Авторитетне міжнародне рейтингове агентство визнало шахрая ахметова банкрутом

ahmetov-banktut

Авторитетне міжнародне рейтингове агентство визнало шахрая ахметова банкрутом.

Наприкінці минулого тижня агентство FR знизило рейтинг дефолту емітента холдингової компанії DTEK із рівня «С» до рівня «RD» (обмежений дефолт).

Причиною такого дії послужив той факт, що ДТЕК пропустив терміни платежів з деяких банківських кредитів. Фінансові показники діяльності найбільшого в Україні енергохолдингу дійсно є критичними. При цьому перспектива вирішення боргової проблеми залежить вже не стільки від самої компанії, скільки від волі зовнішніх кредиторів, а також держави, яка визначає тарифну політику. Проте, як повідомили Forbes у ДТЕК, зараз у компанії варіант продажу активів не розглядають.

На кінець 2015 року кредиторська заборгованість ДТЕК, який контролює дві третини виробництва електроенергії ТЕС у країні, склала відповідно до МСФЗ $2,4 млрд. З цієї суми на єврооблігації припадало безпосередньо $900 млн. При цьому частка позик в іноземній валюті займала на середину минулого року 95% кредитного портфеля.

На жаль, консолідована фінансова звітність компанії за минулий рік поки що проходить аудиторську перевірку і не опублікована, проте значення цифри в $2,4 млрд боргу для ДТЕК можна оцінити за іншими показниками.

Зокрема, за результатами першого півріччя 2015 року виторг холдингу від продажу електроенергії держпідприємству «Енергоринок» склав 16 млрд грн. У ДТЕК електрику в ринок продають три вугільні енергогенеруючі компанії: «Схід-», «Дніпро-» і «Західенерго», а також енергопостачальна «Київенерго», що виробляє її на газових київських ТЕЦ.

Левову частку електроенергії теплових станцій в енергохолдингу Ріната Ахметова і в Україні в цілому виробляють вугільні ТЕС. У червні минулого року середній тариф на продукцію теплових генкомпаній становив 68,4 копійки за 1 кіловат-годину. Відтоді ціна кіловат-години ТЕС зросла − в грудні минулого року її середній показник дорівнював 89,6, а в лютому нинішнього − 93 копійкам за 1 кіловат-годину.

Однак навіть з урахуванням зростання ціни кіловат-години з червня 2015 року по лютий 2016 року більш ніж на третину, не складно підрахувати, що розмір заборгованості ДТЕК за кредитами на сьогодні перевищує річний виторг компанії від продажу електрики в оптовий ринок.

За даними Fitch, ДТЕК на початок лютого мав у своєму розпорядженні кошти в розмірі 937 млн грн ($37 млн) при необхідності виплати в поточному році короткострокового боргу на 25 млрд грн ($997 млн). Поки що вихід один − подальша реструктуризація, до проведення якої в ДТЕК зараз і готуються за допомогою Rothschild.

«Компанія знаходиться в постійному діалозі з власниками єврооблігацій і банками-кредиторами. «ДТЕК Енерго» веде переговори, спрямовані на збалансування фінансових можливостей компанії з обслуговування кредитів. Сподіваємося завершити переговорний процес у 2016 році», − повідомлялося раніше в прес-релізі ДТЕК, переданому ЗМІ.

Як відомо, в першому півріччі 2015 року ДТЕК обміняв єврооблігації на суму $200 млн на нові папери на $160 млн з терміном погашення в березні 2018 року. Процес реструктуризації всього боргу планують завершити в 2016 році.

У самому енергохолдингу поки що роблять хорошу міну при поганій грі. «Ми сподіваємося, що українська енергетика зможе вийти з кризи. Зниження довгострокового рейтингу ДТЕК Енерго ще раз показує, наскільки складна ситуація в галузі та в економіці. Сподіваємося, це стане для регулятора очевидним сигналом до встановлення об’єктивних тарифів для теплової генерації на рівні 1,20-1,25 грн за 1 кіловат-годину, що оздоровить ситуацію і створить запас міцності для роботи всієї галузі», − повідомили нам у прес-службі ДТЕК Енерго.

У 2015 році середня негативна рентабельність українських теплових генкомпаній склала −13,2%. Як стверджують у ДТЕК, вугільні підприємства енергохолдингу зараз також працюють із негативною рентабельністю.

