. За їхньою версією, вони домовлялися про переділ комбінату не з Пінчуком, а з Рінатом Ахметовим.

Претензії Пінчука вони пояснюють його переконанням, що власники комбінату повинні розплатитися з ним – як з зятем президента – за підпис Кучми під законом про приватизацію у 2004 році.

У нашому розпорядженні опинився позов Віктора Пінчука у Високий суд правосуддя в Лондоні і відповідні письмові роз’яснення Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. У першій частині ми викладемо лише короткий переказ версій обох сторін.

Суперечка між олігархами розгорілася навколо найбільшого в Україні підприємства з видобутку залізної руди підземним способом – Криворізького залізорудного комбінату (КЗРК).

До 2004 року комбінат входив до складу державного підприємства Укррудпром. В результаті приватизації в серпні 2004 року КЗРК був проданий компанії “Солайм”, що входить в так звану групу “Приват” Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова.

На сьогоднішній день комбінат належить кіпрській компанії Starmill Limited, якою на партнерських засадах керують група Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського.

Віктор Пінчук натомість стверджує, що в серпні 2004 року Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов купили КЗРК не для себе, а в його, Пінчука, інтересах.

Claim Form And Particulars

Claim Form And Particulars

За його словами, за місяць до приватизації він бачився з “приватівцями” в Ялті, і в присутності Ріната Ахметова і братів Суркісів домовився з ними, що покриє витрати на купівлю комбінату, а після аукціону Коломойський і Боголюбов передадуть КЗРК у його власність.

Далі, каже Пінчук, Коломойський і Боголюбов дійсно купили КЗРК, і на перший час навіть призначили його людей керівниками комбінату.

А коли справа дійшла до повернення підприємства Пінчуку, “приватівці” повідомили, що всіма акціями КЗРК володіє якась компанія Alcross на Британських Віргінських островах, купивши яку Пінчук стане повноправним власником активу.

Віктор Пінчук нібито повірив, але, заплативши 143 мільйонів доларів за Alcross, виявив, що це підставна компанія-пустишка. Коли махінація виявилася, “приватівці” запропонували Пінчуку нову угоду: власник “Інтерпайпу” отримає комбінат, якщо погодиться створити спільно з групою “Приват” Феросплавний холдинг і передасть в його управління свою частку в Нікопольському заводі феросплавів (НЗФ).

На той момент Коломойський і Боголюбов вже контролювали левову частку виробництва феросплавів в країні, але створення повноцінної монополії “заважали” 73% акцій Пінчука в Нікопольському заводі феросплавів.

Віктор Пінчук знову погодився на угоду з “Приватом”. Але з умовою, що її учасниками стануть лідери російської фінансово-промислової групи “Лужники” – Олександр Бабаков та Михайло Воєводін. По суті, “лужниковці” повинні були стати гарантом домовленостей між Віктором Пінчуком і Ігорем Коломойським.

В результаті, після довгих переговорів сторони домовилися, що засновниками Феросплавного холдингу стануть група “Приват” (50%), Віктор Пінчук (30%) і “лужниковці” (20%).

За умовами операції, крім об’єднання феросплавних активів і повернення КЗРК Пінчуку, сторони повинні були відшкодувати один одному збитки: Пінчук повинен був виплатити “Привату” дивіденди за акціями НЗФ, а Коломойський і Боголюбов – прибуток від роботи КЗРК за весь час володіння комбінатом.

Незабаром основні умови угоди були виконані. Пінчук передав загальній компанії свої акції в НЗФ, а група “Приват” – всі свої активи в інших феросплавних заводах. Феросплавний холдинг був створений.

Залишалося виконати лише останній пункт – що стосується виплати боргів. Але, як стверджує Пінчук, Коломойський і Боголюбов не захотіли затвердити порядок погашення боргів, і, оскільки формально угода не була закрита, акції КЗРК так і залишилися у володінні групи “Приват”.

Далі конфлікт вийшов за межі двох сторін. Згідно з позовом Пінчука, в липні 2007 року Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов продали 50% своїх акцій в КЗРК Рінату Ахметову.

Лідери групи “Приват” у свою чергу заперечують практично всі ключові тези позову Віктора Пінчука.

На відміну від Пінчука, який спирається на ділову сторону питання, Коломойський і Боголюбов описують політичний аспект подій, про які йдеться в позові.

Зокрема вони стверджують, що Віктор Пінчук мав значний вплив на органи влади завдяки шлюбу з дочкою президента Леоніда Кучми.

Як приклад використання Віктором Пінчуком свого впливу на органи державної влади, Коломойський наводить ситуацію навколо компанії Укрнафта, контрольний пакет акцій якої належав державі.

За словами Коломойського, у 2002 році Віктор Пінчук запропонував йому і Боголюбову укласти угоду: Пінчук допомагає призначити в керуючі органи потрібних “приватівцям” людей, в обмін на що Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов віддають йому половину прибутку Уркнафти і щомісяця перераховують 5 мільйонів доларів в якийсь “спеціальний фонд”.

При цьому Коломойський стверджує, що Пінчук не приховував, що цей фонд формувався для виборчої кампанії Леоніда Кучми, який готувався до третього терміну свого президентства.

За словами Коломойського, в цілому вони перерахували в цю виборчу касу 100 мільйонів доларів.

Суть версії групи “Приват” полягає в тому, що всі претензії Віктора Пінчука зводяться до того, що він як зять Леоніда Кучми мав право вимагати акції КЗРК в обмін на підписання президентом закону про приватизацію Укррудпрому.

При цьому Коломойський категорично заперечує будь-які домовленості про покупку акцій КЗРК на користь Віктора Пінчука. За його словами така угода була, але не з Пінчуком, а … з Рінатом Ахметовим, і стосувалося лише 50% акцій комбінату.

За словами Коломойського, в березні 2004 в Мілані він зустрівся з Ахметовим, і вони домовилися, що група “Приват” купить у держави акції КЗРК, а після приватизації передасть половину акцій комбінату Рінату Ахметову.

А через деякий час Рінат Ахметов скаржився Коломойському, що Віктор Пінчук загрожує скористатися своїм впливом і, якщо КЗРК не куплять на його користь, Кучма накладе вето на прийнятий парламентом закон про приватизацію Укррудпрому.

При цьому Коломойський не заперечує факту ялтинської зустрічі з Пінчуком. Обід в ресторані “Тифліс” був, каже Коломойський. Тоді Віктор Пінчук у присутності Ахметова і братів Суркісів дійсно піднімав питання про приватизацію КЗРК, але ніяких угод з цього приводу досягнуто не було. А той факт, що після приватизації, керівниками комбінату були призначені люди Віктора Пінчука, пояснюється не тим, що комбінат був куплений на користь Пінчука, а побоюваннями, що зять президента міг здійснювати на власників КЗРК тиск.

Всі подальші домовленості про передачу комбінату Пінчуку приватівці категорично заперечують. В тому числі, слова Пінчука про те, що під виглядом акцій КЗРК за 140 мільйонів доларів йому продали компанію-пустушку Alcross.

За словами Коломойського, Пінчук спочатку знав, що Alcross – це підставна компанія, і купував її тільки для того, щоб юридично оформити повернення частини боргів по іншому активу – Нікопольському заводу феросплавів (НЗФ).

Якщо вірити Ігорю Коломойському, НЗФ – ще один завод, щодо якого Віктор Пінчук використовував свій політичний вплив. За словами Коломойського, ще в 1999 році вони домовилися з Пінчуком, що всі куплені в держави акції НЗФ будуть поділені між ними порівну. Але Віктор Пінчук не виконав цю умову, в результаті чого “приватівці” виявилися міноритарними акціонерами заводу.

Після президентських виборів 2005 року у нової влади виникли питання до приватизації часів Кучми. Причому в своїх свідченнях Ігор Коломойський не приховує, що на той момент група “Приват” активно допомагала державі відсудити у Пінчука акції НЗФ, щоб у разі успіху, купити їх самим. Нагадаємо, на той момент главою уряду була Юлія Тимошенко.

Ігор Коломойський стверджує, що ідею про створення Феросплавного холдингу запропонував не він, а сам Віктор Пінчук у квітні 2006 року на зустрічі в Женеві. За словами Коломойського, Пінчук був стурбований тим, що Юлія Тимошенко може повторно стати прем’єр-міністром, і акції Пінчука в НЗФ остаточно перейдуть під контроль держави.

Коломойський визнає всі домовленості про створення Феросплавного холдингу і участь в цій угоді “лужниковців” Олександра Бабакова і Михайла Воєводіна. Але при цьому категорично заперечує, що в цих угодах як-небудь застерігалася можливість передачі Віктору Пінчуку акцій КЗРК.

Більше того, Коломойський звинувачує Пінчука в тому, що при створенні Феросплавного холдингу, власник “Інтерпайпу” порушив домовленості і не виплатив борги, стверджуючи, що вся документація по діяльності НЗФ була знищена.

Що важливо – згідно з показаннями Коломойського, 50% акцій КЗРК були передані Рінату Ахметову приблизно за місяць до початку переговорів про створення Феросплавного холдингу. Це трапилося 24 березня 2006 року, а не в липні 2007 року, як був упевнений Віктор Пінчук.

У заключній частині своїх свідчень Ігор Коломойський запевняє суд, що у Пінчука немає шансів довести свою правоту, оскільки, згідно з українським законодавством, він упустив час для подачі позову.

Згідно з Цивільним кодексом України, звернення до суду має надійти протягом трьох років з моменту, коли особа дізналася про порушення його прав та інтересів. Віктор Пінчук подав позов в березні 2013 року, а про продаж акцій КЗРК Рінату Ахметову він дізнався в липні 2007.

Віктор Пінчук просить британський суд змусити Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова визнати, що акції КЗРК перебували і перебувають у довірчому управлінні на його користь. А також відшкодувати весь збиток від володіння комбінатом групою “Приват”, у тому числі і весь прибуток, отриманий від роботи КЗРК за весь цей час. За словами джерел в оточенні Віктора Пінчука, у разі виграшу сума виплат, належних власнику “Інтерпайпу” може скласти від 800 мільйонів до 2,5 мільярдів доларів США.

Закулісні подробиці судового протистояння Віктора Пінчука та групи “Приват” у Лондоні представляють особливий інтерес. Про підгрунтя подій десятирічної давності, навколо яких йде судовий розгляд, а також ролі Рината Ахметова в конфлікті між Віктором Пінчуком і Ігорем Коломойським читайте вже найближчим часом.