Нацбанк підвищив облікову ставку і вводить єдиний курс гривні. Протягом останніх тижнів Національний банк кілька разів знижував офіційний курс гривні, щоразу оновлюючи її історичний мінімум.

Такі дії регулятора були пов’язані з рішенням відмовитися від використання індикативного курсу, забезпечивши єдиний ринковий курс гривні.

Нацбанк постійно прискорював наближення офіційного курсу до ринкового, а сьогодні заявив, що курс гривні тепер буде встановлюватися банками, на підставі ринкового попиту та пропозиції.

У результаті сьогодні банки продають долар уже по 25 гривень.

На початку тижня з’явилася інформація, що Нацбанк планує відмовитися від використання індикативного курсу, забезпечивши єдиний ринковий курс гривні на міжбанківському валютному ринку.

НБУ з кінця минулого року проводить щоденні аукціони і продає близько 3 мільйонів доларів на день за заниженим курсом для встановлення індикативного курсу, на який повинні орієнтуватися банки при проведенні операцій.

Так, у понеділок, наприклад, середньозважений курс станом на 12.30 становив 16,1764 грн за долар, тоді як продаж на міжбанку здійснювався за курсом близько 21,50 грн за долар.

Ми виступаємо за прозору політику курсоутворення і перехід до ринкових механізмів. Також ми хочемо, щоб на ринку був єдиний і ефективний курс. Головним у впровадженні монетарної політики регулятора є продовження використання системи гнучкого обмінного курсу – Валерія Гонтарева, голова НБУ

Водночас Гонтарева наголосила, що регулятор не відмовляється від можливості впливати на ринок за допомогою адмінважелів і може повернутися до них у будь-який момент при наявності передумов.

Правління Національного банку України в рамках підготовки до введення режиму інфляційного таргетування вирішило припинити проведення з 5 лютого 2015 року щоденних валютних аукціонів з відмовою від індикативного курсу гривні.

“Курс гривні буде встановлюватися банками на підставі об’єктивних параметрів ринкового попиту та пропозиції”, – йдеться в повідомленні НБУ.

За словами Гонтаревої, дане рішення має сприяти встановленню прозорості, більшої ефективності та об’єктивності механізмів ціноутворення.

Перед запуском аукціонів у листопаді Гонтарева запевняла, що валютні аукціони будуть проводитися протягом від трьох до шести місяців.

Також Національний банк вирішив підвищити облікову ставку з 14% до 19,5% з 6 лютого.

Дане рішення регулятор прийняв з метою забезпечення прогнозованого і контрольованого розвитку ринкової ситуації.

Регулятор уточнює, що може застосовувати більш жорстку грошово-кредитну політику.

Основною причиною підвищення облікової ставки є посилення інфляційних ризиків, які будуть високими в найближчій перспективі.

Таке рішення правління прийняло відповідно до розроблених рекомендацій Комітету з монетарної політики на підставі аналізу перспектив розвитку економіки і грошово-кредитного ринку.

НБУ зазначає, що підвищення процентних ставок матиме мінімальний вплив на активність в реальному секторі економіки, оскільки кредитування банків залишається істотно обмеженим внаслідок підвищених ризиків ділового середовища.

Від величини облікової ставки залежить вартість ресурсів, що надаються НБУ банкам як рефінансування.

Облікова ставка є найнижчою серед процентних ставок НБУ і є базовим індикатором оцінки вартості грошових ресурсів.

У теорії облікова ставка не може бути нижчою від рівня інфляції.

Національний банк прогнозує зниження ВВП на 4-5% в 2015 році.

“Минулого року наші прогнози щодо зниження очікувалися на рівні 6-7%. Цього року очікуємо зниження на 4-5%”, – сказав директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу Сергій Ніколайчук.

Ніколайчук нагадав, що прогноз щодо інфляції на цей рік становить 17,2%.

“За рахунок заходів, які ми застосовуємо, НБУ очікує уповільнення інфляційних процесів уже в 1 півріччі, тоді як за підсумками року прогноз становить 17,2”, – додав він.

Директор департаменту висловив сподівання, що в 2016 році інфляція повинна знизитися до менш ніж 10%.

“Падіння ВВП має, насамперед, структурний характер і обумовлене факторами з боку пропозиції. І хоча негативний розрив ВВП є досить суттєвим – 8-9% від потенційного ВВП, за оцінками фахівців Національного банку України, конвергенція фактичного ВВП до свого потенційного рівня в середньостроковій перспективі можлива лише внаслідок макрофінансової стабілізації, чому сприятиме і жорстка грошово-кредитна політика”, – вважає Нацбанк.

Національний банк має намір посилити повноваження своїх кураторів в банках.

“Ми будемо посилювати повноваження кураторів, але для посилення їхніх повноважень ми повинні посилити їхній захист. Наприклад, на нашого куратора у VAB Банку завели кримінальну справу”, – сказала глава НБУ.

Вона нагадала, що куратори є у всіх банках, яким видано стабілізаційні кредити.

Національний банк і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб погодили ключові параметри програми EFF з Міжнародним валютним фондом.

Глава НБУ нагадала, що програма співпраці передбачена на 4 роки.

Раніше повідомлялося, що Міжнародний валютний фонд має намір розглянути запит України про відкриття нової багаторічної програми, підтриманої розширеним кредитуванням (Extended Fund Facility, EFF), для заміни існуючої програми stand-by.

Гонтарева сподівається на розгляд радою директорів Міжнародного валютного фонду виділення Україні чергового траншу до березня.

“Сподіваюся, що завтра-післязавтра буде фінальна версія меморандуму з МВФ. Вони вже, напевно, будуть їхати, і десь через 2-3 тижні після їхнього від’їзду буде рада директорів МВФ”, – сказала глава НБУ.

Місія МВФ прибула в Україну для зустрічей із владою 8 січня.

Планувалося, що вона буде працювати в Києві до 29 січня, проте термін візиту був продовжений до 6 лютого.

На думку провідного експерта інформаційно-аналітичного центру Андрія Шевчишина, введення Нацбанком єдиного курсу валют спровокує підйом долара на міжбанку до позначки 23 гривні.

Фінансист вважає, що наміри Нацбанку встановити ринковий курс мають відношення до роботи місії МВФ в Україні.

“Ймовірно, це одна з вимог МВФ. Питання реальності такої дії (встановлення єдиного курсу – ред.) необхідно розглядати через призму вольового і, певною мірою, політичного кроку. Оскільки найбільш ймовірно отримати на момент встановлення єдиного курсу міжбанківський високий курс в районі 21 -23 грн за долар замість бажаного 16-17 грн за долар”, – говорить експерт.

І хоча економічні агенти вже звиклися з високими курсовими позначками, платити державі (за борги, імпорт, озброєння і т.д.) за таким курсом буде накладно, вважає економіст.

Шевчишин розповів, що заява НБУ про скасування індикативного курсу вже позначилася на ринку валют. “В останні дні ми спостерігаємо очікування зростання курсів валют. Кількість охочих придбати валюту збільшилася, а експортери притримують виручку в очікуванні підвищення курсів”.

При цьому експерт прогнозує, що якщо в найближчі кілька місяців не з’являться додаткові нормативні обмеження від НБУ, можна очікувати появу валюти у вільному продажу, хоча і за більш високим курсом.

Разом з тим курс гривні на міжбанківському валютному ринку в четвер продовжує знижуватися: котирування на початок торгів становили 23,5- 24,5 гривні за долар, а до 11:30 розширилися до 23,5- 25 гривні за долар.

Попередній історичний мінімум на міжбанку був зафіксований 4 лютого, коли реальний курс гривні знизився до 23,05 гривні за долар з 22,2 гривні за долар.
…

Экс-президент Грузии Михaил Саакашвили готовится стать директором Национального антикоррупционного бюро Украины. Как пишут СМИ, Саакашвили считает, что фронт борьбы за свободу Грузии проходит сегодня в Украине. И коррупция – это враг Украины не меньше, чем российские войска и российские танки. Поэтому политик готовит пакет соответствующих документов и собирается принять участие в публичном конкурсе на должность директора НАБУ. Который, как известно, был объявлен 12 января этого года. Прием документов продлится 30 календарных дней – до 12 февраля.

Информация о Саакашвили на посту директора НАБУ не нова. Грузинского политика «сватали» на эту должность еще осенью прошлого года, как только в парламенте «нашлось» достаточно голосов, чтобы создать орган по борьбе с высшей политической коррупцией. Но тогда Саакашвили не видел для себя возможным отказаться от гражданства страны, президентом которой он был почти 10 лет. «Мне предложили должность первого вице-премьера Украины. Но для этого я должен был получить украинское гражданство, отказавшись от грузинского. Я отказался. На этом этапе для меня это невозможно », – сказал он тогда в интервью.

Получается, что за последние два месяца что-то в жизни Михаила Саакашвили существенно изменилось, если он уже готов отказаться от грузинского гражданства ради борьбы с украинской коррупцией. Ведь, хотя конкурсная комиссия и изменила, нарушая действующее законодательство, условия участия в конкурсе, позволив иностранцам кандуваты. Однако действующая редакция закона Украины о Национальном антикоррупционном бюро четко определяет, что директор НАБУ не может быть гражданином / гражданкой другого государства. Украинское гражданство – обязательно. И, как известно, по состоянию на вчера в планах парламентской коалиции не было замысла изменять статью. Хотя сам закон таки поменяют.

В прошлую пятницу – 30 января 2015 – в парламенте был зарегистрирован законопроект №1660-Д, который позволит вернуть в Закон Украины «О Национальном антикоррупционном бюро» большинство статей, изъятых в ночь перед голосованием.

Законопроект был зарегистрирован депутатами от разных политических сил и согласовано комитетом Верховной Рады по борьбе с коррупцией и организованной преступностью.

«Этот законопроект стал консенсусом между Верховной Радой, Кабинетом Министров, разными политическими силами и Администрацией Президента, – утверждает Егор Соболев, председатель парламентского комитета по борьбе с коррупцией и организованной преступностью. – Он содержит существенные правки в закон, который позволит запустить работу Бюро и частично вернет ему независимость, прозрачность и полномочия, которые были предварительно изъяты ».

Законопроектом №1660-Д возвращаются высокие зарплаты сотрудникам Бюро, что позволит обезопасить будущих борцов с коррупцией от взяток. Также возвращается и норма о запрете работать в Бюро лиц, которые за последние пять лет работали в антикоррупционных подразделениях СБУ, МВД и прокуратуры и тому подобное.

«Эта норма была одной из ключевых, которая была удалена в ночь перед голосованием и которую обязательно нужно было вернуть в закон, – утверждает председатель правления Виталий Шабунин. – Ведь нельзя допускать работать в Бюро старых «борцов» с коррупцией, что уже «наборолися» к тому, что Украина – одна из самых коррумпированных стран мира».

Одним из важных норм закона стало возвращение в подследственность НАБ экс-президентов. Законопроектом конкретизируется конкурсная процедура по отбору директора НАБ: четко определены квалификационные требования к кандидатам на эту должность; конкурсной комиссии по отбору директора предоставляется право проводить интервью с любым количеством отобранных претендентов, в результате чего комиссия путем открытого голосования подобрать двух или трех кандидатов, из которых Президент Украины определяет кандидата, назначается на должность директора.

Еще одно важное новшество – создание института детективов. Внутри НАБ работать настоящие детективы, которые одновременно будут и следователями, и оперативными сотрудниками. Этим детективам позволять даже мониторить банковские счета.

Отдельным важным шагом является создание специализированной антикоррупционной прокуратуры, которая должна осуществлять надзор за соблюдением законов при проведении досудебного расследования НАБ и поддерживать государственное обвинение в соответствующих производствах.

Кстати, эксперт отмечают, что назначение Саакашвили – это далеко не простой вопрос. Ведь оно влечет за собой ряд последствий в межгосударственных отношениях и может существенно сказаться на отношениях официального Тбилиси и Киева. «Назначение Саакашвили не поймут ни его избиратели, потому что это будет означать отказ от гражданства, ни, тем более, Маргвелашвили …», – сказал Виталий Шабунин.
…

Завтра валютный межбанк начнет работать по новым правилам: НБУ отказывается от индикативного курса. ПравдаUA спросила банкиров, как это повлияет на курс гривны.

Об отказе от индикативного курса глава НБУ Валерия Гонтарева объявила в понедельник на встрече с менеджерами 40 крупнейших банков. «Мы выступаем за переход к рыночным механизмам курсообразования, – цитирует пресс-служба НБУ Гонтарева. – Также мы хотим, чтобы на рынке был единственный и эффективный курс».

Гипотетически это означает, что банки не будут имитировать торги по 16 гривен за доллар, официальные и неофициальные курсы на межбанке выровняются, официальный курс НБУ придет в соответствие с рыночным, обменные пункты банков выставят курсы, близкие к реальности. Так ли на самом деле?

Мы обратились за разъяснениями в НБУ, но там сказали, что смогут предоставить комментарии только в четверг.

Банкиры тоже пока не получили никаких разъяснений по новым правилам работы на межбанке. Они согласились высказать свои ожидания от этого решения только анонимно. Гонтарева еще на прошлой неделе лично просила быть сдержанными в высказываниях о курсе.

В понедельник в НБУ была еженедельное совещание с представителями банков. Там сообщили, что с четверга отменяется индикатив. По поводу аукционов вопрос остается открытым. НБУ пока не предоставил никакой нормативной базы, поэтому остается гадать на кофейной гуще. Вероятно, на днях НБУ поднимет официальный курс до уровня межбанке. Следует ожидать роста котировок межбанке до уровня 24-25 гривен за доллар. Сейчас все участники рынка ждут какие-то документы от регулятора.

Спред на черном рынке сократится, чтобы привлечь больше клиентов. Станет черный рынок меньше? Не стоит забывать, что действует 2% -й сбор в ПФ при покупке валюты через кассу банка и ограничения в 3000 гривен на одного клиента. Котировки в кассах банка будут в пределах рыночных и большая часть клиентов сразу побежит скупать валюту подтолкнет курс снова вверх. Рассчитывать на то, что экспортеры станут в больших объемах заводить выручку, тоже не стоит, во многих банках существует отложенный спрос, который обязательно выстрелит.

В теории, с четверга банки будут устанавливать коммерческий курс, исходя из котировок межбанке.

Если рынок не ограничивать, например, звонками и т.п., курс может выйти на уровень 22-23 гривны за доллар. Реальный эффект даст этот режим, увидим.

Нам НБУ в деталях ничего не объяснил, были проговорено лишь общие принципы. Ждем постановления или письма.

Мои ощущения – легче жить не станет. Однозначно курс доллара подрастет. Консенсус-прогноз от банкиров, с которыми я общаюсь доллар будет стоить 20-21 гривну.

