Головною помилкою греків на шляху реформ був популізм уряду і імітація змін

головна помилка греків

Європа обговорює економічні проблеми двох країн – Греції та України. Перша прострочила виплати за зовнішніми боргами, друга – погрожує. Спільне в обох – популізм і дефіцит реформ.

7 липня, на екстреному саміті єврозони має бути прийняте рішення щодо ситуації в Греції. Аналітики очікують, що сторони все-таки сядуть за “круглий” стіл і домовляться про пролонгацію заборгованості країни перед трійкою кредиторів – Міжнародним валютним фондом (МВФ), Європейським центральним банком (ЄЦБ) і Європейською Комісією.

Після того як Греція не змогла минулого тижня виплатити МВФ заборгованість в 1,55 млрд євро, вона втратила право на фінансову допомогу. Без цієї допомоги країну чекає криза ліквідності. Це видно вже зараз – в останні дні банки Греції закриті і не відкриються до кінця поточного тижня, а може й довше. На зняття коштів за картками встановили жорсткі ліміти в 60 євро в день. За попередні кілька днів вкладники винесли з грецьких банків близько 2 млрд євро. МВФ і ЄЦБ вже заявили про неможливість подальшого фінансування країни.

Весь минулий місяць сторони намагалися домовитися. Але влада Греції не поспішала прислухатися до кредиторів, вважаючи неприйнятною вимогою зобов’язання проводити непопулярні реформи в обмін на фіндопомогу. Ключовою умовою Трійки було скорочення видатків бюджету, держапарату і пенсій до розмірів, які може потягнути грецька економіка. На пенсійній реформі зокрема наполягав МВФ, вважаючи, що Греція в даний момент не може дозволити собі виплачувати свої громадянам європейську пенсію в 1,5 тис. євро.

Прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас пішов ва-банк – він провів референдум, запропонувавши електорату самому відповісти на запитання “чи хочуть вони затягувати паски”. Проголосувало більше 60% населення, з них 61,31% висловилися проти програми реформ і економії, запропонованої Трійкою.

Грецький уряд вважає, що народна підтримка стане для нього важелем тиску на кредиторів і дозволить отримати більш вигідні умови реструктуризації боргів, зокрема списання їх частини.

Логіка МВФ у всіх країнах однакова: в спрощеному вигляді вона полягає в тому, що за рахунок зовнішніх кредитів забезпечується макроекономічна стабільність проблемної держави і зростання ВВП, а коли економіка країни починає рости – вона погашає ці борги.

Греції підтримка надавалася в кілька етапів, починаючи з 2010 року, і до кінця 2014-го вона продемонструвала прогрес, почавши скорочувати дефіцит, і, нарешті, менше витрачати. Але цього було недостатньо. Після дворічного скорочення економіки в 2014-му Греція показала мінімальне зростання в 0,6%. Підвищення податків і зменшення держвидатків не сприяли в повній мірі зростання продуктивності. Безробіття залишалася на рівні 27%. У результаті до 2015-го громадськість була сита по горло реформами і проголосувала за новий уряд, який обіцяв виборцям соціалізм. До того моменту загальна сума державного боргу Греції досягла 312,7 млрд євро, з яких 10 млрд повинні бути погашені до кінця вересня.

Наскільки грецька ситуація схожа на українську? Економіка України другий рік падає, незважаючи на девальвацію гривні та інфляцію на рівні 11%. За підсумками 2014-го рецесія склала 6,5% ВВП. Держборг зростає і на 1 червня становив $67,7 млрд.

Минулого тижня Україна зробила платіж за боргами на суму $120 млн, тому питання про дефолт “відклалося”. Але до кінця року має бути ще чотири платежу: 23 серпня – $60 млн, 23 вересня – $500 млн, 13 жовтня – $600 млн, 20 грудня – погашення $3 млрд російського кредиту.

Останні місяці український уряд на чолі з міністром фінансів Наталією Яресько активно веде переговори з кредиторами про реструктуризацію зовнішніх запозичень, і, за її словами, ті згодні надати допомогу і піти на деякі поступки.

Позиція кредиторів зрозуміла: їм все одно, за рахунок яких джерел Україна погашатиме борги – вони хочуть отримати свої гроші. Україна, зі свого боку, наполягає на скороченні на 40% заборгованості перед кредиторами, реструктуризації термінів погашення заборгованості та зниження ставки по кредитах.

Зобов’язання українського уряду скоротити витрати роками було пов’язане з тими ж труднощами, що й у Греції. Створення системи адресної підтримки малозабезпечених довго відтягалося, тарифи на енергоносії були чи не найнижчими в Європі, а бюджетний сектор роками був роздутий. Влада змінювалася, але ніхто не ризикував підвищувати пенсійний вік, скасовувати надбавки привілейованим пенсіонерам, проводити реформу держслужби, конструктивно боротися з масовими ухиленнями від податків.

Обидві країни кілька разів починали реформи.

Головною помилкою греків на цьому шляху був популізм уряду і імітація реформ. Населення обдурили підміною справжніх реформ банальним скороченням витрат. “Структурні реформи не робляться механічними коригуваннями видаткової частини бюджету і поверхневими змінами правил гри, – каже нам старший економічний стратег компанії Павло Ілляшенко. – І в греків, і в нас неефективний держсектор, і це не можна змінити просто урізавши фінансування і сподіваючись, що це буде достатнім стимулом для перетворень“.

Відсутність результатів злило людей і викликало опір. “Якщо населення звикло до певних соціальних стандартів, воно буде продовжувати їх вимагати – навіть якщо вони отримували доходи з повітря, навіть після того, як перестали жити в борг, і доходи почали падати, – говорить економіст Олександр Жолудь. – Греція жила не за доходами, і будь-які рухи у бік спроб виправити це приводили до падіння споживчого попиту, падіння ВВП, і зростання невдоволення“.

Наприклад, залізниця в Греції надавала таку кількість пільг і так занизила ціну квитка, що для держави вартість проїзду в поїзді була порівнянна з вартістю таксі.

Україна, кажуть експерти, повторює деякі грецькі помилки – з тієї ж самої причини, що полягає в боротьбі політиків за голоси електорату.

Проте сказати, що в країні нічого не змінюється, теж невірно. У ряді держструктур йдуть реформи в частині дерегуляції та скорочення держслужбовців. Приклад радикальної, але повільної в імплементації – реформа газового ринку. Стартував пілотний проект реформи ДАІ, який кияни зустріли зі схваленням.

“Як виявилося, не так багато треба, щоб українці підтримали реформи. Потрібно просто ці реформи провести, – каже доцент Піттсбургського університету (США) Тимофій Милованов. – Потрібно проводити реформи зрозумілі людям, такі як арешт високопоставлених співробітників генпрокуратури звинувачених в хабарах, або створення ввічливої поліції. Я пишаюся підтримкою українців нової поліції в Києві. Пишаюся нової поліцією і сподіваюся, що система не зможе їх дискредитувати“.

У той же час населення України чекає не реформ, а тільки позитивних результатів, уточнює радник президента Олександр Пасхавер.

“Чи чекає воно обмежень? Європейський спосіб життя – це не тільки багатства, але досить жорсткі норми. І якщо ми хочемо жити в Європі, то повинні достатньо добре розуміти на які обмеження потрібно бути готовими. Греція для нас хороший показник. Вони не зробили всього , що потрібно було зробити“, – міркує він.

Втім, помічає він, в Україні досить багато людей негативно відреагували на рішення греків не платити по боргах. “І мені сподобалася ця реакція”, – говорить він.

Головне питання зараз – чи готовий український уряд на жорсткі обмеження і відмову від популізму. Не далі як минулого тижня заради додаткових голосів на майбутніх місцевих виборах парламент одним махом поставив під удар банківську систему країни, проголосувавши за популістський законопроект про реструктуризацію споживчих валютних кредитів за курсом 5,05 грн/дол. Це коштуватиме банкам 95 млрд грн, оцінили в Мінфіні. А якщо втрати банків перекласти на державу, то девальвує нацвалюта.

Це лише один приклад в низці ініціатив і обіцянок на кшталт зниження комунальних тарифів та підвищення зарплат, пенсій і соцдопомоги на рівень інфляції за відсутності грошей у бюджеті.

Що чекає Грецію, у разі остаточного дефолту? У перший час – різкий спад, який саме грецький уряд навряд чи переживе. Країна може спробувати пошукати нового кредитора, хоча це і здається малоймовірним. Її кредитором може виступити, наприклад, Китай – якщо Греція погодиться поступитися йому свої порти.

Професор економіки і фінансів школи бізнесу Університету Чикаго Аніл Кашьяп вважає, що уряд Греції може почати поширювати серед держслужбовців та пенсіонерів векселі, які будуть ходити поряд з грошима.

Відрізані від кредитних ринків греки будуть, нарешті, змушені привести свої витрати у відповідність з доходами. “Затягнути паски” доведеться всім. Але в певний момент, говорить Кашьяп, Греція стане дуже привабливою для туристів, а грецькі товари стануть більш конкурентоспроможними. “У якийсь момент економіка почне розгортатися”, – говорить він.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Tired of waiting for your website to load? $1/ mo Hosting + Free domain!

leave a reply: