В березні 2016 року банкрут Микола Лагун позбудеться свого останнього активу в Білорусі

lukashenko-lagun

В березні 2016 року банкрут Микола Лагун позбудеться свого останнього активу в Білорусі.

У січні 2016 року Економічний суд Мінської області за позовом керуючого ліквідацією ЗАТ «Дельта Банк» О.В. Педька стягнув із компанії «Гольф клуб» сплату купонного доходу за облігаціями – $1,2 млн – і витребував дострокове погашення облігацій на суму $7,6 млн. Оскільки в «Гольф клубу» грошей немає, стягнення буде накладено на побудовані компанією гольф-поля оціночною вартістю $11 млн. А трохи раніше, у травні 2015-го, Мінський облвиконком розірвав інвестиційний договір.

Тож уже в березні Микола Лагун позбудеться останнього активу в Білорусі. Причому не просто активу, а бізнесу, який безпосередньо пов’язував його із «сім’єю» президента Лукашенка. Бізнес-партнером Лагуна у проекті «Гольф клубу» був середній син президента Дмитро Лукашенко через «Президентський спортивний клуб».

Саме з цих полів і почалася дружба Лагуна з Лукашенком-середнім. А потім, 2007 року, – і весь білоруський бізнес «Дельти». Із вилученням гольф-полів бізнес закінчився. А ось дружба між Лагуном і сином Лукашенка, за даними джерел Forbes, завершилася ще в середині 2015 року, відразу ж після того, як у підконтрольного Миколі Лагуну українського Дельта Банку почалися проблеми.

«Стало очевидно, що ми не зможемо збільшити свої інвестиції в реалізацію білоруських проектів. Це не влаштувало місцеву владу, хоча жодних підстав для визнання неплатоспроможним білоруського Дельта Банку не було», – зазначає Микола Лагун. Ліцензію в білоруського ЗАТ «Дельта Банк» із сумою чистих активів у розмірі 316 млрд рублів відкликали 18 березня – через шість днів після введення тимчасової адміністрації, «у зв’язку з невиконанням зазначеним банком окремих ліцензійних вимог, а також створенням фінансового становища, яке спричинило невиконання банком своїх зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами».

Хоча незадовго до цього перевірка Центрального банку республіки не знайшла в «Дельті» якихось проблем. На 1 березня 2016 року активи банку становили 3 946 млн рублів, зобов’язання – 3 630 рублів; статутний фонд – 261 млрд рублів.

Сам Микола Лагун, схоже, не був готовий до такої атаки білоруської влади. На початку березня 2015-го, за кілька днів до введення тимчасової адміністрації в білоруську «Дельту», в інтерв’ю одному з українських видань банкір стверджував, що ситуація в «Дельти» в Білорусі «робоча» і що проблеми в Україні не впливають на роботу білоруської «дочки». Проте відразу ж після банкрутства української «Дельти» почалася атака на її активи в Білорусі.

З 2007 року бізнесмен встиг вкласти в бізнес-проекти в республіці близько $130 млн. «Білорусь сьогодні – це перспективний ринок із високим рівнем незадоволеного попиту саме в сегменті споживчого кредитування», – заявив Лагун 2007-го, перед придбанням 100% акцій білоруського Атом-банку, який потім став Дельта Банком.

Та мало хто знає, що літній угоді Лагуна щодо купівлі Атом-банку передувало підписання низки соціальних зобов’язань, головним із яких стало будівництво першого в Республіці Білорусь гольф-клубу.

Ідея такого клубу витала в кабінеті Лукашенка ще з 2004 року, коли й було зареєстровано СТОВ «Гольф клуб», але для її реалізації не було вдалого інвестора. Усі бізнесмени й інвестори, які працюють у республіці, вже були досить «навантажені» схожими проектами.

І тут з’явився Лагун, який 2007-го познайомився із середнім сином президента і розповів йому про бажання працювати в Білорусі. Йому й запропонували профінансувати цей проект в обмін на відкриття ринків республіки.

Лагун, звичайно, погодився. Спеціально для цього проекту Лукашенко видав указ №56 від 29 січня 2007 року «Про будівництво спортивно-туристського гольф-комплексу в Мінському р-ні». Партнером Лагуна в цьому проекті став «Президентський спортивний клуб», яким управляє середній син білоруського президента Дмитро Лукашенко. На території «Гольф клубу» Лагун почав будівництво котеджного селища «Гринвіч», яке мало стати бізнес-складовою гольф-клубу для партнерів. Саме це партнерство з владою і дало змогу Лагуну «розвернутися» в республіці.

Основним білоруським активом Лагуна з 2007-го по 2015 рік, крім ЗАТ «Дельта Банк» з інвестиціями понад $50 млн, була компанія «НТС» – друга за величиною мережа продуктових супермаркетів у Білорусі, яка працювала під брендом «Родная Сторона». У мережу з близько 90 магазинів по всій республіці було інвестовано понад $30 млн.

Меншими активами Лагуна були три страхові компанії – «Дельта страхування», «Пенсійні гарантії» та «Білоруський страховий фонд» – із сумарними інвестиціями $8 млн.

Зі зростанням бізнесу «Дельти» в республіці зростали й апетити влади. Крім СТОВ «Гольф клуб», у який «Дельта» вклала понад $40 млн, 2009 року Лагуна «попросили» профінансувати будівництво соціального села «Витоки» (дитячого будинку сімейного типу).

Саме в селі «Витоки» Микола Лагун у вересні 2010 року вперше з’явився на публіці з президентом Білорусі Олександром Лукашенком. Український інвестор і білоруський президент пили чай із домашнім печивом і говорили про благодійність.

«Печиво» коштувало Лагуну $4 млн, за рахунок яких побудовано 15 котеджів, переданих потім Міністерству освіти Республіки Білорусь. Але такі інвестиції поверталися сторицею. Наприклад, тільки 2013 року темпи зростання активів Дельта Банку становили 64,19%, що вивело його в лідери Білорусі за зростанням вкладень в основні засоби.

Мережа супермаркетів «Родная Сторона», яка зуміла вийти на 2-ге місце в республіці за кількістю магазинів, теж узяла участь у проектах Бацька. У рамках виконання розпорядження президента Лукашенка №171 від 20 серпня 2012 року було реалізовано проект «Родная Сторона детям», який коштував «НТС» $4,2 млн спонсорської допомоги різним комунальним і державним підприємствам.

Після введення взимку 2012 року в експлуатацію гольф-поля «Дельта» приступила до будівництва котеджного містечка «Гринвіч», де вартість володіння становила від $600 000.

Але все змінилося з початком політичної й економічної криз в Україні після зміни влади 2014 року. Як каже сам Лагун, на ставлення влади Білорусі могли вплинути його українські проблеми. «Ми стали слабшими, пішла атака на наші активи в Україні – і відразу ж аналогічні дії почали відбуватися в Білорусі», – констатує банкір.

Одним із перших активів Лагуна, який «пішов у сім’ю», стала роздрібна мережа продуктових магазинів «Родная Сторона». Партнером Миколи Лагуна в цьому проекті був Ігор Чернявський, теж попечитель спорту, член ради Федерації гандболу і партнер екс-прем’єр-міністра Білорусі Михайла М’ясниковича. Чернявський обіймав і посаду голови правління компанії-власника торговельної мережі – «НТС».

З 2014-го по 2015-й Чернявський без узгодження з Лагуном почав переказувати активи «Родной Стороны» на пов’язані з ним компанії й одночасно почав нарощувати зобов’язання компанії «НТС», які стали підставою для її банкрутства.

За період із другого по четвертий квартал 2015 року сума чистих активів «НТС» зменшилася з $3,2 млн до мінус $0,5 млн. Наприклад, «НТС» продавала об’єкти нерухомості компаніям Чернявського – «Прем’єр-лізинг» і «Агролізинг» – за завищеною в кілька разів ціною. Ці компанії передавали об’єкти у фінансовий лізинг компанії «Сучасні роздрібні технології» за завищеною вартістю договору +57% лізингових платежів. Поручителем цих платежів Чернявський зробив «НТС». А з 1 грудня 2015-го «Сучасні роздрібні технології» почали процес своєї ліквідації.

У березні 2015-го, якраз тоді, коли Дельта Банк позбавляли в Мінську ліцензії, Чернявський у кредитних договорах «НТС» із державними «БСП-Сбєрбанком» і Бєлвнєшекономбанком вніс зміни у ставки за кредитами для «НТС» з 25% до 50% річних.

У результаті всіх цих дій у мережі супермаркетів було сформовано заборгованість на рівні $63 млн проти дебіторської лише $32 млн. Після цього Чернявський здав на 10 років в оренду всі магазини мережі її основному конкурентові – торговельній мережі «Доброном», а сам при цьому вийшов зі складу засновників «НТС».

Згідно з інформацією у ЗМІ, мережа «Доброном» пов’язана з власниками мережі інших продуктових магазинів «Євроопт» – Сергієм Литвином і Володимиром Васильком. За даними ресурсу «Хартія 97», Сергій Литвин є одним із «гаманців» Лукашенка.

Наступним активом, який пішов до «сімейної скарбнички», стала СК «Дельта страхування». Наприкінці 2014 року Мінфін РБ у результаті перевірки страхової компанії Лагуна раптом виявив порушення в застосуванні так званого «підвищувального страхового коефіцієнта» (оцінка ризику настання страхового випадку) і вимагав повернення клієнтам близько $6 млн. Близько 20 000 клієнтів було оповіщено, і почався процес підписання додаткових угод для повернення коштів. Але виконати зобов’язання «Дельта страхування» не дали: 15 червень 2015 року Міністерство фінансів припинило дію ліцензії на здійснення страхової діяльності, тим самим не надавши підприємству можливості закінчити виконання своєї ж вимоги.

А 29 червня 2015-го Мінфін повністю заблокував усі операції за рахунками страховика, чим «убив» і іншу страхову Лагуна: «Дельта страхування» була поручителем за облігаціями ще однієї його компанії – «Пенсійні гарантії».

Одним з останніх активів Миколи Лагуна, який відноситься до основних засобів ЗАТ «Дельта Банк», залишається офісна будівля в Мінську.

26 лютого 2016-го її намагалися продати з аукціону за $6,1 млн, але у зв’язку з браком необхідної кількості покупців аукціон скасували. Захмарну ціну пояснити неважко – після того як із Дельта Банку вивели всі ліквідні активи шляхом їхнього продажу з дисконтом державному банку.

Наприклад, кредитний портфель фізосіб «Дельти» було продано з дисконтом у 5% (у грошовому еквіваленті понад $900 000). Звичайно, із Лагуном це ніхто не погоджував.

Тому будівля офісу залишилася, по суті, чи не єдиним ліквідним активом, продаж якого необхідний для розрахунків із рештою кредиторами.

Що цікаво: влада республіки не намагалася врятувати банк – завданням тимчасової адміністрації під керівництвом Олександра Педька, керівника Агентства з гарантованого відшкодування банківських вкладів, було запустити процедуру банкрутства і реалізувати продаж усіх активів та нерухомості банку.

Пан Педько навіть не приховував того, що банк Лагуна із самого початку планували ліквідувати. «Якщо звичайна юрособа перебуває на стадії банкрутства, у неї є якийсь новий шанс, а для банку після порушення справи про банкрутство говорити про якусь санацію навіть смішно. Дуже великі репутаційні ризики. Для прикладу: жоден закордонний банк ніколи не працюватиме з ним», – заявляв він білоруській пресі.

Цікаво, що на момент введення тимчасової адміністрації пан Педько був виконавчим директором білоруського громадського об’єднання фахівців з антикризового управління та банкрутства і був співавтором закону «Про економічну неспроможність (банкрутство)».

Лагун каже, що на його спроби домогтися можливості врятувати банк влада Білорусі не відреагувала. Більше того, слідчий комітет Білорусі за фактом банкрутства «Дельти» завів кримінальну справу, заявивши, що банк було навмисно доведено до банкрутства. Головними обвинуваченими в цьому стали голова правління Дельта Банку, заступники голови та члени ради директорів, які були змушені просто виїхати з країни.

Лагун стверджує, що в нього були можливості стабілізувати ситуацію: роздрібний портфель кредитів банку був якісним і генерував доходи, які у зв’язці з ритейловим бізнесом «Родной Стороны» давали змогу підтримувати стабільність у білоруському Дельта Банку.

Але після рішення Нацбанку України про визнання проблемною української «Дельти» Нацбанк Білорусі вимагав миттєвого погашення рефінансування, виданого місцевому Дельта Банку. І відразу ж ввів до нього тимчасову адміністрацію.

«Наш бізнес просто розірвали за рішенням зверху», – пояснює Лагун, який тепер планує судитися з владою Республіки Білорусь у міжнародних судах. Щоправда, на повернення інвестицій він явно не розраховує. «Ми для себе білоруський етап у житті закрили», – резюмує бізнесмен.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!

Пояснення неймовірного злету популярності Дональда Трампа, як надзвичайно суперечливої людини

donald-trump

Пояснення неймовірного злету популярності Дональда Трампа, як надзвичайно суперечливої людини.

Джерело популярності ексцентричного мільярдера – повстання середнього класу проти “корумпованої” системи, що склалася.

Численні політичні коментатори як зліва, так і справа за останні місяці виписали тонни паперу, намагаючись знайти пояснення неймовірного злету популярності Дональда Трампа – людини надзвичайно суперечливої, котра дозволяє собі висловлювання та вчинки, які виходять далеко за межі прийнятих у США норм. Політологічний стогін стояв по всій землі великій.

Найпопулярнішою думкою була приблизно така: «Проблема не в самому Трампі, а в американському народі». Мовляв, під впливом нескінченних серіалів і реаліті-шоу (тут сильно діставалося сім’ї Кардашян) отупіли співгромадяни. Великомудрі оглядачі та публіцисти в чому тільки не звинувачували співгромадян – і в нескінченному прагненні шоу, і в політичному інфантилізмі, і в іманентній нетерпимості, і навіть у прихованому расизмі.

Думка ця, зазвичай, підкріплюється історіями з життя, в яких прихильники Трампа виглядають повними йолопами, які схильні до расизму і заперечують будь-яке знання. Власне кажучи, він сам є непоганим підтвердженням даної теорії: його публічні виступи повні неприязні до різного роду меншин, постійних вихвалянь людей «з низьким освітнім рівнем», очевидних нісенітниць з галузі історії, політики та економіки і тупуватих жартів (часто – нижче пояса).

Міцно зайнявши позицію «не пощастило нам з народом», багато американських оглядачів тепер сушать голову над питанням, як так сталося, що милі, добрі і чесні співгромадяни раптом перетворилися в натовп злісних фашиствуючих бовдурів з клоуном-фюрером на чолі. Нормальної відповіді поки немає, та і бути не може. Річ у тому, що постановка питання, незважаючи на гадану очевидність, не цілком правильна. Трамп приваблює людей не расизмом і жартами. (Принаймні, не тільки ними). Якщо копнути глибше, то стане ясно: справа в катастрофічному відчуженні еліт і населення країни.

За останні п’ятдесят років середня зарплата у США зросла лише на один долар – з 19 до 20 (з урахуванням інфляції, звичайно), тобто величезний ріст продуктивності праці не привів до зростання багатства середнього класу. Більш того, з початку XXI століття намітилася зворотна тенденція: впевнено зростає число бідних американців, середній клас скорочується, багатих (з доходом більше 100 тисяч доларів на рік) також стає все менше.

Ці негативні тенденції збіглися із стрімкою деіндустріалізацією економіки США, викликаною укладенням міжнародних угод про вільну торгівлю. Під час цього процесу десятки мільйонів робочих місць на промислових підприємствах «емігрували» в Китай, Мексику та інші країни. Одночасно з цим з самої Мексики активізувалася імміграція, що тільки посилило конкуренцію на ринку, який і без того стискається, добре оплачуваних вакансій у промисловості.

У 2008 році настала фінансова криза, в результаті якої роботи стало ще менше, багато простих американців залишилися без своїх будинків (нічим було платити іпотеку), будинки інших істотно впали в ціні. Уряд прийняв TARP – програму порятунку великих банків і фінансових компаній, які, на загальну думку, і привели до краху. Компанії і банки були врятовані за рахунок платників податків, але самим платникам податків ніхто допомагати і не думав. До речі, від цієї кризи економіка так досі і не оговталася.

У 2010 році Верховний суд США прийняв рішення, відоме як Citizens United, що встановило нові правила політичної гри в країні. Якщо коротко, то воно дозволило все тим же великим банкам і корпораціям вливати необмежену кількість грошей у виборчий процес. Фактично це стало легалізацією політичної корупції: політики, які бажають зібрати гроші на кампанію, змушені захищати і оберігати інтереси не стільки власних виборців, скільки багатих донорів, без чиєї підтримки перемогти на виборах майже неможливо.

Це рішення ВС США ненавидять майже всі: за скасування Citizens United виступають 80 відсотків республіканців і 83 відсотки демократів. Але, зрозуміло, еліта обох партій, отримавши доступ до космічних обсягів грошей, на це йти не хоче. А якщо хтось і сміє виступати за перегляд рішення, тут же опиняється без зовнішнього фінансування і, відповідно, перспектив на переобрання.

Описані економічні, демографічні та політичні проблеми в останні десятиліття набули хронічного характеру. Зараз це вже «нова норма» – стан речей, оскаржувати який вважається «маргінальним», «нереалістичним» і «безвідповідальним». Однак самі проблеми нікуди не поділися. Більш того, вони ведуть до все більшого відчуження між політиками у Вашингтоні, магнатами в Нью-Йорку з одного боку та всіма іншими жителями країни – з іншого.

Особливо сильні ці настрої серед представників білого середнього класу – традиційних виборців Республіканської партії. У вересні 2015 року було проведено опитування громадської думки, учасників якого попросили погодитися або не погодитися з таким твердженням: «Останніми роками я все менш ідентифікую себе з тим, у що перетворюється Америка». 72 відсотки республіканців погодилися. Ще 62 відсотки республіканців підтвердили, що «відчувають себе іноземцями у власній країні».

Демократи, які раніше захищали середній і робочий клас, переключилися на питання расової та гендерної рівності, боротьби за права ЛГБТ, обговорення питань всесвітньої зміни клімату тощо. Республіканці б’ються за права найбагатших членів суспільства, а також займаються розповсюдженням демократії в екзотичних країнах. Десятки мільйонів простих американців усвідомили, що вони та їхні проблеми нікому не цікаві. Більш того, вони і змінити нічого не могли як слід: Citizens United надійно тримав їхній рот на замку. Виборча активність досягла історичних мінімумів. Навіть вибори в Конгрес і Сенат привертають менше половини виборців.

І тут з’явився Дональд Трамп. Першим ділом він одразу гучно озвучив «секрет» американської політики: всі політики куплені, причому більшість – особисто ним. Він пообіцяв припинити імміграцію, побудувавши на кордоні з Мексикою стіну. Він зібрався розірвати невигідні торгові договори з Китаєм та іншими країнами, повернувши в США промисловість. Він готовий викинути з політики великі гроші, скасувавши Citizens United. Він пообіцяв «взятися» за найбільших банкірів, дружно зненавиджених середнім класом. Він не хоче воювати за кордоном, але і мусульман в країну теж пускати не збирається. Більш того, він зазіхнув на святе – на доходи військово-промислового комплексу, пообіцявши купувати для армії тільки те, що їй потрібно, а не те, що вимагають купити могутні лобісти.

При цьому Трамп сам ні в кого грошей не бере, фінансує свою кампанію сам, а на думку «фахівців», «політологів» та інших пригрітих у Вашингтоні «розумників» йому плювати.

Для десятків мільйонів відчужених американців поява такого політика – це надія на «повернення країни собі». Як він виглядає, що він каже, – не так вже й важливо. Йому прощають взагалі все. Головне, він не належить до усталеного кола істеблішменту, що «відібрало» країну у її жителів. Цікаво, що в цих умовах критика Трампа з боку губернаторів, сенаторів, партійних функціонерів дає ефект, прямо протилежний очікуваному. Виборці думають щось на кшталт: «Ага, раз його ці шакали атакують, значить, він і справді чогось вартий».

Тут дуже важливо відзначити такий момент: не існує ніякої гарантії, що Трамп дійсно збирається виконувати всі свої обіцянки. Справа в тому, що його багато разів і з різних причин ловили на брехні. Наскільки президент Трамп буде відповідати Трампу-кандидатові, ще тільки належить з’ясувати. Але люди, відчувши надію на докорінні зміни, готові дати йому шанс. Масштаби його підтримки дійсно вражають: він не просто перемагає майже на всіх кокусах і праймеріз, але й залучає на дільниці величезне число людей, які раніше не цікавилися політикою. Явка на республіканських праймеріз у поточному році на 40-50 вище, ніж під час минулої кампанії у 2012 році.

Все ті ж фахівці і політологи, які раніше пророкували Трампу яскраву, але недовгу кампанію, зараз одностайно заявляють, що він нізащо не зуміє здолати Гілларі Клінтон на виборах у листопаді (при умові, що він і вона будуть висунуті від своїх партій).

На перший погляд, так і є. Однак не все так просто. Зараз приблизно половина голосує за демократів сенатора Берні Сандерса, чия програма парадоксальним чином багато в чому схожа з трампівскою. Він також виступає за скасування торговельних угод, проти Citizens United, за обмеження всевладдя великих корпорацій і так далі. Але головне, він, як і Трамп, приваблює виборців, які всією душею ненавидять нинішній порядок і представників істеблішменту, які його охороняють.

Так от, багато, дуже багато з цих людей на виборах у листопаді радше не підуть на вибори або навіть проголосують за мерзенного Трампа, аніж віддадуть свій голос за збереження статусу-кво під орудою Гілларі Клінтон. Цього року боротьба йде не стільки між демократами і республіканцями, скільки між прихильниками і противниками чинної системи.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!

Державна фіскальна служба констатує несплату понад 1 млрд гривень податків компанією Київстар

kyivstar-podatky

Державна фіскальна служба констатує несплату понад 1 млрд гривень податків оператором мобільного зв’язку компанією “Київстар”.

Про це на прес-конференції повідомив голова ДФС Роман Насіров.

За словами Насірова, ДФС провела планову перевірку компанії.

В результаті перевірки Фіскальна служба виявила несплату 1 млрд гривень податків.

Насіров додав, що основна частина несплаченої суми – це податок на прибуток.

Нагадаємо, президент мобільного оператора компанії “Київстар” Петро Чернишов заявляє про відсутність у компанії податкових заборгованостей.

2015 рік оператор мобільного зв’язку компанія “Київстар” (Київ) закінчила з прибутком до вирахування податків, відсотків і амортизації (EBITDA) 6,332 млрд гривень.

Компанія “Київстар” входить до складу української бізнес-одиниці міжнародного оператора зв’язку VimpelCom, який в Україні більшість послуг надає під брендом “Київстар”.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!

В Україні не вистачає грошей, але депутати піднімають зарплату своїм помічникам

deputaty-degeneraty

В Україні не вистачає грошей, але депутати піднімають зарплату своїм помічникам.

Верховна Рада має намір збільшити в 2016 році витрати з державного бюджету на оплату праці помічників-консультантів депутатів на 84,7% з 69 млн до 127 млн гривень. Про це йдеться у відповіді апарату Ради.

Згідно з ним, на оплату праці помічників-консультантів у 2015 році було витрачено з державного бюджету 68 908,1 тис. гривень. На 2016 рік передбачені видатки загального фонду держбюджету на оплату праці помічників-консультантів депутатів в сумі 127 285,8 тис. гривень.

Також апарат повідомив, що з січня по квітень 2015 року загальний фонд оплати праці помічників-консультантів становив 17 052 гривні на одного депутата на місяць, а з травня 2015 року по лютий 2016 року – 12 218 гривень.

Всього в парламенті працюють 6 513 помічників-консультантів депутатів, у тому числі 1 423 працюють на платній основі (в тому числі 933 – з поширенням дії закону «Про державну службу», 490 – без поширення дії цього закону) і 5 090 – на громадських засадах .

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!

Найближчим часом курс гривні буде в діапазоні 26-27 за долар, вважають експерти

kurs-dolara

Найближчим часом курс гривні буде в діапазоні 26-27 за долар, вважають експерти.

В останні дні курс долара в Україні показує падіння. На сьогодні, 11 березня, Національний банк України (НБУ) встановив курс в 25,51 грн за один долар США. У порівнянні зі вчорашніми значеннями він впав на 67 копійок.

