Головною помилкою греків на шляху реформ був популізм уряду і імітація змін

головна помилка греків

Європа обговорює економічні проблеми двох країн – Греції та України. Перша прострочила виплати за зовнішніми боргами, друга – погрожує. Спільне в обох – популізм і дефіцит реформ.

7 липня, на екстреному саміті єврозони має бути прийняте рішення щодо ситуації в Греції. Аналітики очікують, що сторони все-таки сядуть за “круглий” стіл і домовляться про пролонгацію заборгованості країни перед трійкою кредиторів – Міжнародним валютним фондом (МВФ), Європейським центральним банком (ЄЦБ) і Європейською Комісією.

Після того як Греція не змогла минулого тижня виплатити МВФ заборгованість в 1,55 млрд євро, вона втратила право на фінансову допомогу. Без цієї допомоги країну чекає криза ліквідності. Це видно вже зараз – в останні дні банки Греції закриті і не відкриються до кінця поточного тижня, а може й довше. На зняття коштів за картками встановили жорсткі ліміти в 60 євро в день. За попередні кілька днів вкладники винесли з грецьких банків близько 2 млрд євро. МВФ і ЄЦБ вже заявили про неможливість подальшого фінансування країни.

Весь минулий місяць сторони намагалися домовитися. Але влада Греції не поспішала прислухатися до кредиторів, вважаючи неприйнятною вимогою зобов’язання проводити непопулярні реформи в обмін на фіндопомогу. Ключовою умовою Трійки було скорочення видатків бюджету, держапарату і пенсій до розмірів, які може потягнути грецька економіка. На пенсійній реформі зокрема наполягав МВФ, вважаючи, що Греція в даний момент не може дозволити собі виплачувати свої громадянам європейську пенсію в 1,5 тис. євро.

Прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас пішов ва-банк – він провів референдум, запропонувавши електорату самому відповісти на запитання “чи хочуть вони затягувати паски”. Проголосувало більше 60% населення, з них 61,31% висловилися проти програми реформ і економії, запропонованої Трійкою.

Грецький уряд вважає, що народна підтримка стане для нього важелем тиску на кредиторів і дозволить отримати більш вигідні умови реструктуризації боргів, зокрема списання їх частини.

Логіка МВФ у всіх країнах однакова: в спрощеному вигляді вона полягає в тому, що за рахунок зовнішніх кредитів забезпечується макроекономічна стабільність проблемної держави і зростання ВВП, а коли економіка країни починає рости – вона погашає ці борги.

Греції підтримка надавалася в кілька етапів, починаючи з 2010 року, і до кінця 2014-го вона продемонструвала прогрес, почавши скорочувати дефіцит, і, нарешті, менше витрачати. Але цього було недостатньо. Після дворічного скорочення економіки в 2014-му Греція показала мінімальне зростання в 0,6%. Підвищення податків і зменшення держвидатків не сприяли в повній мірі зростання продуктивності. Безробіття залишалася на рівні 27%. У результаті до 2015-го громадськість була сита по горло реформами і проголосувала за новий уряд, який обіцяв виборцям соціалізм. До того моменту загальна сума державного боргу Греції досягла 312,7 млрд євро, з яких 10 млрд повинні бути погашені до кінця вересня.

Наскільки грецька ситуація схожа на українську? Економіка України другий рік падає, незважаючи на девальвацію гривні та інфляцію на рівні 11%. За підсумками 2014-го рецесія склала 6,5% ВВП. Держборг зростає і на 1 червня становив $67,7 млрд.

Минулого тижня Україна зробила платіж за боргами на суму $120 млн, тому питання про дефолт “відклалося”. Але до кінця року має бути ще чотири платежу: 23 серпня – $60 млн, 23 вересня – $500 млн, 13 жовтня – $600 млн, 20 грудня – погашення $3 млрд російського кредиту.

Останні місяці український уряд на чолі з міністром фінансів Наталією Яресько активно веде переговори з кредиторами про реструктуризацію зовнішніх запозичень, і, за її словами, ті згодні надати допомогу і піти на деякі поступки.

Позиція кредиторів зрозуміла: їм все одно, за рахунок яких джерел Україна погашатиме борги – вони хочуть отримати свої гроші. Україна, зі свого боку, наполягає на скороченні на 40% заборгованості перед кредиторами, реструктуризації термінів погашення заборгованості та зниження ставки по кредитах.

Зобов’язання українського уряду скоротити витрати роками було пов’язане з тими ж труднощами, що й у Греції. Створення системи адресної підтримки малозабезпечених довго відтягалося, тарифи на енергоносії були чи не найнижчими в Європі, а бюджетний сектор роками був роздутий. Влада змінювалася, але ніхто не ризикував підвищувати пенсійний вік, скасовувати надбавки привілейованим пенсіонерам, проводити реформу держслужби, конструктивно боротися з масовими ухиленнями від податків.

Обидві країни кілька разів починали реформи.

Головною помилкою греків на цьому шляху був популізм уряду і імітація реформ. Населення обдурили підміною справжніх реформ банальним скороченням витрат. “Структурні реформи не робляться механічними коригуваннями видаткової частини бюджету і поверхневими змінами правил гри, – каже нам старший економічний стратег компанії Павло Ілляшенко. – І в греків, і в нас неефективний держсектор, і це не можна змінити просто урізавши фінансування і сподіваючись, що це буде достатнім стимулом для перетворень“.

Відсутність результатів злило людей і викликало опір. “Якщо населення звикло до певних соціальних стандартів, воно буде продовжувати їх вимагати – навіть якщо вони отримували доходи з повітря, навіть після того, як перестали жити в борг, і доходи почали падати, – говорить економіст Олександр Жолудь. – Греція жила не за доходами, і будь-які рухи у бік спроб виправити це приводили до падіння споживчого попиту, падіння ВВП, і зростання невдоволення“.

Наприклад, залізниця в Греції надавала таку кількість пільг і так занизила ціну квитка, що для держави вартість проїзду в поїзді була порівнянна з вартістю таксі.

Україна, кажуть експерти, повторює деякі грецькі помилки – з тієї ж самої причини, що полягає в боротьбі політиків за голоси електорату.

Проте сказати, що в країні нічого не змінюється, теж невірно. У ряді держструктур йдуть реформи в частині дерегуляції та скорочення держслужбовців. Приклад радикальної, але повільної в імплементації – реформа газового ринку. Стартував пілотний проект реформи ДАІ, який кияни зустріли зі схваленням.

“Як виявилося, не так багато треба, щоб українці підтримали реформи. Потрібно просто ці реформи провести, – каже доцент Піттсбургського університету (США) Тимофій Милованов. – Потрібно проводити реформи зрозумілі людям, такі як арешт високопоставлених співробітників генпрокуратури звинувачених в хабарах, або створення ввічливої поліції. Я пишаюся підтримкою українців нової поліції в Києві. Пишаюся нової поліцією і сподіваюся, що система не зможе їх дискредитувати“.

У той же час населення України чекає не реформ, а тільки позитивних результатів, уточнює радник президента Олександр Пасхавер.

“Чи чекає воно обмежень? Європейський спосіб життя – це не тільки багатства, але досить жорсткі норми. І якщо ми хочемо жити в Європі, то повинні достатньо добре розуміти на які обмеження потрібно бути готовими. Греція для нас хороший показник. Вони не зробили всього , що потрібно було зробити“, – міркує він.

Втім, помічає він, в Україні досить багато людей негативно відреагували на рішення греків не платити по боргах. “І мені сподобалася ця реакція”, – говорить він.

Головне питання зараз – чи готовий український уряд на жорсткі обмеження і відмову від популізму. Не далі як минулого тижня заради додаткових голосів на майбутніх місцевих виборах парламент одним махом поставив під удар банківську систему країни, проголосувавши за популістський законопроект про реструктуризацію споживчих валютних кредитів за курсом 5,05 грн/дол. Це коштуватиме банкам 95 млрд грн, оцінили в Мінфіні. А якщо втрати банків перекласти на державу, то девальвує нацвалюта.

Це лише один приклад в низці ініціатив і обіцянок на кшталт зниження комунальних тарифів та підвищення зарплат, пенсій і соцдопомоги на рівень інфляції за відсутності грошей у бюджеті.

Що чекає Грецію, у разі остаточного дефолту? У перший час – різкий спад, який саме грецький уряд навряд чи переживе. Країна може спробувати пошукати нового кредитора, хоча це і здається малоймовірним. Її кредитором може виступити, наприклад, Китай – якщо Греція погодиться поступитися йому свої порти.

Професор економіки і фінансів школи бізнесу Університету Чикаго Аніл Кашьяп вважає, що уряд Греції може почати поширювати серед держслужбовців та пенсіонерів векселі, які будуть ходити поряд з грошима.

Відрізані від кредитних ринків греки будуть, нарешті, змушені привести свої витрати у відповідність з доходами. “Затягнути паски” доведеться всім. Але в певний момент, говорить Кашьяп, Греція стане дуже привабливою для туристів, а грецькі товари стануть більш конкурентоспроможними. “У якийсь момент економіка почне розгортатися”, – говорить він.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Tired of waiting for your website to load? $1/ mo Hosting + Free domain!

Прийнятий Радою закон про реструктуризацію валютних кредитів буде переголосовано

реструктуризація валютних кредитів

“Кредитний майдан” чекає розчарування – прийнятий Радою закон про реструктуризацію валютних кредитів у найближчі два тижні буде переголосовано і, швидше за все, цього разу він не пройде. Але проблема не залишиться без рішення.

Група депутатів найбільшої парламентської фракції «Блок Петра Порошенка» ініціювала нове голосування за прийнятий 2 липня закон про реструктуризацію валютних кредитів (1558-1), що дозволяє українцям, що швидко бідніють, перевести кредити в гривню за курсом на дату укладення кредитного договору без підвищення ставки кредиту, обмеження по сумі і незалежно від платіжної дисципліни позичальника.

БПП пояснює свою пропозицію порушеннями регламенту в ході розгляду і голосування за законопроект. «Наступного тижня, якщо буде позачергове засідання парламенту, через тиждень – на плановому засіданні, цей закон буде переголосовано. Наша фракція не дасть жодного голосу за нього», – заявив заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко.

Деякі парламентарі, які проголосували за законопроект, посипають голову попелом, намагаючись відкликати свої голоси, і пояснюють свій вчинок тимчасовою помилкою або магнітними бурями.

Про те, що цей закон ставить під загрозу існування фінансово-банківської системи країни і стабільність економіки, відразу ж заявив президент Петро Порошенко.

«Я побачив популістів-політиків, які, намагаючись сподобатися тій чи іншій частині суспільства, ставлять під загрозу існування фінансово-банківської системи країни, стабільність економіки, і роздачу нездійсненних обіцянок, чітко розуміючи, що несправедливо за рахунок коштів всіх платників податків задовольняти інтереси 65 тисяч тих, хто не хочуть або іноді не можуть обслуговувати кредити», – сказав глава держави.

Висловився з різкою критикою документа і прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, закликаючи парламентарів до розуміння політичної відповідальності за свої рішення. «Є ще багато« цікавих» ідей. Можна прирівняти гривню до долара. Можна по вартості кілограм сала прирівняти до кілограму золота. Можна ще пару цікавих реформ провести. Наприклад, щоб відразу після дитячого садка дати можливість піти на пенсію. Це ж популярно буде. Або всіх звільнити від податків, і ще, щоб не ходили на роботу і держава всіх утримувала. Аплодувати будуть перед місцевими виборами – не знаю, правда, хто і кому», – з іронією сказав глава уряду.

Скандальний закон про реструктуризацію валютних кредитів буде відправлений на нове голосування і, швидше за все, провалений парламентом. Чи справедливо це по відношенню до нещасних позичальникам, облягають Верховну Раду із закликами допомогти їм виплачувати кредити на житло, непідйомні за нинішнім курсом?

У 2004 році моя знайома Тетяна взяла кредит у доларах США за курсом 5,05 для покупки однокімнатної квартири під 14% річних. На мої питання, чому кредит в доларах і на невелику «однушку», вона відповіла, що ставки в гривні на порядок вище – до 24% річних, а долар може вирости. Про це їй розповіли в банку, вимагаючи перед видачею кредиту масу документів, що підтверджують наявність доходів для його виплати. На думку Тетяни, яка вже виплатила кредит, переживши дві девальвації – до 8 грн/дол. в 2009 і до 15 грн/дол. – В 2014 році, в більшості випадків представники так званого «кредитного майдану», які стверджують, що банки їх обдурили, попросту лукавлять і хочуть вирішити проблеми за наш рахунок.

Закон про реструктуризацію в нинішньому вигляді, за оцінками Національного банку, спричинить збитки банківськійсистеми на рівні 95 млрд грн. «Це – не просто втрати банків, а збитки для всієї економіки України. Цей закон, в разі його реалізації, принесе шкоду всій системі і може призвести до того, що окремі банки будуть виведені до Фонду гарантування, що означає зростання витрат держбюджету на виплати гарантованих сум за вкладами населення», – зазначив член правління Національного банку Віктор Новиков на брифінгу. За його словами, наївно вважати, що банківська система зі збитками в 73200 млн грн на 1 червня це проковтне, і крім банків і держави, величезні втрати понесуть великі вкладники і бізнес, включаючи держпідприємства, що призведе до чергових скорочень і зростання безробіття в країні.

За оцінкою президента Українського товариства фінансових аналітиків Юрія Прозорова, прийнятий закон спровокує нові банкрутства банків і черговий виток девальвації гривні. «Від 20 до 50 банків не витримають такої реструктуризації. Це може призвести до другої хвилі девальвації, що негативно вплине на економіку. Як би дефолту України не сталося», – сказав він, додавши, що крім кредиторів, постраждають і валютні вкладники банків, оскільки виручки банків від погашення кредитів не вистачить, щоб виплатити валютні вклади, це і буде« пусковим механізмом »для нової хвилі банкрутств. Але і це ще квіточки.

«У нас буде курс 40-50, тому що якщо банки вийдуть на міжбанк з тим, щоб купити 6 млрд дол., то цей попит неможливо буде задовольнити, і буде божевільний зліт курсу, що відіб’ється на кожному громадянинові України – знову буде знецінення зарплат , зростання вартості всіх продуктів. Кому ми зробимо гірше, не зрозуміло», – заявила від імені найбільшого об’єднання банкірів виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова, називаючи закон 1558-1 «диверсією не тільки проти банківської системи, а й проти всього українського народу». Вона підкреслила, що закон порушує норми соціальної справедливості, оскільки позичальники, що отримали кредити в гривні за вищими ставками, виявилися в менш вигідних умовах.

З критикою на адресу закону висловилися міністр фінансів Наталія Яресько та міністр економіки Айварас Абромавічус, підкреслюючи, що запропонований механізм суперечить зобов’язанням України перед ключовим кредитором країни – Міжнародним валютним фондом. В рамках нової програми з МВФ українська влада взяла на себе зобов’язання не втручатися в процес реструктуризації кредитів між банками та їх позичальниками, який в рамках цивілізованого бізнес-практики проводиться на добровільній основі. Але проблема залишається, і для її вирішення зовсім не обов’язково плодити нові закони.

За оцінками НБУ, загальний обсяг валютних кредитів фізичних осіб в банках на 3 червня склав 5,860 млрд дол., або 123 млрд грн за поточним офіційним курсом. Регулятор оцінює обсяг потенційних збитків при конвертації валютних кредитів за курсом 5,05 грн / дол. в 100 млрд грн, за курсом 8 грн/дол. – 77 млрд грн, що можна порівняти з річними витратами нашої країни на оборону та правоохоронні органи на рівні 90 млрд грн, або більше 5% ВВП. Але серед валютних позичальників є як рядові громадяни, які отримали кредит на невелику квартиру, так і власники дорогих котеджів і преміальних авто. Чи справедливо змушувати розплачуватися за цими кредитами пенсіонерів та інвалідів, які завдяки ініціативам про реструктуризацію так і не доживуть до підвищення жебрацьких соціальних стандартів? Очевидно, що ні.

Банкіри вважають, що серед валютних позичальників менше половини соціально незахищених. «Ми проводили аналітику серед банків, і якщо говорити про соціально незахищені верстви населення, то з 70 тисяч чоловік – власників валютної іпотеки 40% є власниками соціального житла. Банки готові вирішувати проблеми соціального житла – ці 40%. У банках є велика кількість програм з реструктуризації», – пояснює Коробкова. За її даними, багато з мітингувальників на «кредитному майдані» мають декілька квартир, але не погоджуються на пропозицію банків продати одну з них, щоб закрити кредит, розраховуючи, що обнадіяв їхні депутати в гонитві за популярністю виконають свої обіцянки і забезпечать реструктуризацію.

Екс-глава правління банку, бізнесмен Олександр Деркач, вважає, що в ситуації, що склалася є частка провини трьох сторін – і позичальників, і банків, і регуляторів. «Можна звинувачувати« злочинну владу», яка довела за цей час курс з 5 до 25, але причина не тільки в цьому. Просто різке падіння курсу гривні наблизило те, що рано чи пізно все одно б сталося. Банки спочатку наробили купу системних помилок. Винен і регулятор – не дивився вперед і не намагався прогнозувати. І кожен позичальник брав кредит при свідомості, його ж ніхто не змушував. Тому вина обопільна – 50 на 50. Плюс вина держави», – написав він на своїй сторінці в мережі. На його думку, конвертація по колишньому курсу не вирішує проблему. «Треба міркувати в площині якихось мораторіїв за термінами, зниження процентної навантаження, захисту прав на житло. На компромісній основі», – додав він. На думку Деркача, надалі можна передбачати кошти в держбюджеті або створити фонд страхування ризиків позичальників за аналогом з Фондом гарантування, щоб частково компенсувати громадянам витрати на кредити, включаючи гривневі.

Але поки у держбюджеті немає відповідної статті, а в нашій країні немає фонду, з якого можна було б компенсувати втрати, єдиним виходом для позичальника залишається викинути плакат з вимогами і йти домовлятися з банком. До слова, діючий з травня цього року меморандум між банками і позичальниками, який представники «кредитного майдану» відмовляються навіть читати, дозволяє громадянам конвертувати залишок валютного кредиту під заставу нерухомості до еквівалента 2,5 млн грн за курсом НБУ на 1 січня 2015 (близько 158,5 тис. дол.), при цьому за кредитами для покупки соціального житла (квартира до 60 кв. м або житловий будинок до 120 кв. м) банки списують до 50% боргу. І як це не дивно, меморандум працює, і банки домовляються зі своїми клієнтами без нових законів і мітингів.

Простими словами, саме брехливі, нездійсненні обіцянки, які дають людям примарну надію, що знайдеться «козел відпущення», який за все заплатить, відкладають вирішення проблеми. Діда Мороза не існує, за подарунки під ялинкою платили батьки, а тепер ми виросли і повинні відповідати за свої вчинки самі.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Tired of waiting for your website to load? $1/ mo Hosting + Free domain!

