Як нам стало відомо, на ПриватБанк припадає половина всього виданого в країні банківського рефінансування. На 1 червня цей показник по системі перевищував 46 млрд грн.
З усієї зазначеної суми більша частина, понад 24,6 млрд гривень, була видана одній установі – найбільшому ПриватБанку. Такий стан із концентрацією кредитів НБУ на одному гравці, безумовно, створює ризики для фінансової системи. Хоча, поки що «Приват» не тільки своєчасно погашає борги перед Нацбанком, а і є найбільшим платником відсотків за кредитами регулятора.
ПриватБанк почав нарощувати обсяги рефінансування з 2014 року. Раніше лідерами в отриманні підтримки від НБУ були державні банки або інші комерційні гравці. Але перш за все кошти Нацбанку надавалися Ощадбанку. Екс-міністр фінансів Ігор Уманський нагадує, що до початку «банкопаду» Ощадбанк займав на ринку заощаджень населення вагому частку. Також «Ощаду» виділяли рефінансування під потреби фінансування НАК «Нафтогаз України».
Наприклад, на початок 2013 року на першому і другому місцях за обсягами отриманого рефінансування були Ощадбанк, якому регулятор виділив 18 млрд гривень, і державний Укрексімбанк, який отримав від НБУ 8,2 млрд гривень. Третє місце станом на 1 січня 2013 року за отриманими від центробанку коштами посідав банк «Надра» Дмитра Фірташа – з понад 7 млрд гривень рефінансу.
Четверте місце в цьому списку займав ще один державний банк – «Укргаз» (5,4 млрд гривень рефінансування). П’яте і шосте місця тоді були у банків «Фінанси і кредит» Костянтина Жеваго і Дельта Банку Миколи Лагуна – ці установи залучили 5,4 млрд гривень і 4,6 млрд гривень рефінансування відповідно.
І лише на сьомому місці на початку 2013 року перебував ПриватБанк. Тоді його обсяги рефінансування становили 4,6 млрд гривень. Це – близько 6% з усіх 74 млрд гривень, виданих банкам на 1 січня 2013 року.
Із початком конфлікту на сході країни і поглиблення фінансової кризи найбільший банк заходився акумулювати ресурс НБУ. Головною причиною активізації отримання коштів від центробанку став збиток, заподіяний всій фінансовій системі панікою під час «революції гідності» взимку 2013-2014 років і подіями в Криму і на Донбасі навесні 2014-го.
«ПриватБанк за 2014-2015 роки отримав від НБУ 30,5 млрд гривень рефінансування (стабілізаційних кредитів). Згідно з вимогами НБУ, ці ресурси були використані тільки для покриття відтоку коштів фізичних осіб», – розповів прес-секретар ПриватБанку Олег Серга.
За його інформацією, з початку 2014 року відплив депозитів фізичних осіб становив 64,4 млрд гривень, які пов’язані з подіями в країні. «З них за рахунок коштів банку покрито 38,5 млн гривень. Таким чином банк власними коштами закрив 60% відтоку коштів фізичних осіб за рахунок погашення кредитного портфеля (35,6 млрд гривень) і згортання операцій на міжбанківському ринку», – пояснює Олег Серга.
«Приват» як найбільший банк не може не відчувати на собі кризу в галузі і погіршення якості банківських активів. Після ознайомлення з динамікою резервів банку виникає питання: а чи цілком вони покривають ризики, які є у «Привату»? Є причини говорити про те, що кредитні ризики «Привату” не повністю покриті резервами. Але це питання перебуває в компетенції НБУ і аудиторів, які працюють з «Приватом», – констатує фінансовий аналітик Віталій Шапран.
На його думку, цілком справедливо, що частина проблем, пов’язаних з відтоком депозитів, покривалася рефінансуванням від Національного банку. «Це відповідає світовій практиці: коли до центрального банку звертається найбільший або великий гравець і заявляє про проблеми, в яких він не винен, центробанк підставляє «плече» і виділяє рефінансування», – каже Шапран.
Головне питання – в адекватності оцінки ризиків. Так, з топ-10 банків, які отримали рефінансування від НБУ на 1 січня 2015 року, до кінця року «дожили» лише державні банки… і «Приват». Решту з рефінансованих визнано неплатоспроможними. Причому, на цей момент не всі з них повернули гроші регулятору.
«Положення з обсягом рефінансування, яке на сьогодні склалося у «Привату», говорить також про те, що інші банки, які отримали рефінанс, не впоралися із ситуацією, і їх прибрали з ринку», – наголошує фінансовий експерт Анатолій Дробязко. Втім, деякі гравці, такі як ПУМБ Ріната Ахметова, погасили рефінансування перед НБУ достроково.
Валерія Гонтарєва у своїх виступах заявляла, що виплати за рефінансуванням «Привату» повністю підконтрольні і що банк впорується з графіком платежів. Справді, згідно з інформацією Національного банку, якщо на 1 лютого 2016 року на ПриватБанк припадало 26,5 млрд гривень рефінансування, на 1 травня – 25,2 млрд гривень, то на 1 червня – 24,6 млрд гривень. Таким чином, банк поступово скорочує обсяг боргу перед Нацбанком.
«З початку 2014 року банк повернув в НБУ 8,1 млрд гривень кредитних коштів і сплатив 9,5 млрд гривень відсотків, – пояснює Олег Серга. – ПриватБанк планує погашення своєї заборгованості перед Нацбанком протягом 2016-2017 років. Зокрема, в поточному році ми змогли повернути Національному банку 1,95 млрд гривень кредиту рефінансування і заплатити відсотки за кредитами НБУ тільки за цей рік в розмірі 2,56 млрд гривень».
Однак поки що платежі не усувають ризик концентрації половини рефінансування системи у одного гравця. Якщо провести паралель з кредитуванням банків, то таке виділення значної частини кредитів одному підприємству загрожує порушенням нормативів кредитного ризику, за що НБУ вводить в банки тимчасову адміністрацію. У теорії, керуючись цією логікою і оцінкою ризику, за нинішнього розподілу рефінансування тимчасову адміністрацію слід було б увести в НБУ.
І питання не стільки в сумі, виданій «Привату», скільки в рівному доступі до рефінансування для решти учасників ринку. Не дарма саме рефінансування називають ресурсом, доступним тільки обраним банкам. Серед яких, зокрема, установи, пов’язані з першими особами країни.
Деякі з опитаних нами експертів упевнені в тому, що Нацбанк видав такі значні обсяги рефінансування ПриватБанку справедливо. «Всі дії, які НБУ проводить в банківській системі з очищення ринку – абсолютно правильні. В цьому я знімаю капелюх перед командою регулятора. Наскільки я знаю, Національний банк досить щільно моніторить показники учасників ринку і такого гравця, як «Приват». Тому обсяги рефінансування повинні відповідати реальній ситуації, і я впевнений, що інформація, яка є у НБУ, дає регулятору змогу виходити з такими обсягами рефінансування», – вважає екс-заступник міністра фінансів Артем Шевальов.
Існує і протилежна думка. «Це, безумовно, колосальний ризик. Тому що одна фінансова установа з усіх учасників системи концентрує такий обсяг кредитів НБУ», – говорить Ігор Уманський.
За його словами, акціонери зі свого боку повинні закрити питання, що стосуються капіталу. «НБУ у випадку «Привату» повинен допомагати з короткостроковою ліквідністю, на що спрямовано інструменти рефінансування і стабкредитів. Якщо акціонери насправді виконують свою частину, то проблем в такому обсязі рефінансування немає», – упевнений Уманський.
Саме виділене рефінансування має перебувати під наглядом не тільки НБУ, але і фінансових органів США, оскільки ці гроші виділяються в доларах і проходять через країну-емітента валюти, в тому числі – через Bank of New York. Заради справедливості нагадаємо, що у самих акціонерів ПриватБанку – Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова – досить проектів і бізнесів, пов’язаних з міжнародними ринками.
…