Станом на 1 березня 2016 року офіційний курс долара тримався на позначці 27,09 грн за один долар США. Втім, тенденція на зниження не збережеться – найближчим часом курс буде в діапазоні 26-27 грн за дол, розповіли економічні експерти.

“Коливання курсу – це річ природна при тій політиці, яку проводить Національний банк. Нацбанк заявив також про те, що він давно відмовився від підтримки стабільного курсу валюти, що за курс не відповідає, і що курс буде коливатися під впливом попиту та пропозиції. Тому коливання при такій політиці будуть і надалі. Вони неминучі, тому що попит і пропозиція валюти дійсно коливаються в різні періоди під впливом різних причин, включаючи динаміку експорту / імпорту, терміни настання виконання зобов’язань за зовнішніми кредитами, коли попит на валюту зростає, і так далі”, – розповів екс-міністр економіки Віктор Суслов.

За словами експерта, те, що останнім часом гривня зміцнилася, не є доказом поліпшення економічної ситуації в Україні. Більш того, в коливаннях курсу свою роль відіграють і валютні спекуляції на ринку.

“Коли Національний банк не бачить свого завдання в тому, щоб підтримувати курс і згладжувати ці коливання валюти, проводячи інтервенції, продаж валюти на відкритому ринку або покупку валюти в умовах, коли гривня зміцнюється … Нацбанк міг би більш активно проводити таку політику і згладжувати ці курсові коливання. Якщо він цього не робить, в гру вступають спекулянти. Одні грають на підвищення курсу валюти, інші – на зниження. І пред’являючи різні вимоги на покупку або продаж валюти, вони можуть розгойдувати курс, заробляючи на цих стрибках курсу. Найгірше, звичайно, коли в таких спекулятивних операціях починають брати участь великі гравці, комерційні банки”, – стверджує Суслов.

При цьому, наявність серйозних валютних коливань є негативним для економіки, зокрема це збільшує ризики для суб’єктів підприємницької діяльності, тому що ніхто не знає, в який момент він виграє або програє в курсах, вважає він.

Як прогнозує Суслов, вже через тиждень гривня знову буде падати. “Є фундаментальні фактори, які все одно впливають сьогодні на тенденцію до девальвації курсу. Головним чином, це криза у зовнішній торгівлі, це падіння українського експорту. І дуже потужний недооцінений фактор – це великий обсяг зобов’язань комерційних структур в іноземній валюті перед зовнішніми кредиторами”, – сказав він.

Крім того, на курс впливає і ситуація, що склалася з наданням траншу МВФ.

“Ненадання чергових траншів фінансування з боку МВФ породжує погані очікування і говорить про те, що недолік валюти на ринку може посилитися, що гривня може досить сильно девальвувати. Тому припинення програми співпраці з МВФ – це негативний сигнал для курсу гривні. Це означає, що гривня, швидше за все, буде девальвувати. Хоча, що минув такі припущення не підтвердили, але, я думаю, саме внаслідок спекулятивних тенденцій на ринку”, – сказав Суслов.

Як розповів Олександр Паращій, далі курс долара падати не буде.

“Наскільки я розумію, склалася певна відкладена пропозиція. Якщо говорити про лютий, то всі пам’ятають минулий рік, коли в лютому була валютна криза. Відповідно, у експортерів, які отримують валютну виручку якісь, можливо, були певні очікування щодо повторення цієї ситуації , вони притримували виторг, не продавали, що дозволило гривні опуститися”, – сказав він.

При цьому, експерт відзначає, що долар почав падати після початку активних продажів експортерами валютної виручки.

Крім того, за словами Паращія, падіння долара може бути пов’язано з тим, що в березні починається сезон виплат податків, а саме те, що платники податків змушені міняти долари на гривні.

При цьому, на курс валют також вплинула і стабілізація ситуації на зовнішніх ринках, а саме відновлення зростання на ринку стали і руди. Однак, поки занадто оптимістично очікувати, що це зростання буде і надалі, вважає експерт.

“Я думаю, що в найближчий місяць ми все-одно побачимо діапазон 26–27 грн/дол”, – сказав він.

Відзначимо, історичний максимум офіційного курсу долара – 30,01 грн/дол – був зафіксований 26 лютого 2015 року. До бюджету України на 2016 рік закладався курс долара близько 24 грн/дол. За підрахунками НБУ, в цілому за 2015 рік гривня знецінилася в півтора рази.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!

У Дніпропетровську активно продають громадянство України сирійцям і іншим біженцям

fiktyvni-shluby

У Дніпропетровську активно продають громадянство України сирійцям і іншим біженцям.

У Дніпропетровську викрили злочинне угруповання, яке за допомогою підроблених документів допомагало іноземцям легалізуватися на території України. Жительки Дніпропетровська укладали шлюб з громадянами Сирії, надаючи в загсі неправдиві довідки про вагітність. Журналісти дізналися, якою є ситуація з нелегальними мігрантами в місті.

В обласній міграційній службі розповідають, що нелегалів ловлять досить регулярно. “З листопада 2015 року та до теперішнього часу управлінням по боротьбі зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, виявлено сім адміністративних порушень, які стосуються перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства”, – кажуть у відомстві.

А в прес-службі поліції зазначають, що у них відкрито три кримінальні провадження, пов’язаних з використанням підроблених документів для легалізації іноземців – всі вони підлягають депортації з України. Там же згадують про випадок з громадянкою Гвінеї, яка приїхала в нашу країну по туристичній візі в 2014-му, а коли віза закінчилася, вона спробувала придбати підроблені документи, щоб залишитися в місті. Виявити зловмисницю змогли тільки в кінці минулого року.

В інтернеті чимало оголошень з пропозицією укласти фіктивний шлюб. Додамо, що отримати громадянство нашої країни, одружившись з українкою, можна всього за два роки. За одним з таких номерів нам відповіла дівчина, що представилася Юлією. “Якщо шлюб потрібен для росіян або громадян ближнього зарубіжжя, то це коштує $ 500 на місяць плюс всі витрати. Якщо шлюб потрібен для європейців, ціна – $ 1500 євро на місяць”, – озвучила суми дівчина. Вона зазначила, що вже має дитину і обіцяє не заводити більше дітей у фіктивному шлюбі, щоб потім у “чоловіка” не було юридичних нюансів.

Така відкритість дніпропетровчанки легко пояснюється. “У нашій країні не передбачено ні кримінальної, ні адміністративної відповідальності за фіктивний шлюб. Якщо у подружжя виникають розбіжності, то можна визнати шлюб недійсним і стягнути матеріальну шкоду, – пояснює адвокат В’ячеслав Гончаров. – А ось якщо для фіктивного шлюбу підробляються документи, наприклад, довідка про вагітність, то це вже карається. За це можна отримати до п’яти років в’язниці”.

Співробітниця загсу Бабушкінського району Наталя Калмикова розповіла, що у них були випадки, коли підозрілим парам доводилося відмовляти в розпису. “Людині з досвідом це дуже добре видно, – розповідає Калмикова. – Наприклад, коли приходять студент-іноземець і немолода жінка, у якої за плечима кілька розлучень. Вони навіть в черзі стоять в різних кінцях коридору і не спілкуються один з одним”.

Про проблеми, що виникають з іноземними студентами говорять і в міграційній службі. “У місті більше десятка вузів, які беруть більше трьох тисяч іноземних студентів. За місяць міграційна поліція може повернути на батьківщину до сорока чоловік за неналежну поведінку”, – відзначають в прес-службі відомства. Також в службі відзначають, що зараз в Дніпропетровськ приїжджає багато іноземців з окупованих територій України, а перевірити у них справжність документів, які дозволяють проживання в Україні, часто просто неможливо.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!

У 2015 році ринок офісної та торговельної нерухомості в Україні обвалився в три рази

ofisy-ua

У 2015 році ринок офісної та торговельної нерухомості в Україні обвалився в три рази. Навіть у Києві майже не будували нові офісні та торгові приміщення.

Так, у 2015 р. обсяг нових офісних приміщень склав всього 56 тис. кв. м. Це майже в 3 рази менше, ніж роком раніше, коли пропозиція була на рівні 149 тис. кв. м. Також значно знизилася пропозиція нових торговельних приміщень Києва. Так, у 2015 р. було введено в експлуатацію лише один ТЦ, площею 13,6 тис. кв. м. В 2014 показник був в 11 разів вищим – 155 тис. кв. м.

На думку директора з маркетингу та продажу компанії KAN Development Анни Попруги, скорочення нової пропозиції комерційних площ пов’язане з падінням інвестиційної привабливості їх будівництва через істотне зниження орендних ставок.

“Крім цього, на ринку зараз високий рівень вакантності в бізнес-центрах і немає потреби у новій пропозиції”, – говорить Попруга.

Інвестори почали втрачати інтерес до проектів офісних і торгових центрів останні півтора роки, стверджує Михайло Артюхов. Деякі власники заморожували свої проекти через невиправданість бізнес-планів. Інвестори не мають впевненості в її зростанні через війну і економічну кризу.

Артюхов зазначає, що орендарі стали більше уваги звертати на streetretail, бо покупці почали менше відвідувати торгово-розважальні центри через обмеженість свого бюджету. Цей сегмент набирає все більших обертів.

Власники тут переважно фізособи, які цілеспрямовано довгий час викуповували приміщення. Обсяги їхніх активів можуть досягати цілих вулиць (в основному центральних), що дає їм можливість диктувати свої умови оренди.

Конкуренцію офісним центрам може скласти такий новий напрямок як barnoffices, вважає Артюхов. Він схожий з коворкінгом, але суть полягає в суборенді великих приміщень (від 1 тис. кв. м.) як відкритих просторів, коли основний орендар не потребує великої площі. Наприклад, команда розробників закінчила роботу над великим проектом, але приміщення у них залишилося, і вони вирішують здавати його в суборенду.

“Цей напрямок у 2016 році може відібрати у сегменту офісних приміщень класу В частку в 5-10%”, – упевнений він.

Керуючий директор консалтингової компанії Олександр Носаченко додає, що інвестиційна привабливість ринку комерційної нерухомості в сформованих умовах все ще дуже низька. Не варто очікувати відкриття нових об’єктів і в торговому сегменті, говорить Носаченко.

В офісній нерухомості все залежатиме від макроекономічної ситуації, стверджує глава відділу консультаційних послуг у сфері нерухомості українського підрозділу аудиторської компанії Марина Крестініна.

Якщо обстановка стабілізується і економіка почне зростати, то в середньостроковій перспективі це призведе до пожвавлення попиту, а коли вакантність в офісному сегменті знизиться до 8-10%, стане можливим зростання орендних ставок.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!

Рівень тіньової економіки України оцінюється від 50 до 70%

tiniova-ekonomika

Рівень тіньової економіки України оцінюється від 50 до 70%.

На сьогоднішній день через великі податки та корумпованість контролюючих органів тільки надприбуткові підприємства можуть собі дозволити справно платити податки. Всі інші йдуть у «тінь».

Про це під час позачергових зборів Асоціації платників податків Києва заявив Павло Погиба.

За його словами, у розвинених країнах влада робить наголос на середній і малий бізнес, який приносить левову частку доходів держави. І тільки в Україні цьому сегменту бізнесу ставлять палиці в колеса.

«В Європі, в сукупності, на малих і середніх підприємствах працює 68% зайнятого населення, і вони виробляють 58% ВВП. А в Італії на малий і середній бізнес припадає 95% від доходу держави. У нас – лише 5-6%. Це свідчить про те, що бізнесу просто некомфортно легально працювати. Рівень тіньової економіки у нас оцінюється від 50 до 70%. Він іде в тінь і чекає сприятливіших умов», – заявив Павло Погиба.

У свою чергу, як запевнив Павло Погиба, організація, яку він представляє, докладе максимум зусиль, щоб вивести державу на діалог з бізнесом. Адже якщо влада і далі буде ігнорувати сигнали ділового середовища України, стагнацію економіки та падіння ВВП буде просто нереально зупинити.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!

Понад 1,3 млрд тонн харчів щорічно викидається, а 795 млн людей голодують

harchi-psuutsia

Понад 1,3 млрд тонн харчів щорічно викидається, а 795 млн людей голодують.

Понад 1,3 млрд тонн харчових продуктів щорічно викидається людьми, а тим часом екологічні ресурси Землі стрімко вичерпуються, заявили в прес-службі Всесвітнього фонду дикої природи (WWF).

“За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), зараз 31% харчової продукції просто викидається”, – зазначають у фонді.

Між тим, як повідомили в WWF, в світі налічується 795 млн людей, які хронічно недоїдають.

“Навіть чверті викидається їжі вистачить, щоб нагодувати всіх цих людей”, – підкреслили у фонді.

Найбільшу кількість продуктів викидають жителі Європи і північної Америки, які часто самі утилізують їжу. Нерідко їжа псується ще до того, як потрапить в руки споживачів – на складах і базах, в магазинах, при транспортуванні тощо.

При цьому, як зазначають екологи, зараз для вирощування агрокультур використовується вже більше половини всіх територій планети, придатних для цих цілей. А любов людства до морепродуктів сприяє різкому скороченню популяції багатьох видів риб, серед яких є й рідкісні.

Для попередження катастрофи WWF пропонує в рамках акції “Година Землі” скоротити споживання напівфабрикатів і звернути увагу на місцеві та сезонні продукти, особливо рослинного походження. Це необхідно для зменшення часу, ресурсів і енергії, що йдуть на виробництво і транспортування їжі.

Також фонд пропонує ввести систему екологічної сертифікації. Вона дозволить сформувати всі умови для створення екологічно безпечної продукції та організації виробництв, які відповідають установленим законом екологічним вимогам, спрямованим на забезпечення безпеки життя, здоров’я споживачів і охорони навколишнього середовища.

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!

Шахрай бахматюк заборгував українцям понад 4,55 млрд грн

bahmatuk-shahrai

Шахрай бахматюк заборгував українцям понад 4,55 млрд грн.

Національний банк судиться з власниками 5 банків-банкрутів про стягнення з них 11,462 млрд грн.

Найбільшу суму НБУ хоче стягнути з Олега Бахматюка – 4,55 млрд грн фінансового поручительства за кредитом рефінансування для ВіЕйБі Банку.

Фінансове поручительство також давав Олег Бахмаюк на 4 млрд грн рефінансування для банку “Фінансова ініціатива”.

До банкрутства своїх банків фінансове поручительство також давав Костянтин Жеваго (на 1,45 млрд грн у банку “Фінанси та Кредит”) і Леонід Клімов (на 0,3 млрд грн з Імексбанку).

Майнові поручительства НБУ отримував від Миколи Лагуна (земельні ділянки на 766,8 млн грн – при рефінансуванні Дельта Банком) і Леонід Клімов (спортивно-оздоровчий комплекс “Люстдорф” на 394,8 млн грн – за підтримки Імексбанку).

Правда України

$1*/ mo hosting! Get going with us!