Дуже гарна новина для фрілансерів – договір з мокрою печаткою більше не потрібен

Дуже гарна новина для фрілансерів

Національний банк України (НБУ) та Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) спростили процедуру співпраці українських фрілансерів з іноземними замовниками через Інтернет. Інформацію про це регулятор розмістив на своїй сторінці в мережі.

До спеціалістів фрілансерів в даному випадку відносять:

1. Біржі фрілансера (програмісти, дизайнери, копірайтери, перекладачі)
2. Прямі продажі (програмісти, дизайнери, копірайтери та перекладачі)
3. Магазини додатків (програмісти), стоки (фотографи, ілюстратори, оператори)
4. Торгові майданчики (майстри, посередники з продажу товарів)
5. Рекламні посередники (власники сайтів, блогери) та ін.

Як повідомляє НБУ, тепер для дотримання валютного законодавства ІТ-ідприємцям та обслуговуючим їх банкам досить інвойсу про надання послуг, який разом з документом про оплату робіт і буде підтвердженням договірних відносин між замовником і виконавцем. Іншими словами, окремий договір з мокрою печаткою більше не потрібен.

У повідомленні говориться також, що банки не мають права вимагати від своїх клієнтів переклад договорів на українську мову, якщо в ньому немає реальної потреби. Приміром, якщо інвойс і документ про оплату англійською – міжнародному мовою відносин між іноземними контрагентами.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Tired of waiting for your website to load? $1/ mo Hosting + Free domain!

Укроборонпром передав армії майже чотири тисячі одиниць військової техніки

зброя

Державне підприємство “Укроборонпром” за останній рік виготовило та передало армії 3936 одиниць нової і модернізованої зброї, а також військової техніки. Це в 36 разів більше, ніж за аналогічний період 2014 року. Про це повідомляє прес-служба підприємства.

“Головне досягнення року – Україна знову навчилася робити ефективну зброю. Тепер наш пріоритет – перехід на виробництво високоточної зброї та запуск в серію останніх перспективних розробок”, – зазначив генеральний директор Укроборонпрому Роман Романов.

Згідно зі звітом, із загальної кількості переданої армії техніки, зокрема, 105 одиниць склала бронетехніка, 2686 одиниць – ракети і боєприпаси, 605 одиниць – ракетно-артилерійське озброєння, 459 одиниць – апаратура зв’язку, РЕБ (радіоелектронної боротьби) і навігації.

Як уже повідомляла ПравдаUA, раніше в Укроборонпромі звільнили двох директорів бронетанкових заводів через невиконання планів. Своєї посади позбувся директор Львівського бронетанкового заводу Олександр Остапець, а раніше на держпідприємстві Завод ім. В.А.Малишева свою посаду залишив Микола Бєлов.

Зазначимо, раніше Президент Петро Порошенко поставив завдання зробити Укроборонпром одним з провідних світових експортерів зброї.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Tired of waiting for your website to load? $1/ mo Hosting + Free domain!

Cуд зобов’язав знести незаконну двоповерхову надбудову над будівлею Будинку профспілок

будинок профспілок

Cуд зобов’язав Федерацію профспілок знести незаконну двоповерхову надбудову над будівлею Будинку профспілок на вулиці Хрещатик у Києві. Про це на своїй сторінці в мережі повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Павло Рябікін.

«Важлива новина – суд першої інстанції ухвалив рішення про знесення незаконної надбудови над Будинком профспілок. І я впевнений, що це не остання наша перемога», – написав він.

Також суд задовольнив позов Київміськадміністрації про знесення незаконно надбудованих поверхів за адресою Музейний провулок 2-А.

Раніше журналісти з’ясували, що Київська рада профспілок знесе незаконно надбудовані два поверхи над Будинком профспілок на майдані Незалежності в обмін на землю на Хрещатику. Це випливає з меморандуму, підписаного головою Київської міської ради профспілок Валентином Мельником і київським міським головою Віталієм Кличком.

У меморандумі йдеться про те, що Київська міська рада профспілок зобов’язується врегулювати судовий спір з Київрадою і розібрати зайві незаконно надбудовані поверхи над Будівлею профспілок. Київрада, в свою чергу, «розгляне можливість збільшення площі зі збереженням існуючої висоти будівлі».

Тобто, з меморандуму випливає, що в обмін на занесення забудови місто виділить землю забудовнику і забезпечить ще низку привілеїв для підрядника. Зокрема, за меморандумом, міська влада зобов’язується сприяти розвитку спорту у місті – відводити земельні ділянки під спортивні бази.

Незаконні поверхи над Будинком профспілок на майдані Незалежності на замовлення Київської міської ради профспілок добудувала компанія «Буд Жил-Пром». Це фірма з орбіти голови Федерації греко-римської боротьби Києва, а в минулому – фігуранта кримінальних хронік столиці – Івана Балабана. Тож, імовірно, стаття меморандуму про відведення землі під спортивні бази стосується саме його Федерації, зазначають журналісти. А зведення двох зайвих поверхів над Будинком профспілок могло бути підготовкою до захоплення землі на Хрещатику, додають журналісти.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Tired of waiting for your website to load? $1/ mo Hosting + Free domain!

Київстар суттєво підняв ціни і відмінив бонуси в домашньому інтернеті

прощай київстар

Я певний час був користувачем послуги “Домашній інтернет” російської фірми Київстар. Якість була невисокою, але мене заохочувало те, що за рахунок нарахованих бонусів можна було користуватися мобільним зв’язком цієї ж компашки.

У червні 2015 року швидкість інтернету стала настільки низькою, що неможливо було дивитися відео і я вирішив перейти на новий тариф. І тут же мене неприємно вразило наступне:

– найдешевший пакет подорожчав до 85 гривень (раніше 65);
– бонуси у нових тарифах НЕ передбачені!!!

Тепер жодного змісту користуватися цим оператором у мене немає. Та ще й той факт, що країна власник Київстару загарбала наші землі і вбиває українців стимулює моє рішення.

Так що київстар ДАВАЙ ПРОЩАЙ!!!

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Tired of waiting for your website to load? $1/ mo Hosting + Free domain!

НБУ знизив офіційний курс гривні щодо долара США на 44 копійки

НБУ на 8 липня знизив офіційний курс гривні щодо долара США на 44 копійки

Національний банк України на 8 липня знизив офіційний курс гривні щодо долара США на 44 копійки та встановив на рівні 21,70 гривні за долар, мовиться в повідомленні на сайті НБУ.

Офіційний курс гривні до євро складає 23,72.

На 7 липня НБУ офіційний курс гривні встановив на рівні 21,26 гривні за долар та 23,40 – за євро.

Наприкінці лютого офіційний курс гривні до долара встановили на історичному мінімумі в 30,01 гривні за долар. Згодом гривня дещо стабілізувалась. 

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Tired of waiting for your website to load? $1/ mo Hosting + Free domain!

У Києві затримали прокурорів Шапакіна і Корнейця за вимагання багатомільйонного хабаря

прокурори хабарники

У Києві затримали першого заступника голови Слідчого управління ГПУ Володимира Шапакіна і заступника прокурора Київської області Олександра Корнейца за підозрою у вимаганні хабара в особливо великих розмірах.

Про це заявив народний депутат від БПП Мустафа Найєм.

“За моєю інформацією, при затриманні у чиновників було виявлено в цілому близько 500 тисяч доларів США, а також коштовності та цінні папери”, – написав він на своїй сторінці в Facebook.

Зокрема, за словами Найєма, під час обшуку у Шапакіна було знайдено:
– $130 тис. в кабінеті;
– $30 тис і €22 тис у будинку;
– $170 тис і 500 тис грн у квартирі;
– Документи на депозитні вкладення на суму 800 тис грн, а також незареєстровану вогнепальну зброю і боєприпаси.

При обшуку у Корнейца також було знайдено 35 пакетів з діамантами із загальною кількістю 65 каменів.

Як зазначив нардеп, операція проводилася під керівництвом заступника Генпрокурора Давида Сакварелідзе та голови СБУ Василя Грицака.

“А тепер дивовижне. За результатами цієї операції було відкрито кримінальне провадження відносно … Давида Сакварелідзе. Справу відкрив перший заступник Генпрокурора Володимир Гузир за статтею“захоплення державної установи”. Справа в тому, що в ході затримання чиновників було використанозагін “Альфа”, яким довелося виламувати двері в кабінетах затриманих чиновників”, – додав Найєм.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Tired of waiting for your website to load? $1/ mo Hosting + Free domain!

Дуже перебільшеною виявилась юридична сила команди коломойського

бєня

Госпсуд Києва відмовив компанії “Бізнес-інвест”, яка входить до групи “Приват” Коломойського, і Генпрокуратурі у визнанні незаконною приватизацію та скасування продажу 25% акцій енергокомпанії “Дніпроенерго” компанії групи “ДТЕК” Ахметова. Про це йдеться в рішенні суду від 22 червня.

“Бізнес-інвест” аргументував свої позовні вимоги тим, що заявку на участь у конкурсі з продажу 25% “Дніпроенерго” в 2012 року подала лише одна компанія – DTEK Hоldings Limited, а сам приватизаційний конкурс був проведений з порушенням вимог законодавства.

“Причину оскарження рішення Фонду держмайна через 3 роки з моменту продажу, інвестомпанія мотивувала тим, що інтереси покупця (DTEK Hоldings Limited) лобіювались на рівні чинного на той час президента Віктора Януковича, і подібний судовий процес, на її думку, не мав сенсу” , – йдеться в повідомленні.

Суд відхилив усі доводи позивача та Генпрокуратури, і визнав договір продажу законним.

Як повідомлялося, 12 березня 2012 Фонд державного майна продав холдинговій компанії групи “ДТЕК” DTEK Holdings Limited 25% акцій “Дніпроенерго” за 1 179,7 млн гривень.

“ДТЕК” стала єдиною компанією, яка подала заявку на участь у конкурсі з продажу 25% “Дніпроенерго”.

“Дніпроенерго” об’єднує Запорізьку, Криворізьку і Придніпровську ТЕС сумарною встановленою електричною потужністю 8,185 ГВт.

Як відомо, у травні госпсуд Києва відмовив компанії “Бізнес-Інвест” про визнання незаконної приватизації в 2011 році 45,103% енергогенеруючої компанії “Західенерго”, переможцем якої став холдинг “ДТЕК” Ріната Ахметова.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Tired of waiting for your website to load? $1/ mo Hosting + Free domain!

Уряд України виключив Австрію зі списку офшорних країн

Австрія

Австрія виключена з переліку країн, торгові операції з якою підлягають посиленому контролю в рамках закону про трансферне ціноутворення.

Таке рішення було прийнято Кабміном 1 липня на підставі ноти, отриманої від посольства Австрії, йдеться у розпорядженні уряду.

Повідомляється, що дипломати висловили готовність переглянути чинну конвенцію між Австрією і Україною про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податкових ухилень.

Кабмін визнав пояснення Австрії достатніми для того, щоб виключити країну з офшорного списку з 1 серпня.

Раніше в травні повідомлялося, що Кабмін додав Австрію, Туркменістан, Гонконг і Ніуе в перелік країн, операції з контрагентами яких підлягають особливому контролю в рамках закону про трансферне ціноутворення.

Як повідомлялося, 28 лютого Австрія погодилася заморозити активи 18 громадян України на вимогу нової влади в Києві. Ці особи підозрюються в порушенні прав людини і корупції. МЗС Австрії постановило з 19 лютого заморожувати банківські рахунки українських олігархів, винних у спалаху насильства в Києві.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Tired of waiting for your website to load? $1/ mo Hosting + Free domain!