У компанії також не підтвердили поширену напередодні в соцмережах інформацію про те, що нібито $1,8 млрд із кредиторської заборгованості холдингу − це борг перед самим Рінатом Ахметовим. За інформацією ДТЕК, найбільшими кредиторами енергохолдингу є: Deutsche Bank, ING, Unicredit, Erste Bank, «Сбєрбанк», ВТБ, Газпромбанк.

Помірний оптимізм енергохолдингу щодо виходу з боргового тупика не поділяють незалежні експерти. «Вважаю, що ситуація з боргами у ДТЕК серйозна. Основною проблемою є перш за все дисбаланс між боргами у валюті й виторгом у гривні», − каже генеральний директор IMEPOWER Юрій Кубрушко.

На його думку, боргова криза ДТЕК виникла в результаті поєднання таких факторів:

1. Агресивного скуповування енергохолдингом активів у ході приватизації енергетики з використанням кредитних коштів.
2. Бізнес-плану розвитку компанії, який не брав до уваги можливу зміну регуляторної політики регулятора по відношенню до ТЕС.
3. Відсутності прогнозу світового тренду щодо цін на вугілля та газ, які істотно знизилися за останні 2-3 роки.
4. Зниження виторгу від експорту електроенергії внаслідок падіння цін на електроенергію на східноєвропейських ринках.
5. Війни і різкого погіршення макроекономічної ситуації в країні, що призвело до зменшення попиту на електроенергію і падіння курсу гривні.

«Мораль цієї історії проста: Україна була і залишається ризикованою країною, тому швидке розширення бази активів за рахунок валютних кредитів завжди є ризикованою стратегією. Якби таке сталося з подібною компанією за кордоном, довелося б продавати частину активів. Подивимося, як буде діяти ДТЕК», − підсумував Юрій Кубрушко.

Водночас, на думку старшого аналітика Дениса Сакви, питання продажу активів ДТЕК, якщо до цього дійде, теж може виявитися непростим завданням. «А що вони можуть продати за нормальні гроші, крім «Павлоградвугілля»? Хіба що «Нафтогазвидобування», але там грошей не вистачить навіть на виплати цього року. Що стосується теплової генерації, то продати «Західенерго» чи «Дніпроенерго» при збереженні наявних вугільних активів у власності Ріната Ахметова і в нинішніх економічних умовах в Україні буде непросто», − вважає Денис Саква і додає, що ці продажі не принесуть необхідних мільярдів доларів.
На думку експерта, найбільш вірогідною стратегією ДТЕК на найближче майбутнє стане реструктуризація боргу на максимально тривалі терміни з паралельним очікуванням пожвавлення економіки й підвищення тарифів на електроенергію ТЕС з боку НКРЕКУ.

Певним виходом зі складної фінансово-економічної ситуації для енергохолдингу могло б також стати розширення лінійки збуту товарів і послуг. Таку думку висловив керівник департаменту з комерційної оптимізації та аналізу ДТЕК Енерго Дмитро Маляр на Українському енергетичному форумі Інституту Адама Сміта в Києві 3 березня.

«Зараз виробники електроенергії не мають можливості розширювати ринки збуту й управляти продажами. Виробники також не управляють ліквідністю, внаслідок чого борг «Енергоринку» перед генеруючими компаніями зріс до 24,7 млрд грн. Нам потрібні нові продукти, сервісні програми, клієнтоорієнтований підхід, потрібно просування проектів, які розширюють ринок електроенергії», − підкреслив Дмитро Маляр.

При всій привабливості такої схеми поки що ринки для ДТЕК тільки звужуються. За підсумками 2015 року виробництво електрики у підприємств холдингу знизилося на 19,9%, видобуток вугілля − на 22,7%, експорт електроенергії − на 55%, експорт вугілля − на 65,8% і передача електроенергії по мережах − на 17,3 %. Наростити обороти компанії фактично немає з чого. Залишається чекати економічного пожвавлення, а також майбутнього конкурентного ринку електроенергії, який принесе управління ліквідністю і нові лінійки збуту, але який не з’явиться раніше, ніж через три роки.

Правда України

Tired of waiting for your website to load? $1/ mo Hosting + Free domain!

leave a reply: