Category Archives: Truth

Journalistic investigations. Truth or verity is the property of being in accord with fact or reality. In everyday language, it is typically ascribed to things that aim to represent reality or otherwise correspond to it, such as beliefs, propositions, and declarative sentences

Українські банки почали звітувати перед Держфінмоніторингом про всі валютообмінні операції

derzhfinmonitoryng

Українські банки почали звітувати перед Держфінмоніторингом про всі валютообмінні операції, розмір яких дорівнює або перевищує 150 тис. грн – у гривнях або у валютному еквіваленті.

Саме з цієї суми починається фінансовий моніторинг за багатьма операціями. Вона також є проміжною для чиновників.

“Через те, що людина зараз має право купити в банку інвалюти більше, ніж на 6 тис. грн, вимога щодо фінмоніторингу не може включатися при придбанні фізособами доларів або євро. А лише — при здачі ВКВ в касу, лише при готівкових операціях. Якщо людина попросить, скажімо, конвертувати в долар безготівкову гривню з її рахунку і відправити за кордон більше еквіваленту 150 тис. грн, наприклад, у закордонний медзаклад за операцію (і надасть договір на лікування), то відбуватиметься безготівкова операція. І вона не буде підпадати під фінансовий моніторинг”, — говорить Василь Невмержицький.

За поточним банківським курсом, відстежується здача близько $5,6 тис. і більше. Це відбувається автоматично.

Деякі експерти вважають, що нова вимога призведе до того, що українці стануть менш охоче здавати великі суми валюти в банки.

“Ці кошти потраплять або в небанківські обмінники, або взагалі на чорний ринок”, — припустив Невмержицький.

Крім того, варто врахувати, що тепер банки зобов’язані з’ясовувати у клієнтів-публічних осіб і з відкритих джерел інформацію про походження коштів, які розміщені на їхніх рахунках. Своєю постановою НБУ “благословив” банки на розрив відносин з тими, хто відмовиться ділитися відомостями, зазначили банкіри.

Під фінансовий моніторинг потрапляють також операції з інкасації підприємств.

Банки звітують в Держфінмоніторинг про всі проінкасовані підприємства торгово-сервісної мережі на суму від 150 тис. грн. При цьому це відбувається навіть у тому випадку, якщо кошти відразу перераховуються на рахунок в іншому банку.

Правда України

Авторитетне міжнародне рейтингове агентство визнало шахрая ахметова банкрутом

ahmetov-banktut

Авторитетне міжнародне рейтингове агентство визнало шахрая ахметова банкрутом.

Наприкінці минулого тижня агентство FR знизило рейтинг дефолту емітента холдингової компанії DTEK із рівня «С» до рівня «RD» (обмежений дефолт).

Причиною такого дії послужив той факт, що ДТЕК пропустив терміни платежів з деяких банківських кредитів. Фінансові показники діяльності найбільшого в Україні енергохолдингу дійсно є критичними. При цьому перспектива вирішення боргової проблеми залежить вже не стільки від самої компанії, скільки від волі зовнішніх кредиторів, а також держави, яка визначає тарифну політику. Проте, як повідомили Forbes у ДТЕК, зараз у компанії варіант продажу активів не розглядають.

На кінець 2015 року кредиторська заборгованість ДТЕК, який контролює дві третини виробництва електроенергії ТЕС у країні, склала відповідно до МСФЗ $2,4 млрд. З цієї суми на єврооблігації припадало безпосередньо $900 млн. При цьому частка позик в іноземній валюті займала на середину минулого року 95% кредитного портфеля.

На жаль, консолідована фінансова звітність компанії за минулий рік поки що проходить аудиторську перевірку і не опублікована, проте значення цифри в $2,4 млрд боргу для ДТЕК можна оцінити за іншими показниками.

Зокрема, за результатами першого півріччя 2015 року виторг холдингу від продажу електроенергії держпідприємству «Енергоринок» склав 16 млрд грн. У ДТЕК електрику в ринок продають три вугільні енергогенеруючі компанії: «Схід-», «Дніпро-» і «Західенерго», а також енергопостачальна «Київенерго», що виробляє її на газових київських ТЕЦ.

Левову частку електроенергії теплових станцій в енергохолдингу Ріната Ахметова і в Україні в цілому виробляють вугільні ТЕС. У червні минулого року середній тариф на продукцію теплових генкомпаній становив 68,4 копійки за 1 кіловат-годину. Відтоді ціна кіловат-години ТЕС зросла − в грудні минулого року її середній показник дорівнював 89,6, а в лютому нинішнього − 93 копійкам за 1 кіловат-годину.

Однак навіть з урахуванням зростання ціни кіловат-години з червня 2015 року по лютий 2016 року більш ніж на третину, не складно підрахувати, що розмір заборгованості ДТЕК за кредитами на сьогодні перевищує річний виторг компанії від продажу електрики в оптовий ринок.

За даними Fitch, ДТЕК на початок лютого мав у своєму розпорядженні кошти в розмірі 937 млн грн ($37 млн) при необхідності виплати в поточному році короткострокового боргу на 25 млрд грн ($997 млн). Поки що вихід один − подальша реструктуризація, до проведення якої в ДТЕК зараз і готуються за допомогою Rothschild.

«Компанія знаходиться в постійному діалозі з власниками єврооблігацій і банками-кредиторами. «ДТЕК Енерго» веде переговори, спрямовані на збалансування фінансових можливостей компанії з обслуговування кредитів. Сподіваємося завершити переговорний процес у 2016 році», − повідомлялося раніше в прес-релізі ДТЕК, переданому ЗМІ.

Як відомо, в першому півріччі 2015 року ДТЕК обміняв єврооблігації на суму $200 млн на нові папери на $160 млн з терміном погашення в березні 2018 року. Процес реструктуризації всього боргу планують завершити в 2016 році.

У самому енергохолдингу поки що роблять хорошу міну при поганій грі. «Ми сподіваємося, що українська енергетика зможе вийти з кризи. Зниження довгострокового рейтингу ДТЕК Енерго ще раз показує, наскільки складна ситуація в галузі та в економіці. Сподіваємося, це стане для регулятора очевидним сигналом до встановлення об’єктивних тарифів для теплової генерації на рівні 1,20-1,25 грн за 1 кіловат-годину, що оздоровить ситуацію і створить запас міцності для роботи всієї галузі», − повідомили нам у прес-службі ДТЕК Енерго.

У 2015 році середня негативна рентабельність українських теплових генкомпаній склала −13,2%. Як стверджують у ДТЕК, вугільні підприємства енергохолдингу зараз також працюють із негативною рентабельністю.

У компанії також не підтвердили поширену напередодні в соцмережах інформацію про те, що нібито $1,8 млрд із кредиторської заборгованості холдингу − це борг перед самим Рінатом Ахметовим. За інформацією ДТЕК, найбільшими кредиторами енергохолдингу є: Deutsche Bank, ING, Unicredit, Erste Bank, «Сбєрбанк», ВТБ, Газпромбанк.

Помірний оптимізм енергохолдингу щодо виходу з боргового тупика не поділяють незалежні експерти. «Вважаю, що ситуація з боргами у ДТЕК серйозна. Основною проблемою є перш за все дисбаланс між боргами у валюті й виторгом у гривні», − каже генеральний директор IMEPOWER Юрій Кубрушко.

На його думку, боргова криза ДТЕК виникла в результаті поєднання таких факторів:

1. Агресивного скуповування енергохолдингом активів у ході приватизації енергетики з використанням кредитних коштів.
2. Бізнес-плану розвитку компанії, який не брав до уваги можливу зміну регуляторної політики регулятора по відношенню до ТЕС.
3. Відсутності прогнозу світового тренду щодо цін на вугілля та газ, які істотно знизилися за останні 2-3 роки.
4. Зниження виторгу від експорту електроенергії внаслідок падіння цін на електроенергію на східноєвропейських ринках.
5. Війни і різкого погіршення макроекономічної ситуації в країні, що призвело до зменшення попиту на електроенергію і падіння курсу гривні.

«Мораль цієї історії проста: Україна була і залишається ризикованою країною, тому швидке розширення бази активів за рахунок валютних кредитів завжди є ризикованою стратегією. Якби таке сталося з подібною компанією за кордоном, довелося б продавати частину активів. Подивимося, як буде діяти ДТЕК», − підсумував Юрій Кубрушко.

Водночас, на думку старшого аналітика Дениса Сакви, питання продажу активів ДТЕК, якщо до цього дійде, теж може виявитися непростим завданням. «А що вони можуть продати за нормальні гроші, крім «Павлоградвугілля»? Хіба що «Нафтогазвидобування», але там грошей не вистачить навіть на виплати цього року. Що стосується теплової генерації, то продати «Західенерго» чи «Дніпроенерго» при збереженні наявних вугільних активів у власності Ріната Ахметова і в нинішніх економічних умовах в Україні буде непросто», − вважає Денис Саква і додає, що ці продажі не принесуть необхідних мільярдів доларів.
На думку експерта, найбільш вірогідною стратегією ДТЕК на найближче майбутнє стане реструктуризація боргу на максимально тривалі терміни з паралельним очікуванням пожвавлення економіки й підвищення тарифів на електроенергію ТЕС з боку НКРЕКУ.

Певним виходом зі складної фінансово-економічної ситуації для енергохолдингу могло б також стати розширення лінійки збуту товарів і послуг. Таку думку висловив керівник департаменту з комерційної оптимізації та аналізу ДТЕК Енерго Дмитро Маляр на Українському енергетичному форумі Інституту Адама Сміта в Києві 3 березня.

«Зараз виробники електроенергії не мають можливості розширювати ринки збуту й управляти продажами. Виробники також не управляють ліквідністю, внаслідок чого борг «Енергоринку» перед генеруючими компаніями зріс до 24,7 млрд грн. Нам потрібні нові продукти, сервісні програми, клієнтоорієнтований підхід, потрібно просування проектів, які розширюють ринок електроенергії», − підкреслив Дмитро Маляр.

При всій привабливості такої схеми поки що ринки для ДТЕК тільки звужуються. За підсумками 2015 року виробництво електрики у підприємств холдингу знизилося на 19,9%, видобуток вугілля − на 22,7%, експорт електроенергії − на 55%, експорт вугілля − на 65,8% і передача електроенергії по мережах − на 17,3 %. Наростити обороти компанії фактично немає з чого. Залишається чекати економічного пожвавлення, а також майбутнього конкурентного ринку електроенергії, який принесе управління ліквідністю і нові лінійки збуту, але який не з’явиться раніше, ніж через три роки.

Правда України

В путляндії заборонять нещасним росіянам користуватися банківськими картками

bank-karty-ru

В путляндії заборонять нещасним росіянам користуватися банківськими картками.

ЦБ Росії виявив активізацію схем переведення в готівку з використанням преміальних банківських карток, вимагаєчи від учасників ринку вжити заходів і відзвітувати про ситуацію.

Банкіри визнають, що преміальні картки з високими лімітами на зняття готівки дійсно стали потрапляти в руки сумнівних клієнтів, і обіцяють посилити вимоги.

“Сіра” схема проста: це – віялове переведення в готівку, коли транзитні компанії, на рахунках яких акумулюються гроші, розподіляють їх на платіжні карти фізосіб сумами від 100 тис. до 3 млн руб. протягом одного-трьох місяців під виглядом позик, оплати товарів і послуг і так далі. Фізособи передають свої карти з пін-кодами “замовникам”, які об’їжджають банкомати і знімають готівку. Але тепер в схемі активно використовуються не тільки масові, а й преміальні картки, за якими добовий ліміт зняття набагато вище (в середньому 300-500 тис. руб. проти 100 тис. руб. для звичайних карток).

Боротися зі схемою ЦБ пропонує через негайне відключення дистанційних каналів обслуговування (ДБО) для сумнівних клієнтів, заборона на повторне відкриття рахунків і видачу карт, блокування коштів, що надійшли на них по віялових розсилках, зниження лімітів по преміальних картах і виключення можливості прийняття менеджерами суб’єктивних рішень.

У Банку Росії не стали коментувати деталі свого листа банкам на дану тему.

Про повернення до використання схеми переведення в готівку з використанням масових карт представники ЦБ говорили ще в лютому. Активізація таких схем сталася через зростання уваги регуляторів до інших каналів переведення в готівку. Однак про підвищення ролі дорогих преміальних карт тоді не згадувалося.

Банкіри офіційно коментувати лист ЦБ не стали, але наші джерела підтвердили отримання листа і визнають, що преміальні картки – один з найбільш вразливих з точки зору незаконного переведення в готівку продукт. “Мова йде про золоті і платинові картки, які зараз поширюються серед клієнтів з не високим рівнем доходу, – говорить менеджер банку з топ-50. – Ряд банків пропонують пробні пакети з тримісячним терміном, протягом якого діють пільги на незнижуваний залишок або вартість обслуговування“.

У міру посилення вимог ЦБ і Росфінмоніторингу до переведення в готівку в менш дорогих каналах схеми перемістилися в сторону преміальних карток, підтверджує співголова комітету АРБ з питань ПІД/ФТ та комплаєнс-ризиків Олексій Тимошкин. За його словами, перші ознаки цієї проблеми з’явилися приблизно рік назад, але, очевидно, зараз масштаб проблеми став настільки значущим, що на нього звернув увагу і ЦБ. Закономірним наслідком, вважає Тимошкин, стане посилення процедур видачі преміальних карт і співвіднесення їх статусу з типом клієнта.

Правда України

Яценюк та Насіров протидіють запровадженню проектів “Відкритий митний простір” в Одесі

nasirov

Яценюк та Насіров протидіють запровадженню проектів “Відкритий митний простір” в Одесі.

Голова Одеської обласної державної адміністрації Михайло Саакашвілі звинувачує прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка та голову Державної фіскальної служби Романа Насірова в протидії запровадженню проектів “Відкритий митний простір” в регіоні.

“У нашій рідній Одесі посилюється всебічне протистояння Яценюка і його команди, включаючи главу ДФС Насірова, одному з наших головних проектів “Відкритий митний простір”, тепер до цього протистояння активно підключилися і міська влада”, – написав М.Саакашвілі в своїй сторінці у мережі в неділю.

За його словами, у зв’язку з цим на наступному тижні глава ОДА буде змушений безвиїзно знаходитись в Одесі, щоб “захистити можливість створення такої митниці, яка виключатиме будь-яку можливість корупції і відстоюватиме право громадян проходити митний контроль швидко і в людських умовах”.

Крім того, М.Саакашвілі, який також є засновником руху “За очищення влади”, звинувачує бізнесмена Ігоря Коломойського в перешкоджанні організації в Запоріжжі і Дніпропетровську форумів.

“Ми змушені перенести форуми Руху за очищення, які повинні були відбутися 15 і 16-го березня в Дніпрі і Запоріжжі через втручання Коломойського, який робить все можливе для того, щоб нам не вдалося зустрітися з громадянами в цих містах”, – написав він.

За його словами, організаторам форуму в Дніпропетровську відмовили в оренді завчасно замовленого приміщення, “а інші приміщення під тиском олігарха просто відмовляються співпрацювати”.

Тому, пише М.Саакашвілі, організатори форуму вирішили відкласти ці зустрічі до 20 і 21-го березня і якщо знадобиться, обіцяють провести їх “навіть на вулиці”.

“Не дивлячись на весь грандіозний опір корумпованих чиновників і олігархів ми обов’язково доведемо до кінця всі проекти, які ми почали здійснювати в Одесі, як і зустрінемося з людьми в Дніпрі і Запоріжжі незважаючи ні на що”, – заявив голова облдержадміністрації.

Правда України

Дегенерат лукашенко арештував свого посіпаку і похвостича Юрія Чижа

lukashenko-chyzh

Дегенерат лукашенко арештував свого посіпаку і похвостича Юрія Чижа.

Гендиректор групи компаній “Трайпл” Юрій Чиж – білоруський мільйонер, якого в ЄС називали “гаманцем Лукашенка”, – затриманий за підозрою в несплаті великої суми податків і знаходиться в СІЗО КДБ.

Разом з Юрієм Чижем затримані ряд менеджерів компанії; стосовно затриманих проводяться невідкладні слідчі дії та необхідні оперативно-розшукові заходи, повідомив в неділю прес-секретар КДБ Дмитро Побяржин.

Визначна для Білорусі обставина: офіційне підтвердження затримання знакової в країні фігури з’явилося в вихідний день, хоча протягом півтори доби в КДБ запевняли, що інформацію про “маски-шоу” в офісі “Трайпл” черпають з інтернету, що гуде з цього приводу, і обіцяли з’ясувати , в чому справа, на початку робочого тижня.

У зв’язку з цим слід нагадати, що про затримання Володимира Япрінцева – колишнього бізнес-партнера Юрія Чижа – офіційно стало відомо через три місяці після того, як на бізнесмена наділи наручники. Япрінцева, що знаходиться під слідством вже півроку, звинувачують в шахрайстві і виведення коштів за кордон; і тепер головна гіпотеза тих, хто обговорює ситуацію в Мінську – Япрінцев Чижа “здав”.

Примітно, що в кінці минулого літа білоруське телебачення демонструвало, як Юрій Чиж разом з президентом і колом близьких до Лукашенка осіб збирає картоплю в заміській резиденції глави держави.

Чиж часто супроводжував Лукашенка в поїздках, на офіційних і неформальних заходах. Коли Лукашенко навчав косити французького актора Жерара Депардьє, що приїхав в Білорусь, бізнесмен Чиж, виходець із багатодітної сільської родини, спритно управлявся з косою поруч.

У березні 2012 року Юрій Чиж був внесений до списку осіб, до яких застосовуються візові та економічні санкції ЄС, як бізнесмен, “який надає фінансову підтримку режиму Лукашенка через своє підприємство “Трайпл”, активне в різних сферах білоруської економіки”. У жовтні 2015-го суд Європейського союзу в Люксембурзі скасував санкції, зазначивши, що Рада ЄС не змогла надати доказів фінансової підтримки Чижем режиму Олександра Лукашенка.

Правда України

Через яценюка і олігархів політична криза все глибше, а вибори все ближче

yacenuk-kryza

Через яценюка і олігархів політична криза все глибше, а вибори все ближче.

Після трьох тижнів консультацій депутати так і не знайшли вихід з політичної кризи.

Про це під час “живого спілкування” в мережі заявив спікер Володимир Гройсман.

“Три тижні консультацій різних політичних сил на різних рівнях … На превеликий жаль, немає рішення по виходу з тієї політичної кризи, яка склалась. Але позитивним є те, що хоча б почали обговорювати реальний стан справ в країні”, – заявив він.

“Ми стоїмо перед початком нового пленарного тижня. І я розумію, що може бути багато пристрастей”, – додав він.

За словами Гройсмана, суспільство втомилося від “численних політичних дебатів”.

“І хотілося б конкретних рішень. Я звернуся до політичних сил, щоб швидше знайшли рішення щодо виходу з кризи”, – заявив спікер.

Нагадаємо, Верховна Рада 16 лютого не прийняла резолюцію про недовіру уряду Арсенія Яценюка. Згодом з коаліції офіційно вийшли фракції “Батьківщини” і “Самопомочі”.

На цьому пленарному тижні Верховна Рада повинна розглянути законопроект про електронне декларування.

Правда України

В березні 2016 року банкрут Микола Лагун позбудеться свого останнього активу в Білорусі

lukashenko-lagun

В березні 2016 року банкрут Микола Лагун позбудеться свого останнього активу в Білорусі.

У січні 2016 року Економічний суд Мінської області за позовом керуючого ліквідацією ЗАТ «Дельта Банк» О.В. Педька стягнув із компанії «Гольф клуб» сплату купонного доходу за облігаціями – $1,2 млн – і витребував дострокове погашення облігацій на суму $7,6 млн. Оскільки в «Гольф клубу» грошей немає, стягнення буде накладено на побудовані компанією гольф-поля оціночною вартістю $11 млн. А трохи раніше, у травні 2015-го, Мінський облвиконком розірвав інвестиційний договір.

Тож уже в березні Микола Лагун позбудеться останнього активу в Білорусі. Причому не просто активу, а бізнесу, який безпосередньо пов’язував його із «сім’єю» президента Лукашенка. Бізнес-партнером Лагуна у проекті «Гольф клубу» був середній син президента Дмитро Лукашенко через «Президентський спортивний клуб».

Саме з цих полів і почалася дружба Лагуна з Лукашенком-середнім. А потім, 2007 року, – і весь білоруський бізнес «Дельти». Із вилученням гольф-полів бізнес закінчився. А ось дружба між Лагуном і сином Лукашенка, за даними джерел Forbes, завершилася ще в середині 2015 року, відразу ж після того, як у підконтрольного Миколі Лагуну українського Дельта Банку почалися проблеми.

«Стало очевидно, що ми не зможемо збільшити свої інвестиції в реалізацію білоруських проектів. Це не влаштувало місцеву владу, хоча жодних підстав для визнання неплатоспроможним білоруського Дельта Банку не було», – зазначає Микола Лагун. Ліцензію в білоруського ЗАТ «Дельта Банк» із сумою чистих активів у розмірі 316 млрд рублів відкликали 18 березня – через шість днів після введення тимчасової адміністрації, «у зв’язку з невиконанням зазначеним банком окремих ліцензійних вимог, а також створенням фінансового становища, яке спричинило невиконання банком своїх зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами».

Хоча незадовго до цього перевірка Центрального банку республіки не знайшла в «Дельті» якихось проблем. На 1 березня 2016 року активи банку становили 3 946 млн рублів, зобов’язання – 3 630 рублів; статутний фонд – 261 млрд рублів.

Сам Микола Лагун, схоже, не був готовий до такої атаки білоруської влади. На початку березня 2015-го, за кілька днів до введення тимчасової адміністрації в білоруську «Дельту», в інтерв’ю одному з українських видань банкір стверджував, що ситуація в «Дельти» в Білорусі «робоча» і що проблеми в Україні не впливають на роботу білоруської «дочки». Проте відразу ж після банкрутства української «Дельти» почалася атака на її активи в Білорусі.

З 2007 року бізнесмен встиг вкласти в бізнес-проекти в республіці близько $130 млн. «Білорусь сьогодні – це перспективний ринок із високим рівнем незадоволеного попиту саме в сегменті споживчого кредитування», – заявив Лагун 2007-го, перед придбанням 100% акцій білоруського Атом-банку, який потім став Дельта Банком.

Та мало хто знає, що літній угоді Лагуна щодо купівлі Атом-банку передувало підписання низки соціальних зобов’язань, головним із яких стало будівництво першого в Республіці Білорусь гольф-клубу.

Ідея такого клубу витала в кабінеті Лукашенка ще з 2004 року, коли й було зареєстровано СТОВ «Гольф клуб», але для її реалізації не було вдалого інвестора. Усі бізнесмени й інвестори, які працюють у республіці, вже були досить «навантажені» схожими проектами.

І тут з’явився Лагун, який 2007-го познайомився із середнім сином президента і розповів йому про бажання працювати в Білорусі. Йому й запропонували профінансувати цей проект в обмін на відкриття ринків республіки.

Лагун, звичайно, погодився. Спеціально для цього проекту Лукашенко видав указ №56 від 29 січня 2007 року «Про будівництво спортивно-туристського гольф-комплексу в Мінському р-ні». Партнером Лагуна в цьому проекті став «Президентський спортивний клуб», яким управляє середній син білоруського президента Дмитро Лукашенко. На території «Гольф клубу» Лагун почав будівництво котеджного селища «Гринвіч», яке мало стати бізнес-складовою гольф-клубу для партнерів. Саме це партнерство з владою і дало змогу Лагуну «розвернутися» в республіці.

Основним білоруським активом Лагуна з 2007-го по 2015 рік, крім ЗАТ «Дельта Банк» з інвестиціями понад $50 млн, була компанія «НТС» – друга за величиною мережа продуктових супермаркетів у Білорусі, яка працювала під брендом «Родная Сторона». У мережу з близько 90 магазинів по всій республіці було інвестовано понад $30 млн.

Меншими активами Лагуна були три страхові компанії – «Дельта страхування», «Пенсійні гарантії» та «Білоруський страховий фонд» – із сумарними інвестиціями $8 млн.

Зі зростанням бізнесу «Дельти» в республіці зростали й апетити влади. Крім СТОВ «Гольф клуб», у який «Дельта» вклала понад $40 млн, 2009 року Лагуна «попросили» профінансувати будівництво соціального села «Витоки» (дитячого будинку сімейного типу).

Саме в селі «Витоки» Микола Лагун у вересні 2010 року вперше з’явився на публіці з президентом Білорусі Олександром Лукашенком. Український інвестор і білоруський президент пили чай із домашнім печивом і говорили про благодійність.

«Печиво» коштувало Лагуну $4 млн, за рахунок яких побудовано 15 котеджів, переданих потім Міністерству освіти Республіки Білорусь. Але такі інвестиції поверталися сторицею. Наприклад, тільки 2013 року темпи зростання активів Дельта Банку становили 64,19%, що вивело його в лідери Білорусі за зростанням вкладень в основні засоби.

Мережа супермаркетів «Родная Сторона», яка зуміла вийти на 2-ге місце в республіці за кількістю магазинів, теж узяла участь у проектах Бацька. У рамках виконання розпорядження президента Лукашенка №171 від 20 серпня 2012 року було реалізовано проект «Родная Сторона детям», який коштував «НТС» $4,2 млн спонсорської допомоги різним комунальним і державним підприємствам.

Після введення взимку 2012 року в експлуатацію гольф-поля «Дельта» приступила до будівництва котеджного містечка «Гринвіч», де вартість володіння становила від $600 000.

Але все змінилося з початком політичної й економічної криз в Україні після зміни влади 2014 року. Як каже сам Лагун, на ставлення влади Білорусі могли вплинути його українські проблеми. «Ми стали слабшими, пішла атака на наші активи в Україні – і відразу ж аналогічні дії почали відбуватися в Білорусі», – констатує банкір.

Одним із перших активів Лагуна, який «пішов у сім’ю», стала роздрібна мережа продуктових магазинів «Родная Сторона». Партнером Миколи Лагуна в цьому проекті був Ігор Чернявський, теж попечитель спорту, член ради Федерації гандболу і партнер екс-прем’єр-міністра Білорусі Михайла М’ясниковича. Чернявський обіймав і посаду голови правління компанії-власника торговельної мережі – «НТС».

З 2014-го по 2015-й Чернявський без узгодження з Лагуном почав переказувати активи «Родной Стороны» на пов’язані з ним компанії й одночасно почав нарощувати зобов’язання компанії «НТС», які стали підставою для її банкрутства.

За період із другого по четвертий квартал 2015 року сума чистих активів «НТС» зменшилася з $3,2 млн до мінус $0,5 млн. Наприклад, «НТС» продавала об’єкти нерухомості компаніям Чернявського – «Прем’єр-лізинг» і «Агролізинг» – за завищеною в кілька разів ціною. Ці компанії передавали об’єкти у фінансовий лізинг компанії «Сучасні роздрібні технології» за завищеною вартістю договору +57% лізингових платежів. Поручителем цих платежів Чернявський зробив «НТС». А з 1 грудня 2015-го «Сучасні роздрібні технології» почали процес своєї ліквідації.

У березні 2015-го, якраз тоді, коли Дельта Банк позбавляли в Мінську ліцензії, Чернявський у кредитних договорах «НТС» із державними «БСП-Сбєрбанком» і Бєлвнєшекономбанком вніс зміни у ставки за кредитами для «НТС» з 25% до 50% річних.

У результаті всіх цих дій у мережі супермаркетів було сформовано заборгованість на рівні $63 млн проти дебіторської лише $32 млн. Після цього Чернявський здав на 10 років в оренду всі магазини мережі її основному конкурентові – торговельній мережі «Доброном», а сам при цьому вийшов зі складу засновників «НТС».

Згідно з інформацією у ЗМІ, мережа «Доброном» пов’язана з власниками мережі інших продуктових магазинів «Євроопт» – Сергієм Литвином і Володимиром Васильком. За даними ресурсу «Хартія 97», Сергій Литвин є одним із «гаманців» Лукашенка.

Наступним активом, який пішов до «сімейної скарбнички», стала СК «Дельта страхування». Наприкінці 2014 року Мінфін РБ у результаті перевірки страхової компанії Лагуна раптом виявив порушення в застосуванні так званого «підвищувального страхового коефіцієнта» (оцінка ризику настання страхового випадку) і вимагав повернення клієнтам близько $6 млн. Близько 20 000 клієнтів було оповіщено, і почався процес підписання додаткових угод для повернення коштів. Але виконати зобов’язання «Дельта страхування» не дали: 15 червень 2015 року Міністерство фінансів припинило дію ліцензії на здійснення страхової діяльності, тим самим не надавши підприємству можливості закінчити виконання своєї ж вимоги.

А 29 червня 2015-го Мінфін повністю заблокував усі операції за рахунками страховика, чим «убив» і іншу страхову Лагуна: «Дельта страхування» була поручителем за облігаціями ще однієї його компанії – «Пенсійні гарантії».

Одним з останніх активів Миколи Лагуна, який відноситься до основних засобів ЗАТ «Дельта Банк», залишається офісна будівля в Мінську.

26 лютого 2016-го її намагалися продати з аукціону за $6,1 млн, але у зв’язку з браком необхідної кількості покупців аукціон скасували. Захмарну ціну пояснити неважко – після того як із Дельта Банку вивели всі ліквідні активи шляхом їхнього продажу з дисконтом державному банку.

Наприклад, кредитний портфель фізосіб «Дельти» було продано з дисконтом у 5% (у грошовому еквіваленті понад $900 000). Звичайно, із Лагуном це ніхто не погоджував.

Тому будівля офісу залишилася, по суті, чи не єдиним ліквідним активом, продаж якого необхідний для розрахунків із рештою кредиторами.

Що цікаво: влада республіки не намагалася врятувати банк – завданням тимчасової адміністрації під керівництвом Олександра Педька, керівника Агентства з гарантованого відшкодування банківських вкладів, було запустити процедуру банкрутства і реалізувати продаж усіх активів та нерухомості банку.

Пан Педько навіть не приховував того, що банк Лагуна із самого початку планували ліквідувати. «Якщо звичайна юрособа перебуває на стадії банкрутства, у неї є якийсь новий шанс, а для банку після порушення справи про банкрутство говорити про якусь санацію навіть смішно. Дуже великі репутаційні ризики. Для прикладу: жоден закордонний банк ніколи не працюватиме з ним», – заявляв він білоруській пресі.

Цікаво, що на момент введення тимчасової адміністрації пан Педько був виконавчим директором білоруського громадського об’єднання фахівців з антикризового управління та банкрутства і був співавтором закону «Про економічну неспроможність (банкрутство)».

Лагун каже, що на його спроби домогтися можливості врятувати банк влада Білорусі не відреагувала. Більше того, слідчий комітет Білорусі за фактом банкрутства «Дельти» завів кримінальну справу, заявивши, що банк було навмисно доведено до банкрутства. Головними обвинуваченими в цьому стали голова правління Дельта Банку, заступники голови та члени ради директорів, які були змушені просто виїхати з країни.

Лагун стверджує, що в нього були можливості стабілізувати ситуацію: роздрібний портфель кредитів банку був якісним і генерував доходи, які у зв’язці з ритейловим бізнесом «Родной Стороны» давали змогу підтримувати стабільність у білоруському Дельта Банку.

Але після рішення Нацбанку України про визнання проблемною української «Дельти» Нацбанк Білорусі вимагав миттєвого погашення рефінансування, виданого місцевому Дельта Банку. І відразу ж ввів до нього тимчасову адміністрацію.

«Наш бізнес просто розірвали за рішенням зверху», – пояснює Лагун, який тепер планує судитися з владою Республіки Білорусь у міжнародних судах. Щоправда, на повернення інвестицій він явно не розраховує. «Ми для себе білоруський етап у житті закрили», – резюмує бізнесмен.

Правда України

Пояснення неймовірного злету популярності Дональда Трампа, як надзвичайно суперечливої людини

donald-trump

Пояснення неймовірного злету популярності Дональда Трампа, як надзвичайно суперечливої людини.

Джерело популярності ексцентричного мільярдера – повстання середнього класу проти “корумпованої” системи, що склалася.

Численні політичні коментатори як зліва, так і справа за останні місяці виписали тонни паперу, намагаючись знайти пояснення неймовірного злету популярності Дональда Трампа – людини надзвичайно суперечливої, котра дозволяє собі висловлювання та вчинки, які виходять далеко за межі прийнятих у США норм. Політологічний стогін стояв по всій землі великій.

Найпопулярнішою думкою була приблизно така: «Проблема не в самому Трампі, а в американському народі». Мовляв, під впливом нескінченних серіалів і реаліті-шоу (тут сильно діставалося сім’ї Кардашян) отупіли співгромадяни. Великомудрі оглядачі та публіцисти в чому тільки не звинувачували співгромадян – і в нескінченному прагненні шоу, і в політичному інфантилізмі, і в іманентній нетерпимості, і навіть у прихованому расизмі.

Думка ця, зазвичай, підкріплюється історіями з життя, в яких прихильники Трампа виглядають повними йолопами, які схильні до расизму і заперечують будь-яке знання. Власне кажучи, він сам є непоганим підтвердженням даної теорії: його публічні виступи повні неприязні до різного роду меншин, постійних вихвалянь людей «з низьким освітнім рівнем», очевидних нісенітниць з галузі історії, політики та економіки і тупуватих жартів (часто – нижче пояса).

Міцно зайнявши позицію «не пощастило нам з народом», багато американських оглядачів тепер сушать голову над питанням, як так сталося, що милі, добрі і чесні співгромадяни раптом перетворилися в натовп злісних фашиствуючих бовдурів з клоуном-фюрером на чолі. Нормальної відповіді поки немає, та і бути не може. Річ у тому, що постановка питання, незважаючи на гадану очевидність, не цілком правильна. Трамп приваблює людей не расизмом і жартами. (Принаймні, не тільки ними). Якщо копнути глибше, то стане ясно: справа в катастрофічному відчуженні еліт і населення країни.

За останні п’ятдесят років середня зарплата у США зросла лише на один долар – з 19 до 20 (з урахуванням інфляції, звичайно), тобто величезний ріст продуктивності праці не привів до зростання багатства середнього класу. Більш того, з початку XXI століття намітилася зворотна тенденція: впевнено зростає число бідних американців, середній клас скорочується, багатих (з доходом більше 100 тисяч доларів на рік) також стає все менше.

Ці негативні тенденції збіглися із стрімкою деіндустріалізацією економіки США, викликаною укладенням міжнародних угод про вільну торгівлю. Під час цього процесу десятки мільйонів робочих місць на промислових підприємствах «емігрували» в Китай, Мексику та інші країни. Одночасно з цим з самої Мексики активізувалася імміграція, що тільки посилило конкуренцію на ринку, який і без того стискається, добре оплачуваних вакансій у промисловості.

У 2008 році настала фінансова криза, в результаті якої роботи стало ще менше, багато простих американців залишилися без своїх будинків (нічим було платити іпотеку), будинки інших істотно впали в ціні. Уряд прийняв TARP – програму порятунку великих банків і фінансових компаній, які, на загальну думку, і привели до краху. Компанії і банки були врятовані за рахунок платників податків, але самим платникам податків ніхто допомагати і не думав. До речі, від цієї кризи економіка так досі і не оговталася.

У 2010 році Верховний суд США прийняв рішення, відоме як Citizens United, що встановило нові правила політичної гри в країні. Якщо коротко, то воно дозволило все тим же великим банкам і корпораціям вливати необмежену кількість грошей у виборчий процес. Фактично це стало легалізацією політичної корупції: політики, які бажають зібрати гроші на кампанію, змушені захищати і оберігати інтереси не стільки власних виборців, скільки багатих донорів, без чиєї підтримки перемогти на виборах майже неможливо.

Це рішення ВС США ненавидять майже всі: за скасування Citizens United виступають 80 відсотків республіканців і 83 відсотки демократів. Але, зрозуміло, еліта обох партій, отримавши доступ до космічних обсягів грошей, на це йти не хоче. А якщо хтось і сміє виступати за перегляд рішення, тут же опиняється без зовнішнього фінансування і, відповідно, перспектив на переобрання.

Описані економічні, демографічні та політичні проблеми в останні десятиліття набули хронічного характеру. Зараз це вже «нова норма» – стан речей, оскаржувати який вважається «маргінальним», «нереалістичним» і «безвідповідальним». Однак самі проблеми нікуди не поділися. Більш того, вони ведуть до все більшого відчуження між політиками у Вашингтоні, магнатами в Нью-Йорку з одного боку та всіма іншими жителями країни – з іншого.

Особливо сильні ці настрої серед представників білого середнього класу – традиційних виборців Республіканської партії. У вересні 2015 року було проведено опитування громадської думки, учасників якого попросили погодитися або не погодитися з таким твердженням: «Останніми роками я все менш ідентифікую себе з тим, у що перетворюється Америка». 72 відсотки республіканців погодилися. Ще 62 відсотки республіканців підтвердили, що «відчувають себе іноземцями у власній країні».

Демократи, які раніше захищали середній і робочий клас, переключилися на питання расової та гендерної рівності, боротьби за права ЛГБТ, обговорення питань всесвітньої зміни клімату тощо. Республіканці б’ються за права найбагатших членів суспільства, а також займаються розповсюдженням демократії в екзотичних країнах. Десятки мільйонів простих американців усвідомили, що вони та їхні проблеми нікому не цікаві. Більш того, вони і змінити нічого не могли як слід: Citizens United надійно тримав їхній рот на замку. Виборча активність досягла історичних мінімумів. Навіть вибори в Конгрес і Сенат привертають менше половини виборців.

І тут з’явився Дональд Трамп. Першим ділом він одразу гучно озвучив «секрет» американської політики: всі політики куплені, причому більшість – особисто ним. Він пообіцяв припинити імміграцію, побудувавши на кордоні з Мексикою стіну. Він зібрався розірвати невигідні торгові договори з Китаєм та іншими країнами, повернувши в США промисловість. Він готовий викинути з політики великі гроші, скасувавши Citizens United. Він пообіцяв «взятися» за найбільших банкірів, дружно зненавиджених середнім класом. Він не хоче воювати за кордоном, але і мусульман в країну теж пускати не збирається. Більш того, він зазіхнув на святе – на доходи військово-промислового комплексу, пообіцявши купувати для армії тільки те, що їй потрібно, а не те, що вимагають купити могутні лобісти.

При цьому Трамп сам ні в кого грошей не бере, фінансує свою кампанію сам, а на думку «фахівців», «політологів» та інших пригрітих у Вашингтоні «розумників» йому плювати.

Для десятків мільйонів відчужених американців поява такого політика – це надія на «повернення країни собі». Як він виглядає, що він каже, – не так вже й важливо. Йому прощають взагалі все. Головне, він не належить до усталеного кола істеблішменту, що «відібрало» країну у її жителів. Цікаво, що в цих умовах критика Трампа з боку губернаторів, сенаторів, партійних функціонерів дає ефект, прямо протилежний очікуваному. Виборці думають щось на кшталт: «Ага, раз його ці шакали атакують, значить, він і справді чогось вартий».

Тут дуже важливо відзначити такий момент: не існує ніякої гарантії, що Трамп дійсно збирається виконувати всі свої обіцянки. Справа в тому, що його багато разів і з різних причин ловили на брехні. Наскільки президент Трамп буде відповідати Трампу-кандидатові, ще тільки належить з’ясувати. Але люди, відчувши надію на докорінні зміни, готові дати йому шанс. Масштаби його підтримки дійсно вражають: він не просто перемагає майже на всіх кокусах і праймеріз, але й залучає на дільниці величезне число людей, які раніше не цікавилися політикою. Явка на республіканських праймеріз у поточному році на 40-50 вище, ніж під час минулої кампанії у 2012 році.

Все ті ж фахівці і політологи, які раніше пророкували Трампу яскраву, але недовгу кампанію, зараз одностайно заявляють, що він нізащо не зуміє здолати Гілларі Клінтон на виборах у листопаді (при умові, що він і вона будуть висунуті від своїх партій).

На перший погляд, так і є. Однак не все так просто. Зараз приблизно половина голосує за демократів сенатора Берні Сандерса, чия програма парадоксальним чином багато в чому схожа з трампівскою. Він також виступає за скасування торговельних угод, проти Citizens United, за обмеження всевладдя великих корпорацій і так далі. Але головне, він, як і Трамп, приваблює виборців, які всією душею ненавидять нинішній порядок і представників істеблішменту, які його охороняють.

Так от, багато, дуже багато з цих людей на виборах у листопаді радше не підуть на вибори або навіть проголосують за мерзенного Трампа, аніж віддадуть свій голос за збереження статусу-кво під орудою Гілларі Клінтон. Цього року боротьба йде не стільки між демократами і республіканцями, скільки між прихильниками і противниками чинної системи.

Правда України

Державна фіскальна служба констатує несплату понад 1 млрд гривень податків компанією Київстар

kyivstar-podatky

Державна фіскальна служба констатує несплату понад 1 млрд гривень податків оператором мобільного зв’язку компанією “Київстар”.

Про це на прес-конференції повідомив голова ДФС Роман Насіров.

За словами Насірова, ДФС провела планову перевірку компанії.

В результаті перевірки Фіскальна служба виявила несплату 1 млрд гривень податків.

Насіров додав, що основна частина несплаченої суми – це податок на прибуток.

Нагадаємо, президент мобільного оператора компанії “Київстар” Петро Чернишов заявляє про відсутність у компанії податкових заборгованостей.

2015 рік оператор мобільного зв’язку компанія “Київстар” (Київ) закінчила з прибутком до вирахування податків, відсотків і амортизації (EBITDA) 6,332 млрд гривень.

Компанія “Київстар” входить до складу української бізнес-одиниці міжнародного оператора зв’язку VimpelCom, який в Україні більшість послуг надає під брендом “Київстар”.

Правда України

В Україні не вистачає грошей, але депутати піднімають зарплату своїм помічникам

deputaty-degeneraty

В Україні не вистачає грошей, але депутати піднімають зарплату своїм помічникам.

Верховна Рада має намір збільшити в 2016 році витрати з державного бюджету на оплату праці помічників-консультантів депутатів на 84,7% з 69 млн до 127 млн гривень. Про це йдеться у відповіді апарату Ради.

Згідно з ним, на оплату праці помічників-консультантів у 2015 році було витрачено з державного бюджету 68 908,1 тис. гривень. На 2016 рік передбачені видатки загального фонду держбюджету на оплату праці помічників-консультантів депутатів в сумі 127 285,8 тис. гривень.

Також апарат повідомив, що з січня по квітень 2015 року загальний фонд оплати праці помічників-консультантів становив 17 052 гривні на одного депутата на місяць, а з травня 2015 року по лютий 2016 року – 12 218 гривень.

Всього в парламенті працюють 6 513 помічників-консультантів депутатів, у тому числі 1 423 працюють на платній основі (в тому числі 933 – з поширенням дії закону «Про державну службу», 490 – без поширення дії цього закону) і 5 090 – на громадських засадах .

Правда України

Найближчим часом курс гривні буде в діапазоні 26-27 за долар, вважають експерти

kurs-dolara

Найближчим часом курс гривні буде в діапазоні 26-27 за долар, вважають експерти.

В останні дні курс долара в Україні показує падіння. На сьогодні, 11 березня, Національний банк України (НБУ) встановив курс в 25,51 грн за один долар США. У порівнянні зі вчорашніми значеннями він впав на 67 копійок.

Станом на 1 березня 2016 року офіційний курс долара тримався на позначці 27,09 грн за один долар США. Втім, тенденція на зниження не збережеться – найближчим часом курс буде в діапазоні 26-27 грн за дол, розповіли економічні експерти.

“Коливання курсу – це річ природна при тій політиці, яку проводить Національний банк. Нацбанк заявив також про те, що він давно відмовився від підтримки стабільного курсу валюти, що за курс не відповідає, і що курс буде коливатися під впливом попиту та пропозиції. Тому коливання при такій політиці будуть і надалі. Вони неминучі, тому що попит і пропозиція валюти дійсно коливаються в різні періоди під впливом різних причин, включаючи динаміку експорту / імпорту, терміни настання виконання зобов’язань за зовнішніми кредитами, коли попит на валюту зростає, і так далі”, – розповів екс-міністр економіки Віктор Суслов.

За словами експерта, те, що останнім часом гривня зміцнилася, не є доказом поліпшення економічної ситуації в Україні. Більш того, в коливаннях курсу свою роль відіграють і валютні спекуляції на ринку.

“Коли Національний банк не бачить свого завдання в тому, щоб підтримувати курс і згладжувати ці коливання валюти, проводячи інтервенції, продаж валюти на відкритому ринку або покупку валюти в умовах, коли гривня зміцнюється … Нацбанк міг би більш активно проводити таку політику і згладжувати ці курсові коливання. Якщо він цього не робить, в гру вступають спекулянти. Одні грають на підвищення курсу валюти, інші – на зниження. І пред’являючи різні вимоги на покупку або продаж валюти, вони можуть розгойдувати курс, заробляючи на цих стрибках курсу. Найгірше, звичайно, коли в таких спекулятивних операціях починають брати участь великі гравці, комерційні банки”, – стверджує Суслов.

При цьому, наявність серйозних валютних коливань є негативним для економіки, зокрема це збільшує ризики для суб’єктів підприємницької діяльності, тому що ніхто не знає, в який момент він виграє або програє в курсах, вважає він.

Як прогнозує Суслов, вже через тиждень гривня знову буде падати. “Є фундаментальні фактори, які все одно впливають сьогодні на тенденцію до девальвації курсу. Головним чином, це криза у зовнішній торгівлі, це падіння українського експорту. І дуже потужний недооцінений фактор – це великий обсяг зобов’язань комерційних структур в іноземній валюті перед зовнішніми кредиторами”, – сказав він.

Крім того, на курс впливає і ситуація, що склалася з наданням траншу МВФ.

“Ненадання чергових траншів фінансування з боку МВФ породжує погані очікування і говорить про те, що недолік валюти на ринку може посилитися, що гривня може досить сильно девальвувати. Тому припинення програми співпраці з МВФ – це негативний сигнал для курсу гривні. Це означає, що гривня, швидше за все, буде девальвувати. Хоча, що минув такі припущення не підтвердили, але, я думаю, саме внаслідок спекулятивних тенденцій на ринку”, – сказав Суслов.

Як розповів Олександр Паращій, далі курс долара падати не буде.

“Наскільки я розумію, склалася певна відкладена пропозиція. Якщо говорити про лютий, то всі пам’ятають минулий рік, коли в лютому була валютна криза. Відповідно, у експортерів, які отримують валютну виручку якісь, можливо, були певні очікування щодо повторення цієї ситуації , вони притримували виторг, не продавали, що дозволило гривні опуститися”, – сказав він.

При цьому, експерт відзначає, що долар почав падати після початку активних продажів експортерами валютної виручки.

Крім того, за словами Паращія, падіння долара може бути пов’язано з тим, що в березні починається сезон виплат податків, а саме те, що платники податків змушені міняти долари на гривні.

При цьому, на курс валют також вплинула і стабілізація ситуації на зовнішніх ринках, а саме відновлення зростання на ринку стали і руди. Однак, поки занадто оптимістично очікувати, що це зростання буде і надалі, вважає експерт.

“Я думаю, що в найближчий місяць ми все-одно побачимо діапазон 26–27 грн/дол”, – сказав він.

Відзначимо, історичний максимум офіційного курсу долара – 30,01 грн/дол – був зафіксований 26 лютого 2015 року. До бюджету України на 2016 рік закладався курс долара близько 24 грн/дол. За підрахунками НБУ, в цілому за 2015 рік гривня знецінилася в півтора рази.

Правда України

У Дніпропетровську активно продають громадянство України сирійцям і іншим біженцям

fiktyvni-shluby

У Дніпропетровську активно продають громадянство України сирійцям і іншим біженцям.

У Дніпропетровську викрили злочинне угруповання, яке за допомогою підроблених документів допомагало іноземцям легалізуватися на території України. Жительки Дніпропетровська укладали шлюб з громадянами Сирії, надаючи в загсі неправдиві довідки про вагітність. Журналісти дізналися, якою є ситуація з нелегальними мігрантами в місті.

В обласній міграційній службі розповідають, що нелегалів ловлять досить регулярно. “З листопада 2015 року та до теперішнього часу управлінням по боротьбі зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, виявлено сім адміністративних порушень, які стосуються перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства”, – кажуть у відомстві.

А в прес-службі поліції зазначають, що у них відкрито три кримінальні провадження, пов’язаних з використанням підроблених документів для легалізації іноземців – всі вони підлягають депортації з України. Там же згадують про випадок з громадянкою Гвінеї, яка приїхала в нашу країну по туристичній візі в 2014-му, а коли віза закінчилася, вона спробувала придбати підроблені документи, щоб залишитися в місті. Виявити зловмисницю змогли тільки в кінці минулого року.

В інтернеті чимало оголошень з пропозицією укласти фіктивний шлюб. Додамо, що отримати громадянство нашої країни, одружившись з українкою, можна всього за два роки. За одним з таких номерів нам відповіла дівчина, що представилася Юлією. “Якщо шлюб потрібен для росіян або громадян ближнього зарубіжжя, то це коштує $ 500 на місяць плюс всі витрати. Якщо шлюб потрібен для європейців, ціна – $ 1500 євро на місяць”, – озвучила суми дівчина. Вона зазначила, що вже має дитину і обіцяє не заводити більше дітей у фіктивному шлюбі, щоб потім у “чоловіка” не було юридичних нюансів.

Така відкритість дніпропетровчанки легко пояснюється. “У нашій країні не передбачено ні кримінальної, ні адміністративної відповідальності за фіктивний шлюб. Якщо у подружжя виникають розбіжності, то можна визнати шлюб недійсним і стягнути матеріальну шкоду, – пояснює адвокат В’ячеслав Гончаров. – А ось якщо для фіктивного шлюбу підробляються документи, наприклад, довідка про вагітність, то це вже карається. За це можна отримати до п’яти років в’язниці”.

Співробітниця загсу Бабушкінського району Наталя Калмикова розповіла, що у них були випадки, коли підозрілим парам доводилося відмовляти в розпису. “Людині з досвідом це дуже добре видно, – розповідає Калмикова. – Наприклад, коли приходять студент-іноземець і немолода жінка, у якої за плечима кілька розлучень. Вони навіть в черзі стоять в різних кінцях коридору і не спілкуються один з одним”.

Про проблеми, що виникають з іноземними студентами говорять і в міграційній службі. “У місті більше десятка вузів, які беруть більше трьох тисяч іноземних студентів. За місяць міграційна поліція може повернути на батьківщину до сорока чоловік за неналежну поведінку”, – відзначають в прес-службі відомства. Також в службі відзначають, що зараз в Дніпропетровськ приїжджає багато іноземців з окупованих територій України, а перевірити у них справжність документів, які дозволяють проживання в Україні, часто просто неможливо.

Правда України

У 2015 році ринок офісної та торговельної нерухомості в Україні обвалився в три рази

ofisy-ua

У 2015 році ринок офісної та торговельної нерухомості в Україні обвалився в три рази. Навіть у Києві майже не будували нові офісні та торгові приміщення.

Так, у 2015 р. обсяг нових офісних приміщень склав всього 56 тис. кв. м. Це майже в 3 рази менше, ніж роком раніше, коли пропозиція була на рівні 149 тис. кв. м. Також значно знизилася пропозиція нових торговельних приміщень Києва. Так, у 2015 р. було введено в експлуатацію лише один ТЦ, площею 13,6 тис. кв. м. В 2014 показник був в 11 разів вищим – 155 тис. кв. м.

На думку директора з маркетингу та продажу компанії KAN Development Анни Попруги, скорочення нової пропозиції комерційних площ пов’язане з падінням інвестиційної привабливості їх будівництва через істотне зниження орендних ставок.

“Крім цього, на ринку зараз високий рівень вакантності в бізнес-центрах і немає потреби у новій пропозиції”, – говорить Попруга.

Інвестори почали втрачати інтерес до проектів офісних і торгових центрів останні півтора роки, стверджує Михайло Артюхов. Деякі власники заморожували свої проекти через невиправданість бізнес-планів. Інвестори не мають впевненості в її зростанні через війну і економічну кризу.

Артюхов зазначає, що орендарі стали більше уваги звертати на streetretail, бо покупці почали менше відвідувати торгово-розважальні центри через обмеженість свого бюджету. Цей сегмент набирає все більших обертів.

Власники тут переважно фізособи, які цілеспрямовано довгий час викуповували приміщення. Обсяги їхніх активів можуть досягати цілих вулиць (в основному центральних), що дає їм можливість диктувати свої умови оренди.

Конкуренцію офісним центрам може скласти такий новий напрямок як barnoffices, вважає Артюхов. Він схожий з коворкінгом, але суть полягає в суборенді великих приміщень (від 1 тис. кв. м.) як відкритих просторів, коли основний орендар не потребує великої площі. Наприклад, команда розробників закінчила роботу над великим проектом, але приміщення у них залишилося, і вони вирішують здавати його в суборенду.

“Цей напрямок у 2016 році може відібрати у сегменту офісних приміщень класу В частку в 5-10%”, – упевнений він.

Керуючий директор консалтингової компанії Олександр Носаченко додає, що інвестиційна привабливість ринку комерційної нерухомості в сформованих умовах все ще дуже низька. Не варто очікувати відкриття нових об’єктів і в торговому сегменті, говорить Носаченко.

В офісній нерухомості все залежатиме від макроекономічної ситуації, стверджує глава відділу консультаційних послуг у сфері нерухомості українського підрозділу аудиторської компанії Марина Крестініна.

Якщо обстановка стабілізується і економіка почне зростати, то в середньостроковій перспективі це призведе до пожвавлення попиту, а коли вакантність в офісному сегменті знизиться до 8-10%, стане можливим зростання орендних ставок.

Правда України

Рівень тіньової економіки України оцінюється від 50 до 70%

tiniova-ekonomika

Рівень тіньової економіки України оцінюється від 50 до 70%.

На сьогоднішній день через великі податки та корумпованість контролюючих органів тільки надприбуткові підприємства можуть собі дозволити справно платити податки. Всі інші йдуть у «тінь».

Про це під час позачергових зборів Асоціації платників податків Києва заявив Павло Погиба.

За його словами, у розвинених країнах влада робить наголос на середній і малий бізнес, який приносить левову частку доходів держави. І тільки в Україні цьому сегменту бізнесу ставлять палиці в колеса.

«В Європі, в сукупності, на малих і середніх підприємствах працює 68% зайнятого населення, і вони виробляють 58% ВВП. А в Італії на малий і середній бізнес припадає 95% від доходу держави. У нас – лише 5-6%. Це свідчить про те, що бізнесу просто некомфортно легально працювати. Рівень тіньової економіки у нас оцінюється від 50 до 70%. Він іде в тінь і чекає сприятливіших умов», – заявив Павло Погиба.

У свою чергу, як запевнив Павло Погиба, організація, яку він представляє, докладе максимум зусиль, щоб вивести державу на діалог з бізнесом. Адже якщо влада і далі буде ігнорувати сигнали ділового середовища України, стагнацію економіки та падіння ВВП буде просто нереально зупинити.

Правда України

Понад 1,3 млрд тонн харчів щорічно викидається, а 795 млн людей голодують

harchi-psuutsia

Понад 1,3 млрд тонн харчів щорічно викидається, а 795 млн людей голодують.

Понад 1,3 млрд тонн харчових продуктів щорічно викидається людьми, а тим часом екологічні ресурси Землі стрімко вичерпуються, заявили в прес-службі Всесвітнього фонду дикої природи (WWF).

“За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), зараз 31% харчової продукції просто викидається”, – зазначають у фонді.

Між тим, як повідомили в WWF, в світі налічується 795 млн людей, які хронічно недоїдають.

“Навіть чверті викидається їжі вистачить, щоб нагодувати всіх цих людей”, – підкреслили у фонді.

Найбільшу кількість продуктів викидають жителі Європи і північної Америки, які часто самі утилізують їжу. Нерідко їжа псується ще до того, як потрапить в руки споживачів – на складах і базах, в магазинах, при транспортуванні тощо.

При цьому, як зазначають екологи, зараз для вирощування агрокультур використовується вже більше половини всіх територій планети, придатних для цих цілей. А любов людства до морепродуктів сприяє різкому скороченню популяції багатьох видів риб, серед яких є й рідкісні.

Для попередження катастрофи WWF пропонує в рамках акції “Година Землі” скоротити споживання напівфабрикатів і звернути увагу на місцеві та сезонні продукти, особливо рослинного походження. Це необхідно для зменшення часу, ресурсів і енергії, що йдуть на виробництво і транспортування їжі.

Також фонд пропонує ввести систему екологічної сертифікації. Вона дозволить сформувати всі умови для створення екологічно безпечної продукції та організації виробництв, які відповідають установленим законом екологічним вимогам, спрямованим на забезпечення безпеки життя, здоров’я споживачів і охорони навколишнього середовища.

Правда України

Шахрай бахматюк заборгував українцям понад 4,55 млрд грн

bahmatuk-shahrai

Шахрай бахматюк заборгував українцям понад 4,55 млрд грн.

Національний банк судиться з власниками 5 банків-банкрутів про стягнення з них 11,462 млрд грн.

Найбільшу суму НБУ хоче стягнути з Олега Бахматюка – 4,55 млрд грн фінансового поручительства за кредитом рефінансування для ВіЕйБі Банку.

Фінансове поручительство також давав Олег Бахмаюк на 4 млрд грн рефінансування для банку “Фінансова ініціатива”.

До банкрутства своїх банків фінансове поручительство також давав Костянтин Жеваго (на 1,45 млрд грн у банку “Фінанси та Кредит”) і Леонід Клімов (на 0,3 млрд грн з Імексбанку).

Майнові поручительства НБУ отримував від Миколи Лагуна (земельні ділянки на 766,8 млн грн – при рефінансуванні Дельта Банком) і Леонід Клімов (спортивно-оздоровчий комплекс “Люстдорф” на 394,8 млн грн – за підтримки Імексбанку).

Правда України

Українці, закликаємо вас вийти у неділю на Майдан з вимогою звільнення Надії Савченко

savchenko_free

Українці, закликаємо вас вийти у неділю на Майдан з вимогою звільнення Надії Савченко.

