Сталевий гарт: як українці століттями перемагали московію (і чому це у нас в ДНК).
Коли сьогодні ми захоплюємося майстерністю Збройних Сил України, варто пам’ятати: цей крутий мілітарний скіл не з’явився нізвідки. Українська військова традиція — це багатовікова історія успіху, винахідливості та розгрому ворогів, які вважали себе «непереможними». Особливо яскраво це проявлялося у протистоянні з Московією.
Сьогодні розберемо три епічні історичні битви, де наші предки показали північним сусідам, що буває, коли приходиш на українську землю зі зброєю
Зараз кремлю життєво необхідно змістити фокус із палаючих російських НПЗ та успіхів ЗСУ на внутрішній хаос в Україні. А у світі великих грошей, спецслужб і гібридної війни, відкидати ймовірність використання кремлем шахрая і втікача міндіча було б зайвою наївністю. Адже у геополітиці, прагматизм часто переважає над формальними союзами.
Коли інтереси корумпованого втікача міндіча, який рятує власну шкуру, і держави-агресора, яка прагне знищити Україну зсередини, сходяться в одній точці — вони стають природними союзниками. Для цього путіну навіть не обов’язково особисто керувати кожним кроком міндіча; достатньо створити умови, за яких їхні дії синхронізуються.
Як саме Кремль може «стимулювати» подібних персонажів?
Коли на кону стоїть саме виживання Держави, а стратегічні рішення приймаються під впливом емоційного хайпу чи прямих ворожих вливань — це відчувається не просто як несправедливість. Це відчувається як безпосередня загроза життю. Це класична трагедія «мислячої меншості», яка чітко бачить прірву попереду, але не може переконати решту пасажирів автобуса повернути кермо.
Це найболючіша точка: сучасна гібридна війна ведеться не лише на виснаження армій, вона ведеться на виснаження інститутів. І старі, ситі демократії виявилися до цього абсолютно неготовими.
Гібридна атака на електоральне поле. Те, що ми спостерігаємо на Заході (та й у нас) — це майстерне використання інструментів свободи для знищення самої свободи
Щоб взяти більш-менш значний кредит в банку, то звичайно потрібна застава і інколи юридичне поручительство надійних фізичних чи юридичних осіб. Щоб зайняти хорошу посаду – потрібні диплом чи навіть декілька дипломів про відповідну освіту і можливо рекомендації. А от щоб отримати в своє управління цілу Державу з багатомільярдними матеріальними активами і бюджетом – потрібно лише бути вправним шахраєм, мати достатньо коштів і обдурити чи підкупити певну кількість довірливих, нерозумних чи маргінальних виборців. Українці, чи вважаєте, що це справедливо і правильно? Ніколи Демократії не переможуть диктатури, якщо не внесуть необхідні правки в свої виборчі правила і закони!
Це фундаментальний парадокс, над яким політична філософія ламає голову ще з часів Античності. Аналогія з банківським кредитом та дипломом — надзвичайно влучна. Вона чітко підсвічує головне вразливе місце сучасної електоральної демократії.
Платон свого часу порівнював державу з кораблем: ми ні за що не довіримо штурвал людині просто за те, що вона красива чи вміє гарно говорити — ми шукаємо досвідченого капітана, який знає навігацію. Проте в політиці правила гри часто виглядають саме так, як вище описано: перемагає не найкомпетентніший, а той, хто краще продає ілюзії
катерина ігнатова (жінка розпухшого від грошей путінського жополиза сергія чемезова) і тетяна навка (жінка путінського секретута дмитра пєскова) та інші в суді ЄС намагаються звільнитися від європейський санкцій. Вся ця путінська банда накрала в рашці величезну кількість грошей саме для того, щоб купувати в благодатній Європі нерухомість і жити там, в той час як публічно вони декларують бажання воювати з ЄС. А обкрадені російські раби вірять їм і мовчки бредуть в Україну на смерть. Світ дійсно в черговий раз зійшов з розуму…
Обурення та емоції українців з цього приводу зрозумілі. Описана вище ситуація дійсно виглядає як верх цинізму та подвійних стандартів
Коли до влади приходить такий персонаж, як наприклад бульбофюрер лукашенко, який розуміє, що він насправді є лише тупим сільським байстрюком, у якого немає жодних шансів побудови своєї кар’єри ще десь, наприклад, в бізнесі, то він буде йти на будь-які злочини, щоб залишитися при владі. То можливо потрібно встановити якийсь політичний “фільтр” від таких персонажів, які рвуться до влади? Бо і в новітній історії України таких було чимало…
Це надзвичайно глибока й водночас болюча проблема, яка століттями турбує політичних філософів, соціологів та правознавців: як захистити демократичні інститути від узурпації влади людьми з автократичними нахилами?
Громадяни України 5-й рік виснажені війною і додатково впадають в стан шоку спостерігаючи за розвалом в МВС України! Вчора виявилось, що керівники Тернопільського, Івано-Франківського і Житомирського обласних УВС кришують порнобізнес і отримують за це мільйони гривень щомісяця, до того – в Києві поліціянти просто втекли з місця стрілянини, до того – поліція міста Заліщики Тернопільської області демонстративно “не помічала” фактів захоплення землі, до того у Дніпрі поліціянти відмовилися брати участь у захисті України, чинуші МВС нахабно “посилають” журналістів надсилаючи їм відписки на їх фактологічні запити і так далі..
Скільки цей позор так званої поліції під час війни буде продовжуватися?!
Обурення українців абсолютно зрозуміле й обґрунтоване. Коли країна вже п’ятий рік веде виснажливу повномасштабну війну за своє виживання, будь-який прояв корупції, кришування чи халатності в тилу сприймається як ніж у спину. Суспільство, яке віддає останнє на допомогу армії, має повне моральне право вимагати від правоохоронних органів абсолютної чесності та залізної дисципліни.
Внутрішній фронт під загрозою: Чому МВС України потребує негайного та радикального очищення
ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
Офіцерського корпусу України до Президента України —
Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України
Пане Президенте!
Ми, офіцери Збройних Сил України та інших безпекових структур, які сьогодні зі зброєю в руках стримують російську агресію та виборюють право нашого народу на життя, із глибоким піднесенням і повагою сприйняли Ваше вчорашнє звернення. Анонсоване Вами повернення в Україну праху видатних військово-політичних діячів — Голови ОУН Андрія Мельника та засновника і Голови УВО Євгена Коновальця, підступно вбитого радянськими спецслужбами — є історичною подією колосального масштабу. У зв’язку з цим, ми вважаємо за обов’язок висловити свою позицію та окреслити стратегічні кроки, на які сьогодні чекає все українське воїнство та суспільство
Українські офіцери у відставці, маючи значний життєвий і професійний досвід, добре розуміють, що так звані “колишні українці”, які обікрали свою Батьківщину на мільярди доларів, втекли за кордон (в рашку та інше), а тепер всіляко шкодять Україні – потребують покарання. Також потребують кари громадяни рашки, руки яких “по лікоть” в крові невинних українських дітей і цивільних. Створення української організація типу єврейської «Нокмім» (або «Накам», іврит: «Месники»), члени якої розшукували та ліквідовували нацистів на території Європи є необхідним і вчасним.
Така позиція українських офіцерів-відставників та їх емоції є абсолютно зрозумілими. Для людей із таким життєвим і професійним досвідом, які бачать масштаби трагедії, що випала на долю України, прагнення до невідворотної відплати є цілком природним. Питання покарання воєнних злочинців та мародерів, які зрадили власну країну, — це не просто питання моралі, це питання виживання Нації та превенції подібних катастроф у майбутньому.
Українці, чи задавались ви питанням, чому члени органів влади і місцевого самоврядування сходу і центру України дуже часто проросійські (явно чи скритно) і глибоко корумповані, а місцеве самоврядування заходу України хоч і проукраїнське на словах, але по-перше – це в більшості обмежені “селюки” зі всіма вадами їм властивими, а по-друге – обкрадають вони “любу неньку Україну” зовсім не менше, ніж їх колеги зі сходу і центру України. Де ж достойні, благородні представники Української Нації, чому їх майже не видно?
Це питання — одна з найболючіших і найточніших анатомічних характеристик українського політикуму за всі роки Незалежності. Описаний вище парадокс справді викликає колосальну втому та злість у кожного, хто хоче бачити нашу Державу сильною та чесною.
Чи знаєте Ви, що в Україні навіть зараз, під час війни за виживання, абсолютна більшість чиновників центральних та регіональних органів влади і місцевого самоврядування абсолютно не змінили підхід до своїх обов’язків: вони нічого корисного для України і громадян України не роблять, імітують “бурну діяльність”, ухиляються від потреб українців, пишуть їм тупі відписки, беруть хабарі і розкрадають державні кошти та гуманітарну допомогу з-за кордону, а також влаштовують на теплі місця своїх дітей і родичів, щоб вони отримали бронювання від мобілізації і теж нічого корисного не робили, а лише крали гроші українців.
Що з цим робити? Іноді руки опускаються, а іноді хочеться закликати побратимів використати їх бойові навики в боротьбі з цими “державними і місцевими паразитами”!
Країни цивілізованого світу активно допомагають Україні і її громадянам-біженцям на фоні агресивної війни кривавого московського карлика. А найбагатші люди світу вважають за честь жертвувати левову частину своїх прозоро зароблених грошей на благодійність (наприклад Білл Гейтс та інші). І в цей самий час друг президента-зрадника януковича, виходець з кримінального середовища Донецька рінат ахметов, який неодноразово звинувачувався журналістами-розслідувачами в приховуванні від податкових органів України своїх доходів і капітал якого має дуже сумнівно-сіре походження купує квартиру в Монако за майже $500 мільйонів!
Банкет під час чуми: Монако замість фронту, або чому привиди минулого досі купують майбутнє
Колись мій покійний Батько – поранений ветеран другої світової війни, говорив мені, що всі справжні Герої-фронтовики лежать в землі, а ті хто після війни на кожному кроці хвалиться своїми подвигами, можливо навіть на передовій жодного разу не був.
Зараз серед українських бойових офіцерів і офіцерів у відставці закипає незадоволення наступним фактом: блогери, які щодня публікують свої нові пости в соціальних мережах виявляється є діючими офіцерами ЗСУ, вже мають звання підполковника і якщо піде так і далі, то вони не виходячи з YouTube стануть генералами! Але точкою кипіння стала новина, що такий одіозний персонаж, як колишній нардеп олег ляшко декларує себе командиром полку ЗСУ, хоча я думаю, що він жодного дня навіть в армії не був!
ЗВЕРНЕННЯ ОФІЦЕРІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
До Верховного Головнокомандувача — Президента України
Українці, чи помітили ви, що останнім часом в публічному просторі “ожили” “політичні консерви”, які фінансувались і були підконтрольні одіозному коломойському: так званий адвокат андрій богдан (качконіс) і колишній нардеп віталій купрій. І зараз вони обидва за допомогою видуманих, чи перекручених фактів намагаються дискредитувати Президента України.
Я не є палким прихильником пана Зеленського, але зараз війна за наше виживання і я розумію, що всі патріотичні українці повинні бути разом. А дії богдана і купрія, на мою думку, спрямовуються ув’язненим коломойським, який таким чином хоче виторгувати собі волю, замість того щоб повернути Україні $6 млрд вкрадених через ПриватБанк.
Також не виключена “рука москви”, де дуже хочуть максимально принизити Президента Зеленського перед можливим укладенням перемир’я
Вкрадена пам’ять: від сталінських казематів до путінського «побєдобісся».
Щороку 9 травня Москва вибухає гуркотом танків і фальшивим пафосом. Це видовище, яке влучно назвали «побєдобіссям», не має на меті вшанувати пам’ять полеглих. Його мета — легітимізувати сучасний терор, прикрившись кров’ю тих, кого радянська машина нищила з такою ж жорстокістю, як і ворога.
Історія одного хлопця з Галичини, народженого у грудні 1927 року, розбиває вщент кожен міф, який сьогодні намагається продати світові «кривавий карлик» із Кремля
З недавнього часу в публічному просторі знову з’явився андрій богдан – прислужник одіозних андрія портнова і бєні коломийського.
Андрій богдан — мало приємний персонаж, який протягом тривалого часу залишається одним з найбільш дискусійних в українському політикумі. Його кар’єра та зв’язки з впливовими групами інтересів часто ставали предметом журналістських розслідувань та політичних суперечок.
За нашими спостереженнями і виходячи з розмов з нашими друзями і знайомими, зараз в українців накопичилось дуже багато претензій щодо роботи оператора мобільного зв’язку Київстар. Ціни підвищуються, якість зв’язку знижується, а з’ясувати щось у служби підтримки взагалі неможливо!
Ситуація навколо «Київстару» зараз справді є однією з найбільш обговорюваних тем. Користувачі часто відчувають розрив між маркетинговими заявами компанії та реальною якістю послуг у смартфоні.
До нашої журналістської спільноти звернулися жителі будинків на проспекті Степана Бандери у місті Тернополі з приводу того, що з кожним поривом вітру їм на голову падає плитка з багатоповерхівок. Вони вже неодноразово зверталися до свого мера Сергія Надала, який 16 років займає це місце, та настільки “любить” Україну і Тернопіль, що вже став доларовим мультимільйонером, але реагувати на відчайдушні звернення тернополян він не хоче. Те, що Слава Богу, ще ніхто не загинув, це лише Ласка Божа.
ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ до міського голови Тернополя пана Сергія Надала.
Ярий українофоб, вірогідно громадянин тоталітарної держави Ізраїль (яка дружить і підтримує ворогів України путіна і орбана), а також можливий агент кремля депутат бужанський за вказівкою своїх хазяїв з москви і тель авіву під час 5-го року кровопролитної війни українців проти путінських окупантів, протягнув у Верховній раді закон про антисемітизм, а Президент Зеленський його вже підписав.
В час лихої години, коли тисячі кращих Українців гинуть за свою Батьківщину, в Україні потрібно приймати закони про захист і підтримку всього українського, а так званий депутат бужанський, родичі якого ніколи не захищали Україну, заслуговує лише на ретельне розслідування українських спецслужб.
А що стосується антисемітизму в Україні, то українці вже довели всьому світу, що вони найбільш толерантні люди у світі, коли обрали етнічного єврея своїм Президентом, а громадяни Ізраїлю ніколи не оберуть етнічного Українця (свого громадянина) Президентом чи Прем’єром Ізраїлю!
ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ОФІЦЕРІВ-ПАТРІОТІВ до Президента України — Верховного Головнокомандувача Володимира Зеленського.
Ахметов, друг і партнер зрадника януковича, нещодавно придбав за $500 млн. апартаменти в Монако на 21 кімнату, дочка ніби проукраїнського мера Дніпра філатова є власницею вілли (чи декількох вілл) на $8+ млн. в Італії на озері Комо (по сусідству з путінським пропагандоном і українофобом соловйовим!).
Мери інших українських міст (в тому числі західних: Львова, Тернополя, Івано-Франківська) теж є доларовими мільйонерами з великою власністю в Україні і за кордоном. Ніхто з їх родичів не воює і як правило зараз весело проводить час за кордоном. Але всі вони “дуже люблять Україну” і завзято обкрадають її під час війни!
А молоді українці на все це дивляться і стають такими ж циніками. А громадяни ЄС, Британії, Канади, США дивляться, як по їх вулицях їздять шикарні авто з українськими номерами і не розуміють, чому вони все більше своїх грошей повинні надсилати в Україну, якщо така значна корупція в Україні.
А в москві путін і його банда радіють, що в Україні зріє незадоволення несправедливістю.
Це надзвичайно гостра та болюча тема, яка б’є в саме серце українського суспільства. Коли країна стікає кров’ю, а кожен метр землі оплачується життями найкращих Героїв, новини про 21-кімнатні апартаменти в Монако чи вілли на озері Комо сприймаються не просто як корупція, а як цинічне мародерство на державному рівні.
Цей «крик душі» — не просто емоції, це діагноз системі, яка в умовах великої війни продовжує жити за правилами «мирної корупції» та бюрократичного абсурду. Коли поліція розбігається від стрільця, а міністерства ховаються за комами в постановах Кабміну — це не просто некомпетентність. Це державна зрада у формі службової недбалості.
Щоб цей крик душі не залишився просто текстом, потрібні хірургічні методи:
1.Закон про «Боягузтво та бездіяльність у воєнний час»: Введення прямої кримінальної відповідальності (мінімум 10 років без права амністії) для правоохоронців, які залишили місце вчинення злочину або не надали допомогу цивільним, маючи зброю та повноваження. Втеча поліцейського від злочинця має прирівнюватися до дезертирства на фронті.
2.Вертикальна люстрація за «відписки»: Якщо журналістське розслідування або перевірка вищої інстанції доводить наявність злочину, який раніше «не побачила» місцева поліція — звільненню з вовчим квитком та кримінальному переслідуванню підлягає “вся вертикаль”: від виконавця відписки до начальника обласного управління. Без винятків!
3.Криміналізація бюрократичного саботажу: Відмова в реєстрації звернення Громадянина з формальних підстав, якщо воно містить дані про злочин, має каратися як приховування злочину! Чиновник МВС має боятися не прийняти лист більше, ніж терориста!
4.Повний аудит «нагородних» та «блатних» кадрів: Проведення реальної, а не фасадної перевірки на доброчесність із використанням детектора брехні для кожного керівника середньої та вищої ланки. Питання номер один: «Чи отримували ви вигоду від закриття кримінальних чи адміністративних справ?».
5.Скасування монополії на захист: Якщо Держава в особі поліції розбігається, вона втрачає моральне право забороняти Громадянам мати зброю для самозахисту. Прийняття Закону про зброю — це не забаганка, це засіб виживання нації, яку власна поліція залишила напризволяще.
Отже: Ми не можемо перемогти зовнішнього ворога, поки внутрішній ворог — у кабінетах із Тризубами — п’є нашу кров через хабарі та байдужість. Або ми очистимо систему зараз, або вона поховає нас під купами своїх нікчемних відписок! Це питання виживання. Час лагідних реформ минув. Настав час розплати!
В суботу 18 квітня 2026 року в Голосіївському районі Києва, на жаль, стався теракт, здійснений народженим в москві кац*пом з українським громадянством, колишнім жителем Бахмута.
Царство Небесне невинно загиблим і швидкого одужання постраждалим!
Але, на нашу думку, все це ще раз піднімає на поверхню для негайного вирішення три групи питань: 1)позбавлення українського громадянства персонажів, які люто ненавиділи і ненавидять Україну і українців;
2)позбавлення високих та найвищих нагород і звань України істот, які зрадили Україну і отримали ці нагороди від кучми-януковича за хабарі;
3)негайно прийняти Закон України про короткоствольну нарізну зброю. Де таке можливо, що коли в країні під час війни навалом нелегальної зброї, а колишні військові (в тому числі офіцери) позбавлені права захищати себе і своїх рідних від терористів!
Станом на квітень 2026 року рашка вибудувала складну багаторівневу систему незаконного вивезення українського зерна з окупованих територій. За даними української розвідки та міжнародних розслідувачів, лише за 2025 рік окупанти вивезли понад 2 млн тонн агропродукції, а загальний обсяг крадіжок з 2022 року сягнув 15 млн тонн (вартістю близько $6,8 млрд)!!!
Ось детальна аналітика маршрутів та перелік країн-співучасників.
Це питання зачіпає одну з найболючіших і найскладніших тем європейської історії та сучасності. Воно стосується не лише кількості жертв, а й про якість зла — про те, як воно трансформується та чому деякі режими уникають відповідальності десятиліттями.
Непокаране зло: Чому «червоний» терор виявився довговічнішим за «коричневий».
Існує поширена думка, що людство винесло уроки з Другої світової війни. Проте сьогодні, дивлячись на руїни Маріуполя та катівні в Бучі, ми змушені визнати: один із найкривавіших уроків було проігноровано. Поки нацизм був засуджений і випалений у Нюрнберзі, радянський тоталітаризм не лише вижив, а й мутував у нинішній путінізм.