Когда курс держат, а потом отпускают – он сначала выстреливает, потом откатывается. После этого приходит стабилизация. Такой сценарий мы можем увидеть.

Есть отложенный спрос на доллар. Есть риск, что после сведения всех курсов в один, импортеры выставят все свои заявки. Тогда курс доллара еще вырастет. Но если экспортеры станут прятать меньше валютной выручки и заведут его в Украину, то будет больше продавцов и курс может снизиться. И для импортеров курс может оказаться завышенными и экономически нецелесообразным для их операций. Сужение спроса от импортеров и увеличение предложения от экспортеров позволит укрепиться гривне.

Технически банкам с единому курсу будет работать гораздо проще, но надо понимать, что с ростом курса обостряются старые проблемы. Например, проблема валютных кредитов и необходимость доформировать в больших объемах резервы под валютные кредиты.

НБУ хочет сделать один курс, чтобы убрать теневой рынок. Идея правильная, но реализована она будет, думаю, на 30-40%. В первую очередь нужно убрать агентские обменные пункты, чтобы контролировать все наличные операции. Эти пункты – посредник между банками и черным рынком. Убрав его, мы уменьшим черный рынок. НБУ уже заявлял о желании избавиться от «агентов».

Черный рынок никуда с четверга не денется. Он закроется, когда доллара в банках будет больше, чем на черном рынке. Но в банки доллар не завезли, и не стоит забывать о 2% сбор в ПФ.

После отмены индикативного курса Гонтарева должна принять решение о выкупе на позицию НБУ всей приходит в стране валюты, а это около $ 5 млрд в месяц. Гонтарева прошлой неделе обсуждала с банками эту инициативу, но пока не подтвердила ее.

Скрытая экспортная выручка не вернется в Украину, – нет доверия. Экспортеры заключают контракты за пределами Украины.

Мы зашли в точку равновесия – 21 гривна. Если Гонтарева почувствует достаточной силой – она будет гнать курс до 17 гривен. Таким он заложен в бюджет.

Александр Жолудь, экономист Международного центра перспективных исследований

Движение к единому курсу – это позитив для экономики. Это должно дополнительно стимулировать экспортеров заводить выручку, импортеры получат возможность купить эту валюту на прозрачных условиях. Это должно убрать возможности коррупции на заработке от разницы курсов.

Весьма вероятно, что вместе с отказом от индикативного курса будет объявлено и о том, что мы получим дополнительное финансирование от МВФ. Это даст сигнал рынку, что в НБУ будут дополнительные возможности для интервенций.

Нельзя говорить, что курс может остаться на 21-22 гривнах, так как изменится предложение валюты.

Думаю, НБУ договорится с коммерческими банками, чтобы те выбрасывали не все свои заявки на межбанк (есть отложенный спрос), а предъявляли их постепенно – в течение нескольких недель.

Я не думаю, что НБУ будет менять формулу определения официального курса. На сегодня у нас курс устанавливается по результатам торгов на 14:00, он и дальше будет устанавливаться таким образом. В ближайшие дни официальный курс гривны продолжит ослабевать.

Банковские обменники тоже должны подтянуть курсы к рыночным. Объемы черного рынка должны существенно сократиться.

Не исключено, что через полгода, когда закончится отопительный сезон и снизится цена на газ, а также, возможно, вырастут доходы от экспорта в летние месяцы, что обычно происходит, – ситуация стабилизируется.
…

20-летний Евгений Руденко подорвался на БТРе и потерял кисть правой руки под Новойдаром на Луганщине. Сейчас боец лечится в харьковском госпитале. Протез и реабилитацию должен собрать 50 000 евро. Об этом ПравдаUA рассказали родные парня.

Евгений из города Канев Черкасской области. В армии служил по контракту в 80-той отдельной десантно-штурмовой бригаде во Львове. Через два месяца его направили в зону АТО. Служил под Дебальцево и у Песок под донецким аэропортом. Когда боевики обстреливали блокпост вблизи Новоайдара, БТР, в котором ехал Евгений с тремя товарищами попал под вражеский огонь. Из экипажа выжил только Евгений. Его спасли ребята, которые стояли рядом на блокпостах.

Семья узнала о ранении парня только через два дня. Боец не говорил родным, чтобы не волновались.

“Евгений потерял много крови и около часа лежал без сознания на земле, пока его не нашли. Делать операцию хотим в Харькове. Однако для этого требуется специальный немецкий протез стоимостью 50 000 евро. И для его приобретения денег у нас нет”, – рассказывает сестра бойца Светлана.

“Я всегда поддерживал сына в его решении стать военным. Женя у меня настоящий патриот, таких еще поискать. Не курит, занимается спортом, хорошо знает английский язык, имеет фотографическую память. Мы гордимся, что имеем такого сына”, – говорит Юрий Руденко, отец Евгения.

За мужество и отвагу Евгения наградили памятным знаком “За воинскую доблесть”. Боец говорит, что если бы не получил ранения, вернулся бы на восток снова. Сейчас он учится писать левой рукой, поскольку всю жизнь был правшой. Помогает себе ногой, когда работает на компьютере. В будущем хочет стать журналистом.
…

Премьер-министр Арсений Яценюк блокирует постановление Кабмина, которая отнимает у олигарха Игоря Коломойского право занижать цену на нефть.

Об этом пишет в сети депутат от фракции БПП Сергей Лещенко.

“Яценюк продолжает раскрывать себя как агент Коломойского. Цель – остановить новые правила, по которым” Укрнафта “не будет иметь 15-процентную скидку на стартовую цену на аукционах по продаже нефти”, – пишет Лещенко.

Как известно, в эту среду Кабмин принял постановление, которым эта скидка снималась.

“Замечаний к постановления не было ни у кого из министров, в том числе у министра юстиции Павла Петренко”, отмечает депутат.

В то же время, по словам Лещенко, в пятницу вечером в Министерство топлива и энергетики пришли замечания от Минюста – фактически блокируют подготовку документа для подписания Яценюком.

“А цинизм в том, что, блокируя кулуарном режиме постановление, в публичной плоскости Яценюк продолжает пиариться и требует … быстрее подать ему документ на подпись”, – отмечает депутат.

“Почти одновременно с замечаниями Минюста, в 18:01 (!) На сайте Кабмина получилось соответствующее сообщение, где Яценюк требует” оформить в соответствии с регламентными требованиями и безотлагательно подать на подпись главе правительства “, потому что” в Секретариате Кабинета Министров по состоянию на вечер 23 января надлежащим образом оформленного проекта постановления пока нет “, – пишет Лещенко.

“Ее и не может быть, потому что вечером 23 января подконтрольный Яценюку Минюст внес возражения на постановление. Ради чего это все? Чтобы на запланированном на 31 января аукционе” Укрнафта “передала фирмам Коломойского нефть с 15-процентным дисконтом. На” продажа “планируют выставить 500 тыс. тонн, экономия для Коломойского – где-то 22 миллионов долларов. То есть почти полмиллиарда гривен, а вы говорите, что в государстве нет денег на завтраки школьникам?”, – возмущается он.

…

Україна фактично перебуває у стані дефолту. Про це у коментарі ПравдаUA сказав економіст Олег Соскін.

“Але дефолт оголошується, коли країна не може розрахуватися за своїми поточними зобов’язаннями. Зараз російське керівництво скаже, що ми винні 6 мільярдів долларів. І треба буде гасити, а гасити немає чим. Золотовалютних запасів немає. І від’ємне сальдо платіжного балансу буде понад 13 мільярдів доларів, а може і всі 14. Інвестиції сюди не приходять – ні прямі, ні портфельні. Грошей, щоб хоча би за рахунок інвестицій розрахуватись, немає. ВВП падає, йде страшенна девальвація гривні і відповідна споживча інфляція”, – зазначив він.

За словами експерта, в Україні паралізується рух капіталу, через що може наступити колапс.

“Людей вони обклали податками і поліцейсько-каральними інструментами, штрафами й іншими фіскальними обмеженнями. Все зупиняється. Всі ринки стали. Вони паралізували всю ринкову інфраструктуру і рух капіталу. Якщо капітал не може рухатись, значить наступає колапс”, – сказав економіст.

Крім того, за словами Соскіна, існує загроза функціонування самої держави.

“Є внутрішня загроза, що держава не зможе функціонувати, бо немає у бюджеті ресурсів. Держава з 2008 року (коли була друга девальвація) нагромадила 70 мільярдів доларів сукупного боргу. І сьогодні немає у бюджеті грошей, щоб обслуговувати цей борг. Наприклад, на 2015 рік влада написала, що сукупні запозичення будуть майже 300 мільярдів гривень. Якщо відняти чистий дефіцит бюджету, то запозичити треба 230-235 мільярдів гривень по курсу 17. Це мільярди доларів. Це безпосередня загроза існуванню України як держави”, – заявив він.

За словами експерта, соціально-економічна модель олігархічного капіталізму в країні добігла свого кінця. “Її потрібно міняти”, – зауважив економіст.

На думку науковця, для виходу з загрозливої ситуації потрібно вплинути на “першу слабку ланку” – гроші.

“Потрібно замість девальвації розпочати ревальвацію національної валюти. Для цього треба припинити друкувати гроші, ввести вільне ходіння євро, прив’язати гривню до “кошикової валюти” МВФ, зняти всі обмеження з валютно-фінансових операцій і припинити купувати боргові зобов’язання уряду”, – сказав Соскін.

Також експерт переконаний, що в Україні слід дозволити підприємцям вільно займатись своєю діяльністю.

“Потрібно відмінити податок на додану вартість, податок з прибутку, ввести єдині соціально-пенсійні індивідуальні депозитні рахунки на кожну людину. Щоб вона знала, що гроші належать їй, а не якомусь “кориту”. Ввести податок з купівлі, а прибутковий податок має бути 10%, соціально-пенсійний податок – 14-15%. Треба запровадити європейську модель народного капіталізму і будувати середній клас”, – вважає економіст.

Нагадаємо, що золотовалютні резерви України знизилися до десятирічного мінімуму – станом на 1 січня 2015 року вони склали 7, 533 мільярда доларів. Всього за минулий рік резерви Нацбанку України знизилися майже в три рази.
…

Україна стоїть на порозі масштабної олігархічної війни. Віктор Пінчук викликає в суд Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, оскаржуючи їх права на великий металургійний комбінат, половина якого сьогодні належить Ринату Ахметову.

Багато в чому схожий процес між Борисом Березовським і Романом Абрамовичем в 2011-2012 року увійшов в історію як “процес століття”. Завдяки протистоянню олігархів громада дізналася про найдрібніші подробиці корупції, зради і брехні в російському бізнесі часів первинного накопичення капіталу. А для Березовського поразка закінчилася наглою смертю у ванній кімнаті свого лондонського палацу.

Подібне чекає і українців. Розгляд між Пінчуком і Коломойським буде проходити у Високому суді правосуддя в Лондоні, але відлуння судових дебатів незабаром буде чутно і в Києві. За словами людей, близьких до протистояння бізнесменів, таких великомасштабних інформаційних війн Україна ще не знала.

І судячи з документів, які сторони передали в суд, компромісу у цій війні шукати ніхто не буде. На кону стоять не тільки мільярди доларів, але і ділова репутація учасників процесу і можливість подальшого перегляду прав власності на інші великі активи.

Медіа-холдинги Віктора Пінчука та Ігоря Коломойського вже зараз готуються до взаємного знищення реноме своїх власників. Сьогодні представники обох бізнес-груп активно збирають будь-яку інформацію про події навколо приватизації великих металургійних активів в 1997-2007 роках. Окремі з них навіть використовують у своїх цілях шпигунство проти журналістів, які пишуть на цю тему.

Втім, вже зараз в матеріалах справи Віктор Пінчук, Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов розкрили достатній пласт інформації, яка теоретично здатна привести до перегляду результатів приватизації і масштабного переділу власності.

Багато чого з того, що повідомили олігархи суду, було відомо і раніше. Але тепер це вже не просто чутки і домисли, а офіційні версії реальності, спираючись на які Віктор Пінчук та Ігор Коломойський публічно будуть звинувачувати один одного в несумлінності, “кидалово”, корупції і використанні політичних важелів у своїх бізнес-інтересах.

Коротенько фабула спору виглядає так. Віктор Пінчук стверджує, що восени 2004 року він передав групі “Приват” 130 млн. доларів на покупку у держави великого металургійного підприємства. Але після приватизації комбінату приватівці відмовилися передати йому належний пакет акцій.

Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов категорично заперечують – і факт отримання грошей, і які-небудь домовленості з Віктором Пінчуком про акції підприємства. За їхньою версією, вони домовлялися про переділ комбінату не з Пінчуком, а з Рінатом Ахметовим.

Претензії Пінчука вони пояснюють його переконанням, що власники комбінату повинні розплатитися з ним – як з зятем президента – за підпис Кучми під законом про приватизацію у 2004 році.

У нашому розпорядженні опинився позов Віктора Пінчука у Високий суд правосуддя в Лондоні і відповідні письмові роз’яснення Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. У першій частині ми викладемо лише короткий переказ версій обох сторін.

Суперечка між олігархами розгорілася навколо найбільшого в Україні підприємства з видобутку залізної руди підземним способом – Криворізького залізорудного комбінату (КЗРК).

До 2004 року комбінат входив до складу державного підприємства Укррудпром. В результаті приватизації в серпні 2004 року КЗРК був проданий компанії “Солайм”, що входить в так звану групу “Приват” Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова.

На сьогоднішній день комбінат належить кіпрській компанії Starmill Limited, якою на партнерських засадах керують група Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського.

Віктор Пінчук натомість стверджує, що в серпні 2004 року Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов купили КЗРК не для себе, а в його, Пінчука, інтересах.

Claim Form And Particulars

За його словами, за місяць до приватизації він бачився з “приватівцями” в Ялті, і в присутності Ріната Ахметова і братів Суркісів домовився з ними, що покриє витрати на купівлю комбінату, а після аукціону Коломойський і Боголюбов передадуть КЗРК у його власність.

Далі, каже Пінчук, Коломойський і Боголюбов дійсно купили КЗРК, і на перший час навіть призначили його людей керівниками комбінату.

А коли справа дійшла до повернення підприємства Пінчуку, “приватівці” повідомили, що всіма акціями КЗРК володіє якась компанія Alcross на Британських Віргінських островах, купивши яку Пінчук стане повноправним власником активу.

Віктор Пінчук нібито повірив, але, заплативши 143 мільйонів доларів за Alcross, виявив, що це підставна компанія-пустишка. Коли махінація виявилася, “приватівці” запропонували Пінчуку нову угоду: власник “Інтерпайпу” отримає комбінат, якщо погодиться створити спільно з групою “Приват” Феросплавний холдинг і передасть в його управління свою частку в Нікопольському заводі феросплавів (НЗФ).

На той момент Коломойський і Боголюбов вже контролювали левову частку виробництва феросплавів в країні, але створення повноцінної монополії “заважали” 73% акцій Пінчука в Нікопольському заводі феросплавів.

Віктор Пінчук знову погодився на угоду з “Приватом”. Але з умовою, що її учасниками стануть лідери російської фінансово-промислової групи “Лужники” – Олександр Бабаков та Михайло Воєводін. По суті, “лужниковці” повинні були стати гарантом домовленостей між Віктором Пінчуком і Ігорем Коломойським.

В результаті, після довгих переговорів сторони домовилися, що засновниками Феросплавного холдингу стануть група “Приват” (50%), Віктор Пінчук (30%) і “лужниковці” (20%).

За умовами операції, крім об’єднання феросплавних активів і повернення КЗРК Пінчуку, сторони повинні були відшкодувати один одному збитки: Пінчук повинен був виплатити “Привату” дивіденди за акціями НЗФ, а Коломойський і Боголюбов – прибуток від роботи КЗРК за весь час володіння комбінатом.

Незабаром основні умови угоди були виконані. Пінчук передав загальній компанії свої акції в НЗФ, а група “Приват” – всі свої активи в інших феросплавних заводах. Феросплавний холдинг був створений.

Залишалося виконати лише останній пункт – що стосується виплати боргів. Але, як стверджує Пінчук, Коломойський і Боголюбов не захотіли затвердити порядок погашення боргів, і, оскільки формально угода не була закрита, акції КЗРК так і залишилися у володінні групи “Приват”.

Далі конфлікт вийшов за межі двох сторін. Згідно з позовом Пінчука, в липні 2007 року Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов продали 50% своїх акцій в КЗРК Рінату Ахметову.

Лідери групи “Приват” у свою чергу заперечують практично всі ключові тези позову Віктора Пінчука.

На відміну від Пінчука, який спирається на ділову сторону питання, Коломойський і Боголюбов описують політичний аспект подій, про які йдеться в позові.

Зокрема вони стверджують, що Віктор Пінчук мав значний вплив на органи влади завдяки шлюбу з дочкою президента Леоніда Кучми.

Як приклад використання Віктором Пінчуком свого впливу на органи державної влади, Коломойський наводить ситуацію навколо компанії Укрнафта, контрольний пакет акцій якої належав державі.

За словами Коломойського, у 2002 році Віктор Пінчук запропонував йому і Боголюбову укласти угоду: Пінчук допомагає призначити в керуючі органи потрібних “приватівцям” людей, в обмін на що Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов віддають йому половину прибутку Уркнафти і щомісяця перераховують 5 мільйонів доларів в якийсь “спеціальний фонд”.

При цьому Коломойський стверджує, що Пінчук не приховував, що цей фонд формувався для виборчої кампанії Леоніда Кучми, який готувався до третього терміну свого президентства.

За словами Коломойського, в цілому вони перерахували в цю виборчу касу 100 мільйонів доларів.

Суть версії групи “Приват” полягає в тому, що всі претензії Віктора Пінчука зводяться до того, що він як зять Леоніда Кучми мав право вимагати акції КЗРК в обмін на підписання президентом закону про приватизацію Укррудпрому.

При цьому Коломойський категорично заперечує будь-які домовленості про покупку акцій КЗРК на користь Віктора Пінчука. За його словами така угода була, але не з Пінчуком, а … з Рінатом Ахметовим, і стосувалося лише 50% акцій комбінату.

За словами Коломойського, в березні 2004 в Мілані він зустрівся з Ахметовим, і вони домовилися, що група “Приват” купить у держави акції КЗРК, а після приватизації передасть половину акцій комбінату Рінату Ахметову.

А через деякий час Рінат Ахметов скаржився Коломойському, що Віктор Пінчук загрожує скористатися своїм впливом і, якщо КЗРК не куплять на його користь, Кучма накладе вето на прийнятий парламентом закон про приватизацію Укррудпрому.

При цьому Коломойський не заперечує факту ялтинської зустрічі з Пінчуком. Обід в ресторані “Тифліс” був, каже Коломойський. Тоді Віктор Пінчук у присутності Ахметова і братів Суркісів дійсно піднімав питання про приватизацію КЗРК, але ніяких угод з цього приводу досягнуто не було. А той факт, що після приватизації, керівниками комбінату були призначені люди Віктора Пінчука, пояснюється не тим, що комбінат був куплений на користь Пінчука, а побоюваннями, що зять президента міг здійснювати на власників КЗРК тиск.

Всі подальші домовленості про передачу комбінату Пінчуку приватівці категорично заперечують. В тому числі, слова Пінчука про те, що під виглядом акцій КЗРК за 140 мільйонів доларів йому продали компанію-пустушку Alcross.

За словами Коломойського, Пінчук спочатку знав, що Alcross – це підставна компанія, і купував її тільки для того, щоб юридично оформити повернення частини боргів по іншому активу – Нікопольському заводу феросплавів (НЗФ).

Якщо вірити Ігорю Коломойському, НЗФ – ще один завод, щодо якого Віктор Пінчук використовував свій політичний вплив. За словами Коломойського, ще в 1999 році вони домовилися з Пінчуком, що всі куплені в держави акції НЗФ будуть поділені між ними порівну. Але Віктор Пінчук не виконав цю умову, в результаті чого “приватівці” виявилися міноритарними акціонерами заводу.

Після президентських виборів 2005 року у нової влади виникли питання до приватизації часів Кучми. Причому в своїх свідченнях Ігор Коломойський не приховує, що на той момент група “Приват” активно допомагала державі відсудити у Пінчука акції НЗФ, щоб у разі успіху, купити їх самим. Нагадаємо, на той момент главою уряду була Юлія Тимошенко.

Ігор Коломойський стверджує, що ідею про створення Феросплавного холдингу запропонував не він, а сам Віктор Пінчук у квітні 2006 року на зустрічі в Женеві. За словами Коломойського, Пінчук був стурбований тим, що Юлія Тимошенко може повторно стати прем’єр-міністром, і акції Пінчука в НЗФ остаточно перейдуть під контроль держави.

Коломойський визнає всі домовленості про створення Феросплавного холдингу і участь в цій угоді “лужниковців” Олександра Бабакова і Михайла Воєводіна. Але при цьому категорично заперечує, що в цих угодах як-небудь застерігалася можливість передачі Віктору Пінчуку акцій КЗРК.

Більше того, Коломойський звинувачує Пінчука в тому, що при створенні Феросплавного холдингу, власник “Інтерпайпу” порушив домовленості і не виплатив борги, стверджуючи, що вся документація по діяльності НЗФ була знищена.

Що важливо – згідно з показаннями Коломойського, 50% акцій КЗРК були передані Рінату Ахметову приблизно за місяць до початку переговорів про створення Феросплавного холдингу. Це трапилося 24 березня 2006 року, а не в липні 2007 року, як був упевнений Віктор Пінчук.

У заключній частині своїх свідчень Ігор Коломойський запевняє суд, що у Пінчука немає шансів довести свою правоту, оскільки, згідно з українським законодавством, він упустив час для подачі позову.

Згідно з Цивільним кодексом України, звернення до суду має надійти протягом трьох років з моменту, коли особа дізналася про порушення його прав та інтересів. Віктор Пінчук подав позов в березні 2013 року, а про продаж акцій КЗРК Рінату Ахметову він дізнався в липні 2007.

Віктор Пінчук просить британський суд змусити Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова визнати, що акції КЗРК перебували і перебувають у довірчому управлінні на його користь. А також відшкодувати весь збиток від володіння комбінатом групою “Приват”, у тому числі і весь прибуток, отриманий від роботи КЗРК за весь цей час. За словами джерел в оточенні Віктора Пінчука, у разі виграшу сума виплат, належних власнику “Інтерпайпу” може скласти від 800 мільйонів до 2,5 мільярдів доларів США.

Закулісні подробиці судового протистояння Віктора Пінчука та групи “Приват” у Лондоні представляють особливий інтерес. Про підгрунтя подій десятирічної давності, навколо яких йде судовий розгляд, а також ролі Рината Ахметова в конфлікті між Віктором Пінчуком і Ігорем Коломойським читайте вже найближчим часом.

…

Бійці батальйону Дніпро, які раніше захопили Одеський нафтопереробний завод, зажадали у підприємства надати людей для вивезення нафтопродуктів. На територію заводу бійці підігнали три бензовози. Про це повідомив генеральний директор підприємства Василь Пономаренко.

За його словами, вранці бійці зажадали в охорони підприємства надати ключі від воріт і доступ до шлагбауму підприємства.

“Після відмови співробітників НПЗ бійці коломойського скрутили охорону, відкрили ворота, передали нам лист від слідчого Жуковської про те, щоб ми надали людей для сприяння в зливі нафтопродуктів”, – розповів Пономаренко. При цьому, за його словами, він не має такої можливості, оскільки на заводі зараз відсутні працівники – на підприємстві офіційно оголошений простій. Також завод відключений через борги від електроенергії.

Зараз на ОНПЗ підігнали три бензовози. Керівництво заводу викликало на місце правоохоронців, очікується прибуття слідчої групи.

Також гендиректор заводу звернувся до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з проханням провести перевірку на предмет того, чи законно перебувають на території НПЗ бійці батальйону Дніпро.

Як уже повідомлялося, 22 листопада 2014 року озброєні люди банди коломойського “приват” захопили Одеський НПЗ. Вторгнення почалося зі спроби співробітників компанії Укртранснафтопродукт оглянути резервуари із заарештованою раніше нафтою.

На думку адвоката підприємства Андрія Федура, метою захоплення є викрадення нафти з Одеського НПЗ на десятки мільйонів гривень.

11 грудня озброєні люди під прицілами автоматів змусили працівників Одеського НПЗ перекачати нафтопродукти на підприємство Синтез Ойл, яке належить банді “приват” коломойського і боголюбова.

З 16 грудня 2014 року керівництво заводу оголосило зупинку НПЗ до особливого розпорядження.
…