Українці в соціальних мережах закликають вийти 6 березня, на акцію підтримки незаконно утримуваної в Росії української льотчиці Надії Савченко і її звільнення з під-варти.

Захід під гаслом FreeSavchenko планують провести на майдані Незалежності о 12:00 в неділю.

«Це міжнародна акція. Ми відкладаємо наші внутрішні справи заради підтримки нашої міжнародної політики. Ніяких партійних стягів. Тільки державні прапори, українська символіка, жіночі вінки та хештег FreeSavchenko.

Адвокати громадянки України Надії Савченко закликали раніше українців по всьому світу вийти на акцію підтримки Надії Савченко також 9 березня.

Раніше сьогодні Віра Савченко, сестра Надії, яка оголосила сухе голодування, повідомила, що у неділю її мають відвідати представники омбудсмена Росії.

На суді в Донецьку Ростовської області Росії 3 березня на завершенні слухань у справі Надії Савченко вона мала виступити із заключним словом. Але суддя закрив засідання й оголосив перерву в суді до 9 березня. Надія Савченко у відповідь заявила, що оголошує сухе голодування, про яке вона попереджала раніше, у випадку зволікання суду з винесенням вироку.

Звинувачення просить для неї 23 роки позбавлення волі; Савченко заявила, що не буде оскаржувати вироку.

В останньому слові, текст якого оприлюднили у соціальних мережах напередодні, Савченко, серед іншого, заявила, що не визнає ні своєї вини, ні майбутнього вироку їй, ні самого російського суду над нею.

Україна і представники Заходу закликали Москву звільнити громадянку України.

Надію Савченко в Росії обвинувачують у вбивстві двох працівників російського державного телебачення, які нелегально перебували в Україні, надаючи інформаційну підтримку збройним проросійським сепаратистам, а також у замаху на вбивство групи сепаратистів і в незаконному перетині російського кордону.

Савченко та її захист звинувачення відкидають і заявляють, що на момент загибелі російських журналістів її вже захопили в полон сепаратисти, які потім примусово переправили її до Росії.

Правда України

Минулої доби Українські Герої знищили на Донбасі понад 30 путінських дегенератів

del-30ru-degenerats

Минулої доби Українські Герої знищили на Донбасі понад 30 путінських дегенератів.

Речник Адміністрації президента України з питань АТО Андрій Лисенко повідомляє, що упродовж минулої доби на Донбасі загинули 30 диверсантів та 2 українських військових.

«На маріупольському напрямку у темну пору доби відбулося бойове зіткнення сил АТО з ворожою диверсійно-розвідувальною групою. У результаті злагоджених дій військовослужбовців Збройних сил України різних родів військ, противник у цьому бою зазнав важких втрат – до 30 осіб лише вбитими. На жаль, під час бойового зіткнення з окупантами загинули двоє українських військовослужбовців», – сказав Лисенко 5 березня на брифінгу у Києві.

У Міноборони України повідомили, що серед загиблих 4 березня на Донеччині є російські військові.

«Підтверджено чергові втрати російських військовослужбовців зі складу 9 особливого мотострілецького полку морської піхоти (Новоазовськ) 1 АК. 4 березня цього року під час невдалої спроби виходу у складі диверсійно-розвідувальної групи, загинув старший лейтенант Воїнов Андрій Володимирович, ще троє, у тому числі єфрейтор Ілющенко Максим Юрійович, отримали поранення. Командир полку, полковник збройних сил Російської Федерації Бондарев Дмитро Євгенович (за документами прикриття Коваленко Євген Дмитрович), намагається приховати дійсну причину загибелі та поранення підлеглих», – мовиться у повідомленні Міноборони України, опублікованому 5 березня.

Підтримувані Росією сепаратисти про втрати наразі не повідомляють.

Раніше у суботу у штабі АТО повідомили, що підтримувані Росією сепаратисти на Донбасі упродовж останньої доби 50 разів обстрілювали позиції українських військових.

Сепаратисти з угруповання «ДНР» заявляють, що українські військові обстріляли околиці Донецька та Горлівки. Луганські сепаратисти кажуть, що Збройні сили України за добу двічі обстрілювали їхні позиції.

За час конфлікту на Донбасі, який триває від квітня 2014 року, за оцінками ООН, там загинули близько 10 тисяч людей.

Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці проросійських сепаратистів на Донбасі. Москва ці звинувачення відкидає, заявляючи, що на Донбасі немає російських військових, але є «добровольці».

Правда України

Банкрути Дельта Банк, VAB, Таврика, Терра Банк і CityCommerce виводили гроші через Meinl Bank

ua-meinlbank

Банкрути Дельта Банк, VAB, Таврика, Терра Банк і CityCommerce виводили гроші через Meinl банк.

Резонансне розслідування, яке стосується одного з каналів виведення грошей з України – через австрійський банк Meinl, отримало резонансний поворот: його вивели в публічну площину на території Австрії. Тим часом у розпорядженні журналістів з’явилися нові дані щодо зв’язків Meinl зі збанкрутілими Дельта Банком, VAB, банком «Таврика», Терра Банком і CityCommerce Bank.

2 березня мало відбутися чергове судове засідання у справі Meinl Bank. З літа 2015 року цей банк намагається спростувати факти, викладені в розслідуванні, опублікованому у грудні 2014 року. Позови було подано через більш ніж півроку з моменту публікації у зв’язку з тим, що проти Meinl Bank наприкінці минулого року було ініційовано слідчі дії. Тим часом у банку зі скандалами змінюють топ-менеджерів.

Як ми раніше писали, одна з найпоширеніших схем виведення коштів з України полягає в розміщенні грошей українських банків (таку схему також використовують банки Прибалтики і Росії) на кореспондентських рахунках у банках Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейну.

Під заставу цих коштів банк видає кредити третім особам на території ЄС чи в Україні. Далі ці фінанси списують в рахунок погашення зобов’язань третіх осіб, наприклад кіпрських компаній. Згідно з даними джерел в НБУ, за таким алгоритмом було виведено сотні мільярдів гривень з низки банків, які вже перебувають під управлінням Фонду гарантування вкладів.

За коррахунками з Meinl Bank AG працювали «Банк професійного фінансування», Південкомбанк, Терра Банк, CityCommerce, VAB Bank, Дельта Банк, Український професійний банк і багато інших. Наприклад, за інформацією прокуратури, 20 листопада 2015 року відбулося «незаконне списання з коррахунку в MEINL BANK AG коштів» VAB Bank.

«Meinl Bank AG 19.01.2015 року надіслав АТ «Дельта Банк» повідомлення про списання коштів через невиконання SILISTEN TRADING LIMITED зобов’язань за кредитним договором і провів списання всієї суми з коррахунку банку», – вказано у звіті.

Також у документах слідства є відомості про те, що 22 серпня 2011 року колишні працівники Терра Банку «з метою розтрати або заволодіння коштами Терра Банку уклали з Meinl Bank AG договір застави на суму $40 млн». Ці кошти також було списано з рахунків.

За даними бухобліку, на рахунках Meinl Bank враховувалися 59,3 млн євро CityCommerce Bank. Хоча фактично цих грошей у банку Meinl не було. Згідно з інформацією джерел Forbes у Фонді гарантування вкладів, тільки за CityCommerce Україні було завдано збитків у розмірі 14 млрд гривень.

Представники Центру протидії корупції – громадської організації, створеної в Україні за підтримки США, – також вирішили взяти участь у боротьбі з виведенням грошей з України. Раніше ця структура за сприяння нинішнього радника губернатора Одеської області Саші Боровика заморожувала гроші, які йшли через німецькі банки на фінансування антимайдану.

Тепер Центр протидії корупції подав заяву у прокуратуру міста Відень щодо участі Meinl Bank у відмиванні грошей, вкрадених в Україні. Керівник ЦПК Дар’я Каленюк розповіла нам, що звертатися в прокуратуру їм порекомендував депутат австрійського парламенту Пітер Пілц, спікер Партії зелених.

«Я сподіваюся, що за фактом нашого звернення буде відкрито кримінальне провадження в Австрії щодо справ банку Meinl за фактами, які ми надали. У нас є підозра, що Meinl був у співучасті з власниками та інсайдерами щонайменше п’яти банків, які вивели з них як мінімум 200 млн євро. Ці дії мають ознаки легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, і участі у крадіжці майна в особливо великих розмірах», – каже Каленюк.

За її словами, у документах, переданих Центром протидії корупції у прокуратуру Австрії, значаться справи щодо банків CityCommerce, Південкомбанк, «АвтоКраз» і «Київська Русь».

Зусиллями Центру протидії корупції проблемні кошти може бути заморожено на рахунках в іноземних банках. Тепер слово за державою Україна: поки українська сторона не виявить зацікавленість, ці гроші не розморозять. Така доля вже спіткала накопичення колишнього прем’єр-міністра Павла Лазаренка, питання повернення яких в Україну вже лежить виключно в компетенції українських відповідних структур.

На думку Дар’ї Каленюк, звертатися до правоохоронних органів Австрії з питань Meinl Bank мала прокуратура України. «Українська сторона вже ухвалила виправдувальне рішення щодо однієї зі справ про виведення грошей через Meinl. Ми вважаємо, що інші справи українські правоохоронці теж «зіллють». Тому займатися проблемою на цьому етапі має австрійська сторона», – каже Каленюк.

У ЦПК нарікають не лише на затяжну бездіяльність українських правоохоронців, а й на факти прихованого спротиву діям Центру. Так, у наданні даних, наприклад щодо банку «Дельта», Центру протидії корупції взагалі відмовили.

«Ми бачимо, що в міжнародному напрямку роботи прокуратури особливих досягнень немає, всюди мінуси. Необхідно її посилювати, тому що інакше не зрозуміло, як домогтися ефективності у представленні наших інтересів за кордоном», – розповідає нам колишній член Ради НБУ Василь Горбаль. Він нагадує, що свого часу основна ініціатива в розслідуванні справи про «вишки Бойка» виходила не від силових органів, а від народного депутата Остапа Семерака. «Саме Семерак їздив до Прибалтики, писав запити. Це закінчилося тим, що латвійська прокуратура вирішила арештувати гроші, які проходили у справі Бойка», – каже Горбаль.

Раніше чиновники Фонду гарантування вкладів розповідали, що вони ведуть переговори з австрійськими правоохоронцями, щоправда, без особливого успіху. Запити під час підготовки першої статті восени 2014 року одержував і фінансовий регулятор Австрії, а також Moneyval і FATF. Судовий позов Meinl Bank проти журналіста пов’язаний зі спробою спростування викладених у статті фактів – саме з метою призупинити розслідування проти банку. Тим часом Meinl Bank уже потрапив у поле зору слідчих і ЗМІ у зв’язку з виведенням грошей з Ізраїлю.

«Необхідно, щоб українські правоохоронні органи та НАБУ також вели розслідування з участю Австрії та США. Тоді можна буде знайти гроші, заморозити їх і повернути в Україну. У США є причини втрутитися в розслідування, оскільки частину операцій із виведення грошей з України з участю Meinl Bank проводили в доларах», – каже Каленюк.

«Участь американських органів у нинішньому розслідування навколо Meinl Банк може призвести до того, що частину активів вищого керівництва країни буде заморожено», – каже Ростислав Кравець. На його думку, всі вищі чиновники намагаються докласти максимум зусиль, щоб активи, виведені раніше з України, не було повернуто і щоб слідчих дій за цими епізодами не проводили.

«Можновладці, на мою думку, безпосередньо причетні до виведення грошей із країни. Тому вони роблять усе можливе, щоб активи не поверталися і не було розслідувань. Адже за належного розслідування, найімовірніше, з’явиться інформація про співучасть у цих злочинах вищого керівництва країни», – резюмує Кравець.

Правда України

ЄЦБ анулював ліцензію латвійського Trasta komercbanka, що у власності Івана Фурсіна

fursin-firtash

Європейський центральний банк (ЄЦБ) після звернення Комісії ринку фінансів і капіталу (КРФК) анулював ліцензію АТ Trasta komercbanka.

КРФК запропонувала анулювати ліцензію Trasta komercbanka, тому що банк тривалий час допускав серйозні порушення в важливих сферах діяльності, і комісія прийшла до висновку, що регулювати діяльність банку не представляється можливим.

Комісія зробила висновок, що у Trasta komercbanka немає критично важливих функцій і його відхід з ринку не зробить негативного впливу на стабільність латвійського фінансового сектора.

У разі ліквідації банку при виплаті кожного клієнта гарантованого державою відшкодування до 100 тис. євро, 93% вкладників отримають назад всі свої вкладення в банк в повному обсязі, вказала КРФК. Тому вирішено, що порятунок банку – не в інтересах суспільства.

КРФК зазначає, що банк довгий час працював зі збитками, його бізнес-модель нежиттєздатна, а керівництво кредитно-фінансової установи не змогло розробити стратегію діяльності, відповідає реальній ситуації. У роботі банку також констатовано довготривалі порушення в області легалізації злочинно здобутих коштів і фінансування тероризму.

З урахуванням усього перерахованого вище ЄЦБ після звернення КРФК вирішив анулювати ліцензію Trasta komercbanka. Рішення вступає в силу 3 березня в 24.00 за латвійським часом.

Глава правління Trasta komercbanka Гундарс Гріезе сказав, що адвокати оцінюють можливість оскаржити рішення ЄЦБ в суді.

Trasta komercbanka почав роботу в 1989 році. Він пропонував послуги як місцевим, так і іноземним клієнтам. У консолідованої групи є представництва в Росії, на Україні, в Казахстані, Таджикистані, Азербайджані, а також філія на Кіпрі.

За даними КРФК, співвласниками банку є Ігор Буймистер (від 33% до 50%) і Іван Фурсін (опосередкована участь від 20% до 33%).

В кінці третього кварталу минулого року Trasta komercbanka за величиною активів був 13-м банком в Латвії. Згідно неаудованого звіту Trasta komercbanka, 2015 рік банк завершив зі збитками в 4,66 млн євро. Збитки групи в 2015 році склали 6,21 млн євро.

В останньому кварталі 2015 року активи банку становили 432,12 млн євро – на 148,99 млн євро менше, ніж в кінці 2014 року. В кінці минулого року обсяг залучених вкладів досяг 343,53 млн євро, кредитний портфель дорівнював 96,31 млн євро. Обсяг капіталу і резервів на 31 грудня 2015 року – 37,33 млн євро.

Правда України

Закон про удосконалення процесу приватизації підписав Президент України

pryvatyzacia

Закон про удосконалення процесу приватизації підписав Президент України.

Президент України Петро Порошенко підписав закон (№1005-VІІІ) “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процесу приватизації”, прийнятий Верховною Радою 16 лютого, повідомила прес-служба глави держави.

Даний закон удосконалить положення закону “Про приватизацію державного майна” для досягнення прозорості та відкритості приватизаційного процесу, посилення захисту національних інтересів в процесі реформування відносин власності.

Законом, зокрема, забороняється участь в приватизації юридичним та фізичним особам, які зареєстровані в державах, визнаних Верховною Радою державою-агресором або щодо яких застосовуються санкції, а також юрособам, власниками яких є резиденти держави-агресора.

“Також передбачається можливість залучення за рішенням уряду до підготовки до приватизації та продажу стратегічних підприємств радників в порядку, встановленому Кабміном України, що сприятиме проведенню приватизаційних процедур відповідно до міжнародних стандартів”, – зазначено в повідомленні.

Крім того, із закону “Про приватизацію держмайна” виключаються норми щодо обов’язкової пропозиції для продажу на фондових біржах пакета акцій акціонерних товариств в розмірі 5-10% статутного капіталу для проведення конкурсу.

“Це дасть можливість запобігти дроблення пакетів акцій і прискорить процес приватизації”, – зазначено в повідомленні.

Закон вступає в силу на наступний день після публікації. За його реалізацію відповідає Фонд держмайна України.

Верховна Рада намагалася прийняти цей законопроект з листопада 2015 року. Про необхідність прийняття цього закону неодноразово заявляв міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус.

Уряд планував почати приватизацію великих підприємств з Одеського припортового заводу (ОПЗ), а також виставити на приватизацію енергопостачальні компанії (обленерго) і енергогенеруючу компанію “Центренерго”.

Правда України

У Росії гелікоптер, що летів до Московської області, впав, а потім загорівся

Helikopter Crash

У Росії гелікоптер, що летів до Московської області, впав, а потім загорівся.

Внаслідок катастрофи гелікоптера у Володимирській області Росії 4 березня загинули дві людини, повідомляє місцева влада.

За словами губернатора Світлани Орлової, ще двоє людей, які були на борту гелікоптера, шпиталізовані з тяжкими травмами.

Гелікоптер, що летів з Іванова до Московської області, впав, а потім загорівся поблизу села Варварино.

Триває розслідування. Влада припускає, що причиною трагедії могли стати погані погодні умови, помилка пілота, погана якість пального чи інша технічна причина.

Правда України

Товстозаді шахраї таємно вирішують свої питання в адміністрації президента України

kolomoiskyi-poroshenko

Товстозаді шахраї таємно вирішують свої питання в адміністрації президента України.

На минулих вихідних відбулися закриті бесіди президента Петра Порошенка та прем’єра Арсенія Яценюка зі співвласником групи “Приват”, шахраєм ігорем коломойським.

Як повідомляють наші джерела, бенджамен прибув до Києва ввечері в суботу, 20 лютого, на запрошення міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Спочатку коломойський зустрівся з Яценюком. А після 15:00 в неділю, 21 лютого, олігарх прибув до Адміністрації президента, де мав бесіду з Порошенком.

За даними джерел видання, до організації останньої зустрічі долучився народний депутат Віталій Хомутиннік.

Ні прес-служба президента, ні уряду не випустили жодного прес-релізу з приводу цих розмов.

Як відомо, 16 лютого Верховна Рада проголосувала за визнання незадовільною роботи уряду у 2015 році. Однак голосів за відставку Кабміну у парламенті забракло.

Ввечері 16 лютого деякі депутати коаліції заявили, що провал голосування за відставку уряду був заздалегідь спланованим.

Зокрема, депутат БПП Мустафа Найєм назвав такий хід подій змовою олігархів: “Це результат змови олігархів – Ріната Ахметова, Ігоря Коломойського та Сергія Льовочкіна – з одного боку. І Петра Порошенка та Арсенія Яценюка – з іншого боку”.

“Те, що відбулося сьогодні в залі, та події минулого тижня були добре зрежисованою виставою, в якій роль вимушеної жертви грав Генпрокурор Віктор Шокін”, – додав він.

Найєм також вважає, що депутатів БПП, які проголосували за відставку Кабміну, використали.

Правда України

Газпром все більше залазить у борги, тепер ще на 2 млрд євро

gazprom-kredyt

ПАТ “Газпром” і Bank of China підписали угоду про надання російському газовому монополісту кредиту в розмірі 2 млрд євро терміном на 5 років. Про це повідомляє прес-служба газової компанії.

“В історії “Газпрому” це найбільша угода за обсягом фінансування, залученого безпосередньо в однієї кредитної організації, і перше двостороннє кредитну угоду з китайським банком”, – відзначають в компанії.

Нагадаємо, що в серпні 2015 року “Газпром” залучив клубний кредит від консорціуму азіатських банків на 1,5 млрд під ставку LIBOR + 3,5% на 5 років. Тоді агентом по угоді виступила корпорація China Construction Bank.

Bank of China – міжнародна банківська група, сумарна вартість активів якої становить понад 16 трлн юанів. Діяльність якої включає банківські операції, інвестиційну діяльність, послуги в сфері страхування та лізингу.

